.

Формування позитивного іміджу особистості працівника міліції та колективу підрозділу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
452 5503
Скачать документ

Формування позитивного іміджу особистості працівника міліції та колективу підрозділу. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
327 2225
Скачать документ

Реферат на тему

Формування позитивного іміджу особистості працівника міліції та
колективу підрозділу.

План.

1. Дослідження змісту понять “імідж” та “паблік рілейшнз”.

2. Програма партнерських взаємовідносин міліції та населення як
важливий елемент формування позитивного іміджу міліції.

3. Процес підвищення іміджу міліції.

Література

1. Дослідження змісту понять “імідж” та “паблік рілейшнз”.

Дослідження практики співробітництва органів міліції і населення,
узагальнення літературних джерел дозволяє сформулювати проблемну
ситуацію: у міру становлення правової держави і громадянського
суспільства зростає потреба в співробітництві органів правопорядку і
населення в зміцненні громадської безпеки та забезпеченні основних прав
і свобод людини й громадянина, з одного боку, і досить слабкий рівень
цієї співпраці в силу історичних та інших об’єктивних та суб’єктивних
факторів, з іншої. Це чітко спостерігається на рівні порозумінь,
взаємодії і взаємовідносин між міліцією та населенням. Саме тому
питання залучення громадськості та налагодження громадських зв’язків
з населенням в результаті якого формується позитивний імідж міліції є
досить актуальним в діяльності правоохоронних органів.

Одним з важливих факторів, що визначають ступінь довіри та формування
позитивного іміджу міліції в Україні, є співробітництво населення і
силових структур, тобто формування іміджу є однією з головних завдань
паблік рілейшнз (ПР).

За даними проведених досліджень, імідж міліції є негативним у свідомості
всіх соціально-демографічних груп. Люди негативно оцінюють міліцію в
цілому, не беручи до уваги специфіку її окремих підрозділів. Така
установка є результатом багатьох факторів: починаючи зі складної
економічної ситуації та неефективної законодавчої бази і закінчуючи
негараздами безпосередньо в міліції. Негативна установка до всієї
організації впливає на негативну установку відносно до її співробітників
і навпаки. Респонденти низько оцінюють як професійні, так і особистісні
якості міліціонерів. Існуючий імідж сформовано на базі непрямої
інформації. Населення, через свою некомпетентність, схильне неправильно
оцінювати факти. Усі це веде до розриву іміджу та реальності. Тому
підвищення інформативної компетентності населення про діяльність міліції
є основною умовою формування відповідного іміджу цієї організації.

Ефективність роботи міліції найчастіше прямо залежить від сприяння
населення, починаючи з надання їй інформації про можливі правопорушення,
показань свідків і закінчуючи наданням у розпорядження міліції технічних
засобів (автомобіля, телефону і т.д.), необхідних для затримки злочинця.
Самі працівники ОВС виявляють значну зацікавленість в активній участі
населення в забезпеченні правопорядку, однак дані соціологічних
досліджень свідчать про те, що соціально-психологічне тло
співробітництва населення і міліції в сфері профілактики злочинів у
даний час є не дуже сприятливим.

Одним з пріоритетних завдань паблік рілейшнз (ПР) є формування
позитивного іміджу організації, тому досить важливим є розкриття
змісту цих понять .

Насамперед необхідно пояснити використання поняття “імідж” замість
зрозумілих усім російських понять “образ” або “думка”. Що стосується
співвідношення понять іміджу й образу, та найбільш оптимальною в даному
випадку є точка зору А.Ю.Панасюка. Він відзначає, що незважаючи на п’ять
значень слова “образ” у російській мові, вона насамперед асоціюється з
“виглядом”, “видом”, оскільки частіше вживається саме в цьому значенні.
У сучасному західному (англомовному) світі під іміджем розуміється
оцінка, відношення до чого-небудь на основі наявного уявлення. У зв’язку
з цим визначення іміджу тлумачним словником Вебстера, як представлення
зовнішньої форми якого-небудь об’єкта, також відбиває тільки одну зі
сторін цього поняття .

Імідж (англ. image, від лат. imago – образ, вид) – це цілеспрямовано
створюваний образ ( будь-якої особи, явища, предмета ), що покликаний
здійснити емоційно-психологічний вплив на будь-яку особу з метою
популяризації, реклами і т.п. В нашому випадку важливим завданням
державної політики є саме формування позитивного іміджу правоохоронних
органів.

Щодо вирішення цього важливого завдання особливої актуальності набуває
використання комплексу засобів, методів, операцій, прийомів та процедур
системи управління інформацією – інноваційної для України соціально –
культурної технології “паблік рілейшнз” (ПР) – зв’язки з громадськістю,
що спрямована на врахування та цілеспрямоване формування позитивної
громадської думки, стимулювання громадянської активності в напрямку
допомоги в розкритті та розслідуванні злочинів, підвищення авторитету
та довіри до правоохоронних органів. Актуалізація комунікативного
аспекту становить важливий напрям підвищення ефективності діяльності
правоохоронних органів.

Саме поняття ПР- зв’язки з громадськістю тлумачиться як наука і
мистецтво управління процесом комунікації між організацією та її
цільовими групами громадськості з метою цілеспрямованого формування
громадської думки у бажаному для організації напрямку за підтримки
засобів масової комунікації.

