.

Емфаза в науковому стилі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
160 2149
Скачать документ

Реферат на тему:

Емфаза в науковому стилі

Емфаза — це спосіб виділення якогось слова чи виразу у висловленні. Для
здійснення цього існує дві головні причини:

1) підсилити те, що ми хочемо сказати (емотивна емфаза) — You did do
that balance. Ви таки зробили цей баланс;

2) показати контраст між вірним і невірним, теперішнім і минулим
(контрастна емфаза) — Why weren’t you at the meeting? I was at the
meeting.

Емфаза робить художній стиль більш виразним, емоційним. Чи вживається
емфаза у науковому стилі, зокрема в субмові економіки? Відомо, що
науковий стиль в основному не характеризується художньо-виразними
засобами, які вживалися б у канві мови. Що ж до емфази типових
конструкцій, то аналіз текстів показує, що вони зустрічаються в
науковому стилі.

Наявність емфатичних конструкцій у науковому стилі субмови економіки
показує, що вони вживаються з певною метою. Пояснюється це чисто
логічною причиною підкреслення або виділення якоїсь важливої думки, щоб
притягнути увагу до неї читача.

Найбільш поширеним засобом емфази є постановка члена речення, який
виділяється на перше місце. Це може бути:

1)дієслівний присудок

Then will come the April budget… А потім прийде квітневий бюджет…

2)іменний складений присудок

So vast is the quantity of information to be collected under a total
accounting system that… Існує така широка кількість інформації, яку слід
зібрати при системі повного обліку, що…

3)дієслівний складений присудок

When starting off in exporting should you have а number of outlets in
the world market… Починаючи займатись експортом, ви обов’язково
повинні мати багато ринків збуту на світовому ринку…

Для перекладу емфатичних конструкцій такого роду на українську мову
необхідно вживати слова-підсилювачі або ставити дієслово на перше місце.

В художньому стилі досить поширеною є конструкція «it is (was) … that
(who)», яка вживається для виділення того чи іншого члена речення. В
науковому стилі вона також зустрічається.

Наприклад:

It is this combination of public and private … that makes the American
economy a mixed free …enterprise economy. Саме сполучення суспільного
та приватного робить американську економіку змішаною
вільно-підприємницькою економікою.

It is the control program which acceptsand initiates jobs… Саме програма
управління приймає та ініціює завдання …

При перекладі на українську мову такі емфатичні конструкції можна
передавати за допомогою дієслів «саме», «дуже», «досить» та ін.

В науковому стилі вживається дієслово «to do» у функції підсилювача
значення іншого дієслова у розповідальному реченні. Воно перекладається
за допомогою дієслів «дійсно», «все-таки».

Наприклад:

These various equipment configurations are commonly referred to as
«hardware»and do include user terminals . На ці різні конфігурації
обладнання звичайно посилаються як на «апаратуру», і вони дійсно
включають термінали користувачів.

Цікавою емфатичною конструкцією в англійській мові є конструкція «it is
not until (till) .. that», яка використовується для підсилення значення
слова, що виділяється і не має негативного значення при наявності частки
«not». Наприклад:

It was not until 1967 that these reforms were realized at the plant. І
тільки в 1967 році ці реформи було здійснено на заводі.

It was not until this balance sheet had been carefully checked up that
it was sen to the ministry. І тільки тоді, коли цей баланс був ретельно
перевірений, його відіслали в міністерство.

Вказані вище словосполучення передаються у стверджувальній формі за
допомогою слів «лише», «тільки».

Цікавий засіб для виділення або підкреслення значення якогось слова з
метою привернути до нього увагу є повторення одного й того ж слова у
декількох реченнях. Наприклад: Yet the mood at the meeting of the
National Governors’ Association … was not of gratitude for all help
but of anger. Anger because… Далі у чотирьох наступних реченнях кожне
починається із слів «Anger because…»

Такий засіб повторення дуже емфатичний, яскраво показує і пояснює
значення, закладене в попередньому слові.

Як бачимо з наведених попередніх прикладів, емфаза може
використовуватися в науковому стилі субмови економіки. При цьому важливо
знати засоби і правила перекладу емфатичних конструкцій українською
мовою, що допоможе студентам самостійно побороти труднощі перекладу та
розуміння.

ЗАСОБИ НЕПРЯМОГО ВИРАЖЕННЯ СПОНУКАННЯ ЯК МОВНІ УНІВЕРСАЛІЇ

Спонукання адресату до виконання дії або досягнення певного стану, як
відомо, може бути виражено як спеціалізованими, так і неспеціалізованими
засобами.

Наявність засобів непрямого вираження спонукання в багатьох мовах світу
дає можливість припустити, що вони мають універсальний характер. Під
мовними універсаліями прийнято розуміти «закономірності загальні для
всіх мов або для їх більшості» [1]. Існування універсалій зумовлено,
насамперед, спільністю експресивної і комунікативної функцій мови.

Комунікативна інтенція «спонукання» у більшості мов може бути передана
не тільки реченнями, що містять дієслово-присудок в імперативі, але і за
допомогою питальних та стверджувальних речень:

Порівняйте: англійська — Can you book me a ticket?

російська — Не могли бы вы купить мне билет?

українська — Чи могли б ви купити мені квиток?

французька — Pourriez-vous macheter un billet?

німецька — Koennen Sie nicht mir eine Karte kaufen?

іспанська — Puedo usted comprarme un billete?

японська — Kippu wo katte-moraitai?

У багатьох мовах спостерігається тенденція до спеціалізації окремих
мовних засобів для вираження різноманітного ступеня категоричності і
ввічливості спонукання в різних соціальних ситуаціях. Так, мовний
матеріал свідчить про те, що найменш ввічливими в англійській мові є
прямі спонукальні форми, які містять експліцитні перформативи і
безімперативні спонукальні речення:

I forbid you to mention the subject again (I.Shaw);

Sugar, Bilson (J.Galsworthy).

Нейтральними є прямі спонукальні речення. Проте, найчастіше вони
вживаються при звертанні до дітей, людей добре знайомих, родичів або до
нижчих за положенням чи молодших за віком:

Send my maid to me, — said Fournier. — Yes, my lady (A.Christie).

Найбільше ввічливими в англійській мові є непрямі спонукальні речення,
виражені питанням, тому що питання формально дає адресату право
відмовитися від виконання дії.

Would you ask the porter to come, please?

All right (E.Hemingway).

Таке явище характерне і для російської, української, французької,
іспанської, німецької та японської мов. У французькій мові, наприклад, у
ситуації обіду або сніданку адресат може вжити такі висловлення [3]:

Le pain!

Passe-moi le pain.

Passez-moi le pain, s’il vous plait.

Voudriez-vous me passer le pain?

Auriez-vous la bonte de me passer le pain, s’il vous plait?

Oserais-je vous prier d’avoir l’obligeance de me passer le pain?

У висловленнях (1—6) один і той самий зміст, тобто спонукання передати
хліб виражено різноманітними засобами, розміщеними по наростанню ступеня
ввічливості. Перше, безімперативне спонукальне речення містить
категоричний наказ, адресований явно нижчому за соціальним станом. Далі
наведено приклади більш ввічливих форм (друге і третє висловлення —
прямі спонукальні речення, що містять дієслово в імперативі; четверте,
п’яте і шосте — непрямі спонукальні речення, виражені питаннями).
Останній варіант (6) — це утрировано ввічливе, принижене прохання,
звернуте до особи, певне, значно вищого соціального статусу.

Як бачимо, вживання у деяких мовах різноманітних прямих і непрямих
спонукальних форм відбиває суспільні відносини між людьми. Найбільш
яскраво подібні відношення знаходять вираження в системі наказового
способу японської мови. Особливість спонукальних форм японської мови —
їхня численність [4]. Вчені-лінгвісти підкреслюють їх розходження в
плані вираження ступеня ввічливості, що пов’язано з відношенням мовця до
співрозмовника, із різноманітним соціальним статусом комунікантів.
Характерно, що прямі спонукальні форми (наказові і заборонні) у
звичайній розмові зустрічаються вкрай рідко. Ними користуються у
військових командах, у розмові батьків з дітьми тощо [4]:

Мати — дитині: Pan wo kai-nasai — Купи хліба!

