UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Культура і особистість (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1638
Скачало256
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Культура і особистість

 

 

План

 

Людина в світі культури

 

Культурна політика

 

Місце української культури в контексті світової

 

 

1. Людина в світі культури

 

Тріада “культура - суспільство – особистість” являє собою

соціально-філософську і культурологічну проблему, яка включає в себе

безліч аспектів. Наприклад, питання про те, яку роль відіграє

особистість в культурі того або іншого історично конкретного

суспільства, як узгоджуються інтереси особистості і суспільства, яке

існувало ставлення до людини протягом даної епохи, яка роль особистості

в культурному прогресі тощо.

 

Маленька дитина не відразу приходить до усвідомлення своєї особистості.

Так і людство пройшло довгий шлях, відокремивши себе спочатку від

природи, а потім проголосивши повагу до чужої індивідуальності,

утверджуючи творчий діалог несхожих, окремих людей. Античність, Середні

віки, Відродження, Просвітництво, ХIХ-ХХ ст. - такі етапи дозрілості

людства.

 

Кожна культурно-історична епоха по-своєму розглядає людину та її місце у

світі. Світогляд античності був космогонічним, тобто людина уявлялася

частиною світу (космосу), ланкою загальної гармонії. Світогляд

Середньовіччя був теоцентричним, вважалося, що в центрі світу і над

світом знаходиться Бог (теос). Людина тут - раб Божий. Культура

Середньовіччя передусім є культом, а людина – служителем цього культу.

Гуманісти Відродження вперше в історії західної культури проголошують

антропоцентризм (антропос – людина), ставлять у центр світу особистість,

яка об'єднує у собі почуттєве, інтелектуальне і творче начала. Новим

етапом у самопізнанні людства є епоха Просвітництва. Для Гердера, Канта,

Гегеля людина цікава передусім як суб'єкт культури. Особистість -

втілення творчої спрямованості людини, а культура - це звільнення людини

через творчість. Представники романтичного напряму в філософії ХІХ ст.

(Йоган Фіхте, Фрідріх Шеллінг, Фрідріх Шлегель та ін.) проголошують

культ особистості, яка розуміється як рідкісна та вийняткова істота, яка

має творчу інтуїцію. Трагічним гуманізмом, відчуттям болю людської

особистості, самотності людини в світі просякнуті ідеї філософів

екзистенціалістів Ф.Кафки, Л.Шестова, М.О.Бердяєва, Ж-П.Сартра, А.Камю.

 

Сьогодні поняття “людина” і “особистість”, “індивід” і

“індивідуальність” розмежовуються. Необхідно їх конкретизувати і

встановити співвідношення між ними.

 

Людина - вищий рівень у розвитку живих організмів на Землі, суб'єкт

суспільно-історичної діяльності і культури, тобто, з одного боку, це -

біологічна істота, з іншого - творець специфічного світу, який є

результатом творчої діяльності всього людства.

 

Дитина, яка тільки-но народилася, належачи до людей, ще не являє собою

особистості; їй необхідно стати особистістю, сформувати в собі

особистісні якості. Для цього потрібні певні біологічні, природні якості

людини, без яких процес формування особистісних якостей не може

обійтися. Так, наприклад, розумово відсталі хворі, належачи до роду

людського, особистостями стати не можуть.

 

Особистість - це стійка система соціально-значущих рис, які

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