Громадська думка розглядається фахівцями з паблік рілейшнз перш за все,
як вихідна інформація, що допомагає оцінити роботу організації,
визначити ефективність лінії її поведінки та слугує орієнтиром впливу у
бажаному для організації напрямку. Громадська думка здатна серйозно
впливати на довгостроковий успіх діяльності будь–якої організації та її
суспільний статус. Тому формувати громадську думку треба серйозно,
кваліфіковано і на постійній основі. Головна мета формування громадської
думки – чітко сформулювати власні інтереси організації і загально
громадську значущість власної діяльності в суспільстві. Звідси
зрозуміло, що професіонали по зв’язках з громадськістю повинні глибоко
розуміти та розбиратись в механізмі формування громадської думки.

Механізм формування громадської думки технологічно забезпечується
послідовністю таких дій:

заявити про себе;

привернути та втримати увагу;

викликати інтерес;

зняти напругу і недовіру;

ініціювати бажання;

спонукати суспільство до бажаної для організації дії;

удосконалювати імідж організації (підвищувати рейтинг).

В арсеналі численних заходів ПР, які сприяють формуванню позитивного
іміджу та підтримці громадської думки до організації необхідно виділити
такі найбільш ефективні види діяльності ПР ( таблиця 1.1.).

№п/п Напрямки Види діяльності ПР

1 Вплив на свідомість та підсвідомість людей. Формування
інформаційно-смислового поля.

Планування і побудова карти заходів по зв’язках з громадськістю

Управління поведінкою і свідомістю людини

Подолання конфліктних ситуацій

2 Взаємодія і співробітництво з ЗМІ 2.1 Підготовка та розміщення в ЗМІ
прес-релізів, спеціальних повідомлень

2.2 Підготовка та розміщення в ЗМІ імідж – статей

2.3 Організація прес – конференцій, круглих столів

2.4 Проведення брифінгів для преси

2.5 Організація інтерв’ю для преси з керівництвом організації.

3 Пропаганда суспільної місії організації 3.1Організація
семінарів – презентацій

3.2 Опитування громадської думки

3.3Видання пропагандистських журналів, буклетів, проспектів, брошур

4 Імідж організації 4.1 Імідж перших осіб організації

4.2 Імідж працівників

4.3 Спростування недоброзичливої та іншої інформації з метою ліквідації
негативних для іміджу організації наслідків

Сьогодні надзвичайно важливо, як свідчить наведена вище таблиця
завоювати та закріпити довіру громадськості по відношенню до діяльності
організації.

Основна мета паблік рілейшнз (ПР) в ОВС— налагодження тривалих
зв’язків із громадськістю для формування в неї довірливого ставлення до
правоохоронних органів.

З огляду на вище вказане, можна визначити сутність ПР в ОВС, яка
розкривається через їх функції. Основними з них є такі:

консультування керівництва щодо управління персоналом з використанням
знання законів поведінки людини;

виявлення можливих тенденцій, закономірностей розвитку соціальних явищ і
передбачення їх наслідків для ОВС і суспільства в цілому;

вивчення громадської думки, ставлення з боку громадськості щодо
ОВС, розробка рекомендацій, необхідних заходів для
формування позитивної думки і задоволення очікувань громадськості;

встановлення і підтримка двостороннього спілкування з громадськістю
заснованого на точності знань, що використовуються і повної
поінформованості;

запобігання конфліктам у підрозділах та між працівниками ОВС та
населенням, усунення непорозумінь, що виникають між ними;

сприяння формуванню атмосфери взаємної поваги і соціальної
відповідальності;

гармонізація особистих і громадських інтересів;

сприяння формуванню доброзичливих відносин між співробітниками;

залучення на службу кваліфікованих працівників, сприяння зниженню
плинності кадрів.

Отже, формування позитивного іміджу міліції тісно пов’язане з
налагодженням тісних зв’язків з громадськістю, співробітництвом та
вирішенням спільних питань, тобто паблік рілейшнз є ефективним
механізмом формування довіри населення до правоохоронних органів.

Програма партнерських взаємовідносин міліції та населення як
важливий елемент формування позитивного іміджу міліції.

Програму розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на
2000 – 2005 рр. було розроблено МВС України. Метою вказаної програми є
досягнення партнерських відносин між населенням і міліцією України для
більш ефективного подолання антисуспільних явищ, усунення причин та умов
учинення суспільно небезпечних діянь, профілактики правопорушень,
забезпечення надійного захисту особи, суспільства і держави від
протиправних посягань.

Для досягнення цієї мети програмою передбачається розвиток взаємодії
міліції з населенням за такими напрямками:

створення правової бази для забезпечення відносин «народ і міліція –
партнери»;

максимальне використання позитивних форм і методів взаємодії населення і
міліції для подолання негативних протиправних явищ у суспільстві;

ділове партнерство міліції з населенням та громадськими інститутами;

створення організаційно-правового механізму залучення населення для
охорони громадського порядку, боротьби з правопорушеннями;

впровадження наукових рекомендацій та досвіду партнерських взаємин між
зарубіжними поліцейськими органами та населенням;

формування у членів суспільства відчуття причетності до правового
порядку в суспільстві;

розвиток форм соціальної активності щодо допомоги населенням працівникам
міліції у зміцненні законності та правопорядку в країні;

вдосконалення системи своєчасного інформування населення через засоби
масової інформації для вирішення завдань щодо зміцнення правопорядку і
боротьби зі злочинністю;

B

B

i– I%oooooooooonooaaaaaaoaaaaaa

ythy3/4zo|$~oooooooooooooooooooooooooooo

Pа населення і міліції;

досягнення відповідного рівня розвитку правової культури у суспільстві
для створення умов партнерства населення і міліції.

