.

Якість товару – основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
295 7943
Скачать документ

Реферат на тему:

Якість товару – основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності

Назва третього питання теми “Якість товару – основний важіль
забезпечення його конкурентоспроможності” говорить сама за себе,
оскільки узагальнено конкурентоспроможність товару може бути
представлена наступним рівнянням:

Конкурентоспроможність товару = Якість + Ціна + Обслуговування

Канонічне визначення поняття “якість продукції” є таким: якість – це
сукупність властивостей та характеристик продукту, котрі надають йому
здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби.
Встановлені потреби зафіксовані у правових нормах, стандартах,
замовленнях, угодах, технічних умовах поставок та інших документах.
Передбачувані потреби – це ті очікування, які споживач зазвичай не
формулює конкретно, але відносить до стійких побажань; до них можна
віднести, наприклад, відповідність продукту моді, звичкам споживачів,
національним або культурним особливостям споживання тощо.

На міжнародному ринку в поняття якості включається все, що сприймається
споживачами і, зокрема:

фізичні властивості,

функціональні характеристики,

конструктивні й ергономічні параметри,

безпека користування товаром,

упаковка,

дозування й т.д. (рис. 5.4)

У поняття якості входить також і безпека користування товаром, що
включає у широкому сенсі й показники екології. Безпроблемна утилізація –
теж сучасна вимога до якості.

Рис. 5.4. Показники якості товару

Рівень якості являє собою відносну характеристику якості продукції, що
базується на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з
базовими значеннями відповідних показників. Іншими словами рівень якості
продукції – це кількісна характеристика міри придатності того або іншого
виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з
відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного,
перспективного і оптимального її рівня.

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять шляхом
обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з
відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного
рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення
вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним
вимогам.

Відносний рівень якості визначають, порівнюючи показники продукції з
абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та
зарубіжних зразків виробів.

Рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог
споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв’язку з цим виникає
необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня,
що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки.

По нових видах продукції доцільно визначати також оптимальний рівень
якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат
на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання
була б мінімальною.

На рівень якості продукції впливає значна кількість факторів, які діють
як самостійно, так і у взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах
життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі ці фактори можна
об’єднати в чотири групи: технічні, організаційні, економічні та
суб’єктивні (табл. 5.14).

Таблиця 5.14

Групи факторів, що впливають на рівень якості продукції

Фактори Складові факторів

1. Технічні Конструкція; схемні вирішення; технологія виготовлення;
засоби технічного обслуговування і ремонту; технічний рівень бази
проектування, виготовлення та експлуатації; система резервування тощо.

2. Організаційні Розподіл праці і спеціалізація; форми організації
виробничих процесів; ритмічність виробництва; форми і методи контролю;
форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання),
технічного обслуговування, ремонту та інші.

3. Економічні Ціна; собівартість; форми і рівень зарплати; рівень затрат
на технічне обслуговування і ремонт; ступінь підвищення продуктивності
праці та інше.

4. Суб’єктивні Професійна підготовка робітника; його фізіологічні та
емоційні особливості.

Організаційним факторам іноді не приділяють стільки уваги, скільки
технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовлені вироби в
результаті поганої організації виробництва, транспортування,
експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

Економічним факторам одночасно властиві контрольно-аналітичні і
стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти
затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного
рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів призводить як до
підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючими
факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення
стимулює до підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі
витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати
необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою
ціною повинні бути більш високої якістю.

В забезпеченні якості значну роль відіграє робітник з його професійною
підготовкою, фізіологічними та емоційними особливостями, тобто
суб’єктивний фактор, який по-різному може впливати на розглянутий вище
ряд факторів. Від професійної підготовки робітників, які зайняті
проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень
використання технічних факторів. Більш значну роль суб’єктивний фактор
зараз починає відігравати в організаційних факторах.

