UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Генеза естетичної думки у західноєвропейській культурі (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3282
Скачало177
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Генеза естетичної думки у західноєвропейській культурі

 

Ґенеза та розвиток естетичної думки в Україні.

 

Витоки естетичної думки в Україні відносяться до періоду Київської Русі.

У період раннього феодалізму естетична думка Давньої Русі, як це було й

в інших країнах, ще не відмежувалася від інших галузей знання і від

релігії. У Київській Русі естетичне мислення розвивається на підгрунті

язичницького світогляду — давньослов’янської релігії і міфології.

Основний елемент язичництва — наївний пантеїзм. Перші проблеми, що їх

розглядає давньоруська філософія й естетика, — з’ясовування понять про

душу, про взаємовідносини душі і тіла. З проникненням у Київську Русь

християнства встановлюються зв’язки з культурою Візантії, південних

слов’ян і інших народів Європи. Давньоруські мислителі знайомляться з

естетичною думкою античності, працями Арістотеля, Демокріта, Платона.

Значна роль у поширенні естетичних понять у Давній Русі належить

перекладеним працям Іоанна Дамаскіна (675—753) («Діалектика»), Іоанна

Екзарха Болгарського («Шестоднев»), Пилипа Пустинника («Діоптра») та ін.

Завдяки ж їм на Русі стають відомими античні вчення про чотири стихії як

першоелементи світобудови, про різноманітні трактування взаємовідносин

душі і тіла та ін.

 

Найважливіші оригінальні твори давньоруської філософсько-етичної і

естетичної думки — «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона

(XI ст.), «Послання» до Володимира Мономаха» Ничипора (XI—XII ст.),

«Повість временних літ» Нестора (поч. XII ст.), «Послання» митрополита

Климента Смо-лятича (XII ст.), «Послання» і «Слова» Кирила Туровського

(1130-ті—1182) «Слово про Ігорів похід» (XII ст.), «Моління Даниїла

Заточника» (XIII ст.) та ін. У цих творах вирішуються питання про

зв’язок людини й історії, історії і природи, що шанується утвором Бога —

джерела краси — і втіленням прекрасного, про джерела пізнання, про

співвідношення почуттів, розуму і волі, душі і тіла. В епоху феодальної

роздробленості в землях Давньої Русі домінує релігійна ідеологія, із

якою у ХV—ХVI ст. дискутують численні єресі. В них, зокрема,

обговорюються проблеми співвідношення образу і першообразу, актуальні

для практики іконопису. Різноманітні точки зору з цього питання

висловлювали стригольники, нестяжателі, іосифляни. На Україні до них у

результаті впливу процесів реформації, що відбувалися в

Польсько-Литовській державі, додалися прихильники кальвінізму і

соцініанства (антитринітаризму). Погляди українських антитринітаріїв і

російських єретиків характеризує заперечення триєдності бога,

іконоборство, проповідь віротерпимості, критика духівництва і церковної

ієрархії. Нестяжа-телі сприяли розвитку критичних і раціоналістичних

тенденцій у середньовічному мисленні Русі. В єретичних вченнях Ф.

Ку-рицина (?—1500), М. Башкіна (XVI ст.), Феодосія Косого (XVI ст.)

проявилося заперечення есхатологічних уявлень, елементи вільнодумства і

раціоналістичного тлумачення священних текстів.

 

Зі спростуванням єретиків виступив чернець Зіновій Отеньсь-кий (?—1568).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