Таким чином, реалізація роботи за цими напрямками потребує послідовного
виконання наступних завдань:

забезпечення правового регулювання діяльності міліції та громадських
формувань з урахуванням розвитку чинного законодавства України,
удосконалення структури органів центральної і місцевої виконавчої влади,
місцевого самоврядування;

здійснення єдиної правової політики взаємодії органів внутрішніх справ і
громадських формувань щодо забезпечення правопорядку в державі;

оперативне та повне інформування населення про нормативні акти, що
регулюють діяльність правоохоронних органів;

розроблення методичних рекомендації з питань широкого залучення
населення до роботи в громадських формуваннях з охорони правопорядку та
профілактики правопорушень;

розроблення критеріїв оцінки діяльності органів внутрішніх справ щодо
дотримання ними прав людини;

проведення наукових досліджень з проблем удосконалення взаємодії міліції
та населення, забезпечення впровадження в практичну діяльність їх
узагальнених результатів;

координування розробки та підготовки необхідної науково-методичної бази
із зацікавленими міністерствами і відомствами;

відновлення в мікрорайонах роботи громадських пунктів охорони порядку та
громадських формувань;

участь у створенні керівних органів громадських пунктів охорони порядку
за участю старших дільничних або дільничних інспекторів міліції для
забезпечення узгодженої координації діяльності міліції з населенням у
питаннях охорони громадського порядку, профілактики правопорушень тощо;

приведення у відповідність до вимог часу законодавчої бази та відомчих
нормативних актів з питань проходження служби з органах внутрішніх справ
України;

формування у працівників ОВС певної психології, яка б відповідала
вимогам переходу до нової моделі правоохоронної діяльності, заснованої
на принципі партнерства і соціальної допомоги;

безумовне виконання органами внутрішніх справ вимог і положень принципів
діяльності міліції і Кодексу честі працівника ОВС України;

ділове співробітництво міліції з населенням та громадськими інститутами;

радикальне вдосконалення системи професійної підготовки та виховання
особового складу тощо;

активне залучення до проведення занять з основ держави і права в
закладах загальної середньої освіти дільничних інспекторів, інспекторів
ДАІ, відповідних фахівців, викладачів та науковців закладів освіти МВС;

регулярне проведення занять з правової тематики серед членів громадських
формувань по охороні правопорядку, загонів сприяння міліції та інших
формувань;

висвітлення в ЗМІ передового досвіду роботи громадських об’єднань по
охороні громадського порядку.

Отже, виконання сформульованих в даній програмі положень надасть
можливість встановити тривалі та ефективні зв’язки міліції з
громадськістю та налагодити взаємне співробітництво з метою
ефективного розкриття та розслідування злочинів. Така співпраця в свою
чергу підвищить імідж та довіру населення до міліції.

Формування іміджу міліції відбувається в двох напрямках: з одного боку
формується уявлення про окремих людей, що потім переноситься на всю
організацію, а з іншого боку – відштовхуючись від образу організації
взагалі судять про окремого працівника. У цьому полягають труднощі
цілеспрямованого формування іміджу в масовій свідомості. Крім того, ОВС
мають складну структуру, безліч підрозділів, думка про які складається
виходячи з оцінки структури взагалі або окремих служб, що знаходяться в
полі зору (ДАІ, патрульно-постова служба, дільничні). Дослідження
показали, що населення практично не розрізняє цих служб. Рівень довіри
до міліції в цілому впливає на рівень довіри до окремих служб. При
вимірі зв’язку рівня довіри до ОВС із рівнем довіри до слідчих, ППС,
карного розшуку, ДАІ, дільничних, коефіцієнт кореляції Пірсона дорівнює
0,6 у всіх випадках. Таким чином, населення практично не розрізняє
служби. Причому провідну роль у формуванні іміджу ОВС грає ДАІ. Ступінь
довіри до різних служб ОВС відображена в таблиці у вигляді індексу, що
коливається від –1 (відсутність довіри) до +1 (повна довіра) (Таблиця
1.2.).

Таблиця 1.2.

Рівень довіри до різних служб ОВС

Підрозділи ОВС Індекс довіри

ППС – 0,08

ДАІ – 0,26

Слідчий відділ – 0,02

Кримінальний пошук + 0,06

Дільничні інспектори – 0,04

ОВС в цілому – 0,2

Підвищення ПР об’єкта, незважаючи на те, що це – людина, організація –
повинно відбуватися близько до опису «Боротьби і перемоги героя». Органи
внутрішніх справ не є винятком, тому усі стадії боротьби і перемоги
називаються «спіраллю підвищення».

Відповідно, для підвищення іміджу ОВС потрібно:

знайти характерну для ОВС стадію боротьби і перемоги, а також наступну
за нею, більш високу;

усвідомити, як знайдена стадія може бути пов’язана з «боротьбою і
перемогою» ОВС;

далі знайти рішення по основним формулам, пам’ятаючи, що найбільш
сильні підвищення повинні бути пов’язані з перемогою не тільки ОВС, але
й громадськості.

