UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрограми підвищення конкурентоспроможності галузі та країни (реферат)
АвторPetya
РозділМаркетинