UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенеза естетичної думки у західноєвропейській культурі (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1429
Скачало142
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Генеза естетичної думки у західноєвропейській культурі

 

План

 

1. Первісне суспільство

 

2. Античність: Стародавня Греція та Стародавній Рим

 

Література  

 

1. Первісне суспільство

 

Для первісної культури характерна єдність, синкретизм утилітарного і

художнього елементів. Уява людини про світ ще не сформувалася. Сама

людина і суспільство розглядаються як частина навколишнього світу,

відображеного в міфах. Міфологічне мислення формувалося на основі

практичного відношення до світу. Міф значною мірою був пов’язаний із

розвитком фантазії, уяви і спочатку супроводжував магічні ритуали й

обряди. Встановлення магічних причин взаємозв’язку природних або

суспільних процесів доповнювалося фантастичними антропоморфними

зв’язками і відношеннями. Міфологія — це форма суспільної свідомості,

засіб розуміння взаємопов’язаності і причинно-наслідкової обумовленості

природної і соціальної дійсності як одного цілого, спрямована на

подолання фундаментальних протиріч людського існування, на гармонізацію

відношень особистості, суспільства і природи. Зміст міфу уявлявся

первісній свідомості реальним, тому що втілював колективний, «надійний»

досвід осмислення дійсності множиною поколінь. Цей досвід служив

предметом віри, а не критики. Міфи підтверджували прийняту в даному

суспільстві систему цінностей, підтримували і установлювали певні норми

поведінки. Головними передумовами своєрідної міфологічної «логіки» було,

по-перше, те, що первісна людина не виділяла себе з навколишнього

природного і соціального середовища, і, по-друге, те, що мислення

зберігало нероздільність, було невіддільне від емоційно-афектної,

моторної сфери життя людини та його психіки. Наслідком цього явилося

наївне олюднення всієї природи, загальна персоніфікація, метафоричне

зіставлення природних, соціальних і культурних об’єктів. На природні

об’єкти переносилися людські властивості, їм приписувалася піднесеність,

розумність, людські почуття, часто і зовнішня антропоморфність, і,

навпаки, міфологічним предкам могли бути привласнені риси природних

об’єктів, особливо тварин. Визначені сили і спроможності могли бути

пластично виражені багаторукістю, багатоокістю, найдивовижнішими

трансформаціями зовнішнього образу; для міфу характерно, що різноманітні

духи, боги і герої, а тим самим і подані ними стихії, природні об’єкти і

людські спроможності були пов’язані сімейно-родовими відносинами.

Розповідь про події минулого служить у міфі засобом опису устрою світу,

засобом пояснення його теперішнього стану. Найважливіша функція міфу —

створення моделі, прикладу, зразка. Залишаючи зразки для імітації та

відтворення, міфічні герої одночасно «випромінюють» магічні духовні

сили, що продовжують підтримувати порядок, встановлений у природі і

суспільстві.

 

Підтримання такого порядку також є важливою функцією міфу. Вона

здійснюється за допомогою ритуалів. У них міфічний час і герої не тільки

зображуються, але ніби відроджуються з їхньою магічною силою, події

повторюються і наново актуалізуються. Міф і ритуал складають дві сторони

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