Основними формулами підвищення ПР об’єкта є такі:

громадськість – переможець завдяки ОВС (наприклад, завдяки міліції
громадськість щось отримала, чогось досягла);

громадськість і ОВС мають одних супротивників і успішно протистоять
поєднуючим їх небезпекам (наприклад, населення та міліція разом
протистоять злочинності, співпрацюють у сфері розслідування злочинів);

громадськість – спостерігач боротьби і перемоги ОВС (наприклад,
населення бачить успішну роботу міліції по боротьбі зі злочинністю,
розуміє, що в нього є спільні з міліцією проблеми, знає про боротьбу з
недоліками в самій міліції).

Реалізація формули «Громадськість – переможець завдяки ОВС»:

а) населення знає високий еталон (секрет, критерій, метод), заданий
ОВС, або знає випадок, таємницю про них, яку так і хочеться переказати
(таємниця позитивного змісту);

б) населення відчуває, що працівники ОВС його шанують, захищають,
допомагають вирішувати проблеми, тому воно за них.

Реалізація формули «ОВС + Громадськість мають спільних супротивників і
успішно борються проти об’єднуючих їх небезпек»:

а) громадськість згодна з позицією ОВС і разом із ними теж кидає виклик
супротивникам;

б) громадськість разом із ОВС цінує, відстоює, захищає і бореться за
щось спільне;

в) громадськість разом із ОВС бачить, знає, відчуває, як програють
(фізично, морально) злочинці. Чужі програші роблять ОВС та громадськість
ближчими один до одного.

Реалізація формули « Громадськість – спостерігач боротьби і перемоги
ОВС»:

ОВС долає спільні з громадськістю проблеми, заборони, перемагає самого
себе і т. ін. і населення любить ОВС за це.

4) якщо більш високої стадії «боротьби і перемоги» недостатньо для
підвищення іміджу ОВС, можна ввести «Противник» і «Небезпеку». Це
додаткові перешкоди, які ОВС та їх працівники повинні подолати.
«Небезпека» – особливо несприятливі ситуація чи умови дії, а «Противник»
– той, хто заважає ОВС досягти їх цілей, але якого вони врешті-решт
перемагають;

5) при підвищенні іміджу ОВС треба пам’ятати про так званий «кредит
довіри». Тобто інформація, яка подається про міліцію, не повинна бути
тільки позитивною, бо в цьому випадку їй не будуть довіряти, однак вона
не повинна містити в собі щось дуже негативне. Для одержання «кредиту
довіри» необхідно на кожні три – чотири підвищення давати якийсь
«програш» ОВС або їх працівника. Для цього обирається не основний
напрямок їх діяльності. Якщо програшу взагалі немає, то люди будуть
недовірливо ставиться до героя. Вдалим прикладом правильного підвищення
іміджу ОВС є телесеріали «Менти», «Убивча сила».

Типові «негативні риси» працівників ОВС, які можна застосовувати для
одержання «кредиту довіри» у населення:

дрібні побутові дивацтва;

невеличкі хиби зовнішності, характеру;

незграбність, непрактичність у побутових питаннях;

колишні, але вже переможені помилки;

розплата за професійні успіхи: здоров’ям, нервами, відсутністю сім’ї;

безтактність з боку третіх осіб.

Таким чином, існуючий імідж ОВС у масовій свідомості можна
охарактеризувати як негативний (подібна думка характерна для всіх
соціально-демографічних груп). Негативна оцінка дається всій структурі
без обліку специфіки роботи її окремих підрозділів, що є результатом
впливу багатьох факторів, починаючи з недовіри владним структурам і
державі (органом якого є міліція) і закінчуючи наявністю ряду проблем у
діяльності ОВС. Негативізм стосовно організації переноситься на її
працівників і навпаки, у зв’язку з чим низько оцінюються як професійні,
так і особистісні якості співробітників. Сформований імідж спирається в
основному на інформацію, отриману з третіх рук, причому більшість людей
у силу своєї некомпетентності схильні неправильно інтерпретувати наявні
факти, що приводить до значного його відриву від реальності і спричиняє
ряд проблем. Відповідно, необхідно не стільки підвищувати імідж міліції,
скільки формувати максимально можливий об’єктивний імідж, що дозволить
оперативно виявляти проблеми, що мають, у функціонуванні ОВС і підвищить
ефективність їхніх взаємодій з населенням. Основною умовою цього є
підвищення правової компетентності і рівня правосвідомості населення.

Отже, підсумовуючи, можна зробити наступний висновок, що зв’язки з
громадськістю є досить важливою складовою частиною в діяльності
правоохоронних органів. Така співпраця надасть можливість взаємно
вирішувати складні завдання, які виникають в процесі забезпечення
правопорядку в суспільстві. Крім цього партнерство та взаємодія слідчих
підрозділів з населенням сприяє досягненню мети своєчасного розкриття
та розслідування злочинів, викриття винних та встановлення істини по
кримінальній справі. Така співпраця формує позитивний імідж міліції в
суспільстві. Таким чином формування та налагодження зв’язків з
населенням повинно стати пріоритетним напрямком в діяльності міліції, а
особливо, в слідчих підрозділах .

Література:

Алешина И. Корпоративный имидж // Маркетинг. – 1998. – № 1

Березкина О. Слуги народа: имидж и идеология.- М.: Альфа- Лаб, 1998

Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз.- М.: Маркетинг, 1994

Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М.: Новости, 1990

Кашпур А. Внутренний ПР – какой он есть // Персонал. – 2000.