Кількісна оцінка рівня якості продукції (як нормативного, так і
фактичного), може здійснюватися різними методами. Деякі автори для
визначення розміру кількісних показників рівня якості і їх оцінки
пропонують використовувати наступні методи:

1) експериментальний – заснований на застосуванні технічних
вимірювальних засобів і дає фізико-хімічну характеристику продукту;

2) розрахунковий – характеризується обчисленнями з використанням
параметрів, знайдених іншими методами; слугує для визначення значень
показників продуктивності і зберігання; використовується головним чином
при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути об’єктом
експериментальних досліджень;

3) органолептичний – заснований на сприйнятті органів відчуттів (зору,
слуху, смаку) без застосування технічних вимірювальних або реєстраційних
засобів; дозволяє оцінити ергономічні та естетичні показники якості
продукції;

4) експертний – метод, що враховує думки групи фахівців-експертів;

5) соціологічний – полягає в зборі і аналізі думок споживачів продукції;

6) реєстраційний – характеризується використанням інформації, яку
отримують шляхом підрахунку кількості визначених подій, предметів або
витрат (наприклад, рекламацій, витрат на створення та експлуатацію
виробів).

Дані методи можна застосовувати при визначенні кількісних показників
якості продукції не тільки окремо, але і комбінуючи їх між собою. У
господарській практиці, у зв’язку із складністю і багатофункціональністю
призначення більшості різновидів продукції, при оцінці її якості
необхідно застосовувати саме комбінування різних методів.

Велику роль у забезпеченні якості і, як наслідок, конкурентоспроможності
продукції відіграють стандартизація, сертифікація та системи управління
якістю.

Стандартизація – це діяльність по встановленню у нормативних документах
певних вимог (норм, правил та характеристик) з метою забезпечення:

безпеки продукції (послуг) для оточуючого середовища, життя, здоров’я та
майна споживачів;

технічної та інформаційної сумісності;

взаємозамінності продукції;

якості продукції та послуг у відповідності до рівня розвитку науки,
техніки та технології;

єдності вимірів;

@

`

–®?

??)?безпеки господарських об’єктів з урахуванням ризику виникнення
природних та техногенних катастроф і інших надзвичайних ситуацій.

Стандарт – документ, яким визначається (нормується) предмет, що
стандартизують. Він є не тільки технічним, але й державним документом.
Стандарти містять у собі повну характеристику товару:

технічні умови його виготовлення;

правила приймання;

сортування;

пакування;

маркування;

транспортування;

зберігання.

При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність
стандартам. Відповідність стандартам – регламентований споживчий
параметр, порушення якого зводить конкурентноздатність товару нанівець.

Сертифікація – це процедура підтвердження відповідності, шляхом якої
незалежна від виробника (продавця, виконавця) та споживача (покупця)
організація документально засвідчує, що продукція відповідає
встановленим вимогам (рис.5.5).

Рис.5.5. Значення сертифікації в діяльності підприємства

Розвинена національна сертифікація слугує інтересам споживача, захищаючи
його від низькоякісної, а то й просто шкідливої для здоров’я продукції.
Сертифікація продукції є не стільки засобом контролю, скільки фактором
економічного регулювання якості, елементом ринкових відносин.

Система якості – це сукупність організаційної структури, методик,
процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Проблема якості й конкурентноздатності продукції носить у сучасному
світі універсальний характер. Масове виробництво продукції високої
якості – один з вагомих критеріїв розвитку будь-якого суспільства. Однак
відомо, що суттєва частка підприємств України випускають та реалізують
продукцію з порушенням стандартів та інших нормативних документів. І
відшкодування за рахунок винуватців заподіяної таким чином шкоди є
процесом вкрай складним та довгим.

Основною метою управління конкурентоспроможністю товару виступає
оптимізація співвідношення його ціни та якості.

Численні маркетингові дослідження показали, що, здійснюючи покупку,
більшість покупців орієнтується на критерій „ціна – якість”. Розуміння
“гарної якості” у різних людей суттєво відрізняється: для одних –
надійність, для інших – краса, для третіх – екстравагантність і т.п. Але
алгоритм вибору в більшості випадків однаковий. Людина зважує, чи
“досить якості” йому запропонували за дану ціну.

При виборі товару, споживач свідомо або несвідомо враховує
експлуатаційну якість товару, порівнює його граничну корисність
(цінність) з витратами, пов’язаними з експлуатацією виробу.

Якість => Задоволеність споживача => Цінність / Вартість

Отже, для того, щоб товар був конкурентоспроможним, необхідно
оптимізувати всі ланки виробничого циклу товару так, щоб ціна продукції
відповідала її якості, а також рівню сервісу, та щоб товар був доступним
для споживача.

Згідно традиційного уявлення про процес підвищення якості, для
забезпечення переваг товару, що поставляється, за рівнем ціни, якості,
умовами поставки й сервісу виробник змушений, як правило, витрачати
додаткові кошти, що виділяються ним із прибутку, і, як результат,
підвищувати ціну продукції.