Якщо ж дорослі спілкуються між собою, то використовуються тільки непрямі
спонукальні форми. При звертанні до рівного, вищого або нижчого
вживаються різні спонукальні засоби. У японській мові існують і
специфічні жіночі засоби спонукання:

Вищий — нижчому: Pan wo katte-moraitai?

Нижчий — вищому: Pan wo katte-moraimasen-ka?

Нижчий — нижчому: Pan wo katte itadakimasen-ka?

У багатьох мовах також зустрічаються речення, що є імпліцитною формою
спонукування, ілокутивна сила яких виявляється тільки у визначених
контекстуальних умовах або ж асоціативно пов’язана зі значенням
спонукання. Якщо, наприклад, дитина говорить: «Я голодна», то в
будь-якій мові це висловлення буде спонукуванням для матері дати їй
що-небудь поїсти. Стверджувальна пропозиція «Я голодний» у цьому випадку
має те ж комунікативне значення, що й імперативне «Дай мені поїсти!»:

Порівняйте: укр. Я голодний = Дай мені поїсти!

англ. I’m hungry = Give me something to eat.

нім. Ich bin hungrig = Geb mir, bitte, was zu essen.

франц. J’ai faim = Donne-moi a manger quelque chose.

іспан. Tengo hambre = Da me de comer.

Хоча непрямі спонукальні речення трапляються в більшості мов, у кожній
вони мають структурні особливості. Наприклад, для англійської мови
характерно широке використання питальних речень у функції спонукування,
і особливо у функції прохання, тоді як у російській та українській їм
частіше відповідають прямі спонукальні форми (речення з дієсловом —
присудком в імперативі):

Порівняйте: Will you cut the sausage? Paini looked at me in the
half-light.

I cut it while we were talking, he said (E. Hemingway).

Наріжте ковбасу, — Піані подивився на мене в півмороці.

Я вже нарізав її, поки ми розмовляли. — сказав він.

(Переклад Е. Калашникова)

Now, please, will you leave my room? He turned round, and went sulkily
out (J.Galsworthy).

А тепер, будьте ласкаві, підіть звідси! Сомс повернувся і похмуро вийшов
з кімнати.

(Переклад під загальною редакцією М. Ф. Лоріе)

У випадку ж використання питальних речень у функції спонукальних у
російській мові більш характерним є їх ужиток із негативною формою
предиката [6]:

А меня с собой не прихватишь, Прохор Петрович? (В. Шишков).

Питання про спроможність або бажання адресата виконати дію можуть в
англійській, російській, українській, німецькій, іспанській, французькій
і деяких інших мовах виражати спонукання до дії, тоді як у японській
такого роду питання ніколи не вживаються у функції спонукання [7]:

Порівняйте: англ. Can you buy me some bread? = Buy some bread.

нім. Koennen Sie nicht mir etwas Brot kaufen? = Kaufen Sie mir, bitte,
etwas Brot.

рос. Не могли бы вы купить мне хлеба? = Купите мне хлеба.

укр. Чи не могли б ви купити мені хліба? = Купіть мені хліба.

іспан. Puede usted comprarme pan? = Compreme pan.

франц. Pourriez-vous m’acheter le pan? = Achetez-moi le pan.

япон. Pan wo kau koto ga dekimasen-ka? ? Pan wo kai-nasai.

Таким чином, дослідження показало, що засоби непрямого вираження
спонукання існують не тільки в англійській, але й у багатьох інших
мовах, що дозволяє віднести їх до мовних універсалій. Водночас у різних
мовах вони мають специфічні особливості побудови і функціонування.
Порівняльний аналіз засобів непрямого вираження спонукання може стати
предметом спеціального дослідження.

Література

Успенский Б. А. Проблемы универсалий в языкознании. Новое в лингвистике.
Вып.5. М., 1970. С. 10.

Панфилов В. З. Гносеологические аспекты философских проблем языкознания.
— М.: Наука, 1982. С. 12.

Bally Ch. Traite de stylistique Francaise. — Genev. Paris. 1951. V. 1.
331 p.

Алпатов В. М. Категории вежливости в современном японском языке. — М.:
Наука, 1973. С.74.

Дроботова Л. Л. Синтаксически связанные вопросительные конструкции в
роли этикетных формул. 1983. С. 103—108.

Green G. How to get people to do things with words. Washington, 1973. P.
51—79.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020