Королько В.Г. Основи паблик рiлейшнз: Посiбник. – Київ.: Iнститут
соцiологiї НАН України, 1997

Королько В.Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. – К.:
Вид – во “Скарби”, 2001.

Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика.- К.: ВИРА – Р, 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Реферат на тему:

Формування позитивного іміджу особистості працівника міліції та
колективу підрозділу.

План.

Дослідження змісту понять “імідж” та “паблік рілейшнз”.

Програма партнерських взаємовідносин міліції та населення як важливий
елемент формування позитивного іміджу міліції.

Процес підвищення іміджу міліції.

Дослідження практики співробітництва органів міліції і населення,
узагальнення літературних джерел дозволяє сформулювати проблемну
ситуацію: у міру становлення правової держави і громадянського
суспільства зростає потреба в співробітництві органів правопорядку і
населення в зміцненні громадської безпеки та забезпеченні основних прав
і свобод людини й громадянина, з одного боку, і досить слабкий рівень
цієї співпраці в силу історичних та інших об’єктивних та суб’єктивних
факторів, з іншої. Це чітко спостерігається на рівні порозумінь,
взаємодії і взаємовідносин між міліцією та населенням. Саме тому питання
залучення громадськості та налагодження громадських зв’язків з
населенням в результаті якого формується позитивний імідж міліції є
досить актуальним в діяльності правоохоронних органів.

Одним з важливих факторів, що визначають ступінь довіри та формування
позитивного іміджу міліції в Україні, є співробітництво населення і
силових структур, тобто формування іміджу є однією з головних завдань
паблік рілейшнз (ПР).

За даними проведених досліджень, імідж міліції є негативним у свідомості
всіх соціально-демографічних груп. Люди негативно оцінюють міліцію в
цілому, не беручи до уваги специфіку її окремих підрозділів. Така
установка є результатом багатьох факторів: починаючи зі складної
економічної ситуації та неефективної законодавчої бази і закінчуючи
негараздами безпосередньо в міліції. Негативна установка до всієї
організації впливає на негативну установку відносно до її співробітників
і навпаки. Респонденти низько оцінюють як професійні, так і особистісні
якості міліціонерів. Існуючий імідж сформовано на базі непрямої
інформації. Населення, через свою некомпетентність, схильне неправильно
оцінювати факти. Усі це веде до розриву іміджу та реальності. Тому
підвищення інформативної компетентності населення про діяльність міліції
є основною умовою формування відповідного іміджу цієї організації.

Ефективність роботи міліції найчастіше прямо залежить від сприяння
населення, починаючи з надання їй інформації про можливі правопорушення,
показань свідків і закінчуючи наданням у розпорядження міліції технічних
засобів (автомобіля, телефону і т.д.), необхідних для затримки злочинця.
Самі працівники ОВС виявляють значну зацікавленість в активній участі
населення в забезпеченні правопорядку, однак дані соціологічних
досліджень свідчать про те, що соціально-психологічне тло
співробітництва населення і міліції в сфері профілактики злочинів у
даний час є не дуже сприятливим.

Одним з пріоритетних завдань паблік рілейшнз (ПР) є формування
позитивного іміджу організації, тому досить важливим є розкриття змісту
цих понять .

Насамперед необхідно пояснити використання поняття “імідж” замість
зрозумілих усім російських понять “образ” або “думка”. Що стосується
співвідношення понять іміджу й образу, та найбільш оптимальною в даному
випадку є точка зору А.Ю.Панасюка. Він відзначає, що незважаючи на п’ять
значень слова “образ” у російській мові, вона насамперед асоціюється з
“виглядом”, “видом”, оскільки частіше вживається саме в цьому значенні.
У сучасному західному (англомовному) світі під іміджем розуміється
оцінка, відношення до чого-небудь на основі наявного уявлення. У зв’язку
з цим визначення іміджу тлумачним словником Вебстера, як представлення
зовнішньої форми якого-небудь об’єкта, також відбиває тільки одну зі
сторін цього поняття .

Імідж (англ. image, від лат. imago – образ, вид) – це цілеспрямовано
створюваний образ ( будь-якої особи, явища, предмета ), що покликаний
здійснити емоційно-психологічний вплив на будь-яку особу з метою
популяризації, реклами і т.п. В нашому випадку важливим завданням
державної політики є саме формування позитивного іміджу правоохоронних
органів.

Щодо вирішення цього важливого завдання особливої актуальності набуває
використання комплексу засобів, методів, операцій, прийомів та процедур
системи управління інформацією – інноваційної для України соціально –
культурної технології “паблік рілейшнз” (ПР) – зв’язки з громадськістю,
що спрямована на врахування та цілеспрямоване формування позитивної
громадської думки, стимулювання громадянської активності в напрямку
допомоги в розкритті та розслідуванні злочинів, підвищення авторитету та
довіри до правоохоронних органів. Актуалізація комунікативного аспекту
становить важливий напрям підвищення ефективності діяльності
правоохоронних органів.

Саме поняття ПР- зв’язки з громадськістю тлумачиться як наука і
мистецтво управління процесом комунікації між організацією та її
цільовими групами громадськості з метою цілеспрямованого формування
громадської думки у бажаному для організації напрямку за підтримки
засобів масової комунікації.