Ланцюжок збільшення витрат в зв’язку з покращенням якості товару і в
результаті підвищення його ціни зображено на рис.5.6.

Рис.5.6. Традиційне уявлення про зв’язок рівня якості продукції, витрат
на його забезпечення та обсягів реалізації

Отже, зі зростанням вимог споживачів до якості продукції, неминуче
зростає її ціна та собівартість. Ця залежність зображена на рис.5.7.

Частина діаграми між кривими собівартості й ціни виробу, яка обмежена
точками їхнього перетину Q1 й Q2, відображає величину прибутку. Точку
найбільшого віддалення кривих Q0 можна назвати якістю продукції, що
забезпечує найбільший прибуток, тобто оптимальним рівнем якості.

Рис.5.7. Залежність собівартості й ціни виробу від рівня його якісних
характеристик (концепція оптимального рівня якості).

Q1 – Q2 – зростання збитків у сфері експлуатації (зростають витрати на
ремонт й обслуговування);

Q3 – Q4 – непомірне зростання собівартості (витрат).

Однак наявність на ринку збуту конкуруючих виробів іноді змушує
підприємство змінювати тактику: або зупинитися на якості продукції Q3,
виробляючи товари високого класу й жертвуючи деякою часткою власного
прибутку, або зважитися прийняти якість Q2 з низькою собівартістю. Все
це – питання маркетингової стратегії й тактики підприємства.

Щоб товар купувався споживачем за більш високою ціною, виробнику
необхідно підвищити економічний ефект споживання (цінність) продукту

Есп= P/С ( max ,

зумовлений відношенням сумарної цінності товару (Р) до повних витрат на
придбання й використання товару (С) (рис.5.8)

Рис.5.8. Логіка процесу підвищення економічного ефекту від споживання
продукту

Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову
конкурентноздатність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень (рівень
ціни виробництва), тим вищою може бути конкурентноздатність виробленої
продукції на ринку. В свою чергу рівень конкурентноздатності продукції
справляє багатовекторний вплив на діяльність підприємства та його
ринкову позицію (див. рис5.9).

Рис.5.9. Вплив підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на
діяльність підприємства

ЛІТЕРАТУРА

Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: ОАО
“Типография “НОВОСТИ””, 2000. – 256 с.

Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика.- М.: Центр
экономики и маркетинга, 1996.-208 с.

Ансофф И., Макдоннелл Э.Дж. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ.
– СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.

Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. – К.: Таксон,
2004. – 704 с.

Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О. П. Глудкин, Н. М.
Горбунов, А. И. Гуров, Ю. В. Зорин. Под ред. О. П. Глудкина. — М.:
Горячая линия — Телеком, 2001. — 600 с.

Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. — СПб.: Б. и., 2000. –
284 с.

Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т
управления; Нац. фонд подготовки кадров. — М.: ОАО «Типография
«Новости», 2000. — 432 с.

Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и
услуг – М : Юрайт-М, 2001. – 224 с.

Товар

Надійності

Екологічні

Ергономічні

Безпеки

Патентно-правові

Естетичні

Технологічності

Призначення

Сертифікація

здійснюється з метою

дозволяє

реалізувати єдиний підхід до оцінки якості різних об’єктів;

уможливлює гарантію стабільного виготовлення продукції необхідного рівня
якості.

запобігання наданню послуг та реалізації продукції, небезпечних для
життя, здоров’я та майна громадян і довкілля;

сприяння споживачеві в виборі продукції;

створення умов для участі суб’єктів господарювання в міжнародному
економічному, науково-технічному співробітництві, торгівлі.

Підвищення якості продукції виробником

Підвищення витрат виробника на якість

Підвищення ціни продукції

Зменшення обсягів продажу

Якість продукції

ціна

прибуток

собівартість

низька

оптимальна

висока

Витрати

Ефекти (у грошовому виразі)

Q1 Q2 Q0 Q3 Q4

Зниження виробником витрат на експлуатацію

Виключення або значне зменшення дефектів під час використання продукту

Підвищення цінності продукції для споживача

Збільшення обсягів продажу, та відповідно, прибутку виробника

Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції

забезпечує

сприяє

– більш повному задоволенню попиту;

– виходу підприємства на світовий ринок;

– формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера.

– краще використання матеріальних активів;

– підвищення прибутковості виробництва;

– покращення використання інвестиційних ресурсів

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020