Громадська думка розглядається фахівцями з паблік рілейшнз перш за все,
як вихідна інформація, що допомагає оцінити роботу організації,
визначити ефективність лінії її поведінки та слугує орієнтиром впливу у
бажаному для організації напрямку. Громадська думка здатна серйозно
впливати на довгостроковий успіх діяльності будь–якої організації та її
суспільний статус. Тому формувати громадську думку треба серйозно,
кваліфіковано і на постійній основі. Головна мета формування громадської
думки – чітко сформулювати власні інтереси організації і загально
громадську значущість власної діяльності в суспільстві. Звідси
зрозуміло, що професіонали по зв’язках з громадськістю повинні глибоко
розуміти та розбиратись в механізмі формування громадської думки.

Механізм формування громадської думки технологічно забезпечується
послідовністю таких дій:

заявити про себе;

привернути та втримати увагу;

викликати інтерес;

зняти напругу і недовіру;

ініціювати бажання;

спонукати суспільство до бажаної для організації дії;

удосконалювати імідж організації (підвищувати рейтинг).

В арсеналі численних заходів ПР, які сприяють формуванню позитивного
іміджу та підтримці громадської думки до організації необхідно виділити
такі найбільш ефективні види діяльності ПР ( таблиця 1.1.).

№п/п Напрямки Види діяльності ПР

1 Вплив на свідомість та підсвідомість людей. Формування
інформаційно-смислового поля.

Планування і побудова карти заходів по зв’язках з громадськістю

Управління поведінкою і свідомістю людини

Подолання конфліктних ситуацій

2 Взаємодія і співробітництво з ЗМІ 2.1 Підготовка та розміщення в ЗМІ
прес-релізів, спеціальних повідомлень

2.2 Підготовка та розміщення в ЗМІ імідж – статей

2.3 Організація прес – конференцій, круглих столів

2.4 Проведення брифінгів для преси

2.5 Організація інтерв’ю для преси з керівництвом організації.

3 Пропаганда суспільної місії організації 3.1Організація семінарів –
презентацій

3.2 Опитування громадської думки

3.3Видання пропагандистських журналів, буклетів, проспектів, брошур

4 Імідж організації 4.1 Імідж перших осіб організації

4.2 Імідж працівників

4.3 Спростування недоброзичливої та іншої інформації з метою ліквідації
негативних для іміджу організації наслідків

Сьогодні надзвичайно важливо, як свідчить наведена вище таблиця
завоювати та закріпити довіру громадськості по відношенню до діяльності
організації.

Основна мета паблік рілейшнз (ПР) в ОВС— налагодження тривалих зв’язків
із громадськістю для формування в неї довірливого ставлення до
правоохоронних органів.

З огляду на вище вказане, можна визначити сутність ПР в ОВС, яка
розкривається через їх функції. Основними з них є такі:

консультування керівництва щодо управління персоналом з використанням
знання законів поведінки людини;

виявлення можливих тенденцій, закономірностей розвитку соціальних явищ і
передбачення їх наслідків для ОВС і суспільства в цілому;

вивчення громадської думки, ставлення з боку громадськості щодо ОВС,
розробка рекомендацій, необхідних заходів для формування позитивної
думки і задоволення очікувань громадськості;

встановлення і підтримка двостороннього спілкування з громадськістю
заснованого на точності знань, що використовуються і повної
поінформованості;

запобігання конфліктам у підрозділах та між працівниками ОВС та
населенням, усунення непорозумінь, що виникають між ними;

сприяння формуванню атмосфери взаємної поваги і соціальної
відповідальності;

гармонізація особистих і громадських інтересів;

сприяння формуванню доброзичливих відносин між співробітниками;

залучення на службу кваліфікованих працівників, сприяння зниженню
плинності кадрів.

Отже, формування позитивного іміджу міліції тісно пов’язане з
налагодженням тісних зв’язків з громадськістю, співробітництвом та
вирішенням спільних питань, тобто паблік рілейшнз є ефективним
механізмом формування довіри населення до правоохоронних органів.

Програма партнерських взаємовідносин міліції та населення як важливий
елемент формування позитивного іміджу міліції.

Програму розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на
2000 – 2005 рр. було розроблено МВС України. Метою вказаної програми є
досягнення партнерських відносин між населенням і міліцією України для
більш ефективного подолання антисуспільних явищ, усунення причин та умов
учинення суспільно небезпечних діянь, профілактики правопорушень,
забезпечення надійного захисту особи, суспільства і держави від
протиправних посягань.

Для досягнення цієї мети програмою передбачається розвиток взаємодії
міліції з населенням за такими напрямками:

створення правової бази для забезпечення відносин «народ і міліція –
партнери»;

максимальне використання позитивних форм і методів взаємодії населення і
міліції для подолання негативних протиправних явищ у суспільстві;

ділове партнерство міліції з населенням та громадськими інститутами;

створення організаційно-правового механізму залучення населення для
охорони громадського порядку, боротьби з правопорушеннями;

впровадження наукових рекомендацій та досвіду партнерських взаємин між
зарубіжними поліцейськими органами та населенням;

формування у членів суспільства відчуття причетності до правового
порядку в суспільстві;

розвиток форм соціальної активності щодо допомоги населенням працівникам
міліції у зміцненні законності та правопорядку в країні;

вдосконалення системи своєчасного інформування населення через засоби
масової інформації для вирішення завдань щодо зміцнення правопорядку і
боротьби зі злочинністю;

формування у суспільстві правової ідеології партнерства населення і
міліції;

досягнення відповідного рівня розвитку правової культури у суспільстві
для створення умов партнерства населення і міліції.

Таким чином, реалізація роботи за цими напрямками потребує послідовного
виконання наступних завдань:

забезпечення правового регулювання діяльності міліції та громадських
формувань з урахуванням розвитку чинного законодавства України,
удосконалення структури органів центральної і місцевої виконавчої влади,
місцевого самоврядування;

здійснення єдиної правової політики взаємодії органів внутрішніх справ і
громадських формувань щодо забезпечення правопорядку в державі;

оперативне та повне інформування населення про нормативні акти, що
регулюють діяльність правоохоронних органів;

розроблення методичних рекомендації з питань широкого залучення
населення до роботи в громадських формуваннях з охорони правопорядку та
профілактики правопорушень;

розроблення критеріїв оцінки діяльності органів внутрішніх справ щодо
дотримання ними прав людини;

проведення наукових досліджень з проблем удосконалення взаємодії міліції
та населення, забезпечення впровадження в практичну діяльність їх
узагальнених результатів;

координування розробки та підготовки необхідної науково-методичної бази
із зацікавленими міністерствами і відомствами;

відновлення в мікрорайонах роботи громадських пунктів охорони порядку та
громадських формувань;

участь у створенні керівних органів громадських пунктів охорони порядку
за участю старших дільничних або дільничних інспекторів міліції для
забезпечення узгодженої координації діяльності міліції з населенням у
питаннях охорони громадського порядку, профілактики правопорушень тощо;

приведення у відповідність до вимог часу законодавчої бази та відомчих
нормативних актів з питань проходження служби з органах внутрішніх справ
України;

формування у працівників ОВС певної психології, яка б відповідала
вимогам переходу до нової моделі правоохоронної діяльності, заснованої
на принципі партнерства і соціальної допомоги;

безумовне виконання органами внутрішніх справ вимог і положень принципів
діяльності міліції і Кодексу честі працівника ОВС України;

ділове співробітництво міліції з населенням та громадськими інститутами;

радикальне вдосконалення системи професійної підготовки та виховання
особового складу тощо;

активне залучення до проведення занять з основ держави і права в
закладах загальної середньої освіти дільничних інспекторів, інспекторів
ДАІ, відповідних фахівців, викладачів та науковців закладів освіти МВС;

регулярне проведення занять з правової тематики серед членів громадських
формувань по охороні правопорядку, загонів сприяння міліції та інших
формувань;

висвітлення в ЗМІ передового досвіду роботи громадських об’єднань по
охороні громадського порядку.

Отже, виконання сформульованих в даній програмі положень надасть
можливість встановити тривалі та ефективні зв’язки міліції з
громадськістю та налагодити взаємне співробітництво з метою ефективного
розкриття та розслідування злочинів. Така співпраця в свою чергу
підвищить імідж та довіру населення до міліції.

Формування іміджу міліції відбувається в двох напрямках: з одного боку
формується уявлення про окремих людей, що потім переноситься на всю
організацію, а з іншого боку – відштовхуючись від образу організації
взагалі судять про окремого працівника. У цьому полягають труднощі
цілеспрямованого формування іміджу в масовій свідомості. Крім того, ОВС
мають складну структуру, безліч підрозділів, думка про які складається
виходячи з оцінки структури взагалі або окремих служб, що знаходяться в
полі зору (ДАІ, патрульно-постова служба, дільничні). Дослідження
показали, що населення практично не розрізняє цих служб. Рівень довіри
до міліції в цілому впливає на рівень довіри до окремих служб. При
вимірі зв’язку рівня довіри до ОВС із рівнем довіри до слідчих, ППС,
карного розшуку, ДАІ, дільничних, коефіцієнт кореляції Пірсона дорівнює
0,6 у всіх випадках. Таким чином, населення практично не розрізняє
служби. Причому провідну роль у формуванні іміджу ОВС грає ДАІ. Ступінь
довіри до різних служб ОВС відображена в таблиці у вигляді індексу, що
коливається від –1 (відсутність довіри) до +1 (повна довіра) (Таблиця
1.2.).

Таблиця 1.2.

Рівень довіри до різних служб ОВС

Підрозділи ОВС Індекс довіри

ППС – 0,08

ДАІ – 0,26

Слідчий відділ – 0,02

Кримінальний пошук + 0,06

Дільничні інспектори – 0,04

ОВС в цілому – 0,2

Підвищення ПР об’єкта, незважаючи на те, що це – людина, організація –
повинно відбуватися близько до опису «Боротьби і перемоги героя». Органи
внутрішніх справ не є винятком, тому усі стадії боротьби і перемоги
називаються «спіраллю підвищення».

Відповідно, для підвищення іміджу ОВС потрібно:

знайти характерну для ОВС стадію боротьби і перемоги, а також наступну
за нею, більш високу;

усвідомити, як знайдена стадія може бути пов’язана з «боротьбою і
перемогою» ОВС;

далі знайти рішення по основним формулам, пам’ятаючи, що найбільш сильні
підвищення повинні бути пов’язані з перемогою не тільки ОВС, але й
громадськості.

Основними формулами підвищення ПР об’єкта є такі:

громадськість – переможець завдяки ОВС (наприклад, завдяки міліції
громадськість щось отримала, чогось досягла);

громадськість і ОВС мають одних супротивників і успішно протистоять
поєднуючим їх небезпекам (наприклад, населення та міліція разом
протистоять злочинності, співпрацюють у сфері розслідування злочинів);

громадськість – спостерігач боротьби і перемоги ОВС (наприклад,
населення бачить успішну роботу міліції по боротьбі зі злочинністю,
розуміє, що в нього є спільні з міліцією проблеми, знає про боротьбу з
недоліками в самій міліції).

Реалізація формули «Громадськість – переможець завдяки ОВС»:

а) населення знає високий еталон (секрет, критерій, метод), заданий ОВС,
або знає випадок, таємницю про них, яку так і хочеться переказати
(таємниця позитивного змісту);

б) населення відчуває, що працівники ОВС його шанують, захищають,
допомагають вирішувати проблеми, тому воно за них.

Реалізація формули «ОВС + Громадськість мають спільних супротивників і
успішно борються проти об’єднуючих їх небезпек»:

а) громадськість згодна з позицією ОВС і разом із ними теж кидає виклик
супротивникам;

б) громадськість разом із ОВС цінує, відстоює, захищає і бореться за
щось спільне;

в) громадськість разом із ОВС бачить, знає, відчуває, як програють
(фізично, морально) злочинці. Чужі програші роблять ОВС та громадськість
ближчими один до одного.

Реалізація формули « Громадськість – спостерігач боротьби і перемоги
ОВС»:

ОВС долає спільні з громадськістю проблеми, заборони, перемагає самого
себе і т. ін. і населення любить ОВС за це.

4) якщо більш високої стадії «боротьби і перемоги» недостатньо для
підвищення іміджу ОВС, можна ввести «Противник» і «Небезпеку». Це
додаткові перешкоди, які ОВС та їх працівники повинні подолати.
«Небезпека» – особливо несприятливі ситуація чи умови дії, а «Противник»
– той, хто заважає ОВС досягти їх цілей, але якого вони врешті-решт
перемагають;

5) при підвищенні іміджу ОВС треба пам’ятати про так званий «кредит
довіри». Тобто інформація, яка подається про міліцію, не повинна бути
тільки позитивною, бо в цьому випадку їй не будуть довіряти, однак вона
не повинна містити в собі щось дуже негативне. Для одержання «кредиту
довіри» необхідно на кожні три – чотири підвищення давати якийсь
«програш» ОВС або їх працівника. Для цього обирається не основний
напрямок їх діяльності. Якщо програшу взагалі немає, то люди будуть
недовірливо ставиться до героя. Вдалим прикладом правильного підвищення
іміджу ОВС є телесеріали «Менти», «Убивча сила».

Типові «негативні риси» працівників ОВС, які можна застосовувати для
одержання «кредиту довіри» у населення:

дрібні побутові дивацтва;

невеличкі хиби зовнішності, характеру;

незграбність, непрактичність у побутових питаннях;

колишні, але вже переможені помилки;

розплата за професійні успіхи: здоров’ям, нервами, відсутністю сім’ї;

безтактність з боку третіх осіб.

Таким чином, існуючий імідж ОВС у масовій свідомості можна
охарактеризувати як негативний (подібна думка характерна для всіх
соціально-демографічних груп). Негативна оцінка дається всій структурі
без обліку специфіки роботи її окремих підрозділів, що є результатом
впливу багатьох факторів, починаючи з недовіри владним структурам і
державі (органом якого є міліція) і закінчуючи наявністю ряду проблем у
діяльності ОВС. Негативізм стосовно організації переноситься на її
працівників і навпаки, у зв’язку з чим низько оцінюються як професійні,
так і особистісні якості співробітників. Сформований імідж спирається в
основному на інформацію, отриману з третіх рук, причому більшість людей
у силу своєї некомпетентності схильні неправильно інтерпретувати наявні
факти, що приводить до значного його відриву від реальності і спричиняє
ряд проблем. Відповідно, необхідно не стільки підвищувати імідж міліції,
скільки формувати максимально можливий об’єктивний імідж, що дозволить
оперативно виявляти проблеми, що мають, у функціонуванні ОВС і підвищить
ефективність їхніх взаємодій з населенням. Основною умовою цього є
підвищення правової компетентності і рівня правосвідомості населення.

Отже, підсумовуючи, можна зробити наступний висновок, що зв’язки з
громадськістю є досить важливою складовою частиною в діяльності
правоохоронних органів. Така співпраця надасть можливість взаємно
вирішувати складні завдання, які виникають в процесі забезпечення
правопорядку в суспільстві. Крім цього партнерство та взаємодія слідчих
підрозділів з населенням сприяє досягненню мети своєчасного розкриття та
розслідування злочинів, викриття винних та встановлення істини по
кримінальній справі. Така співпраця формує позитивний імідж міліції в
суспільстві. Таким чином формування та налагодження зв’язків з
населенням повинно стати пріоритетним напрямком в діяльності міліції, а
особливо, в слідчих підрозділах .

Література:

Алешина И. Корпоративный имидж // Маркетинг. – 1998. – № 1

Березкина О. Слуги народа: имидж и идеология.- М.: Альфа- Лаб, 1998

Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз.- М.: Маркетинг, 1994

Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М.: Новости, 1990

Кашпур А. Внутренний ПР – какой он есть // Персонал. – 2000.

Королько В.Г. Основи паблик рiлейшнз: Посiбник. – Київ.: Iнститут
соцiологiї НАН України, 1997

Королько В.Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. – К.:
Вид – во “Скарби”, 2001.

Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика.- К.: ВИРА – Р, 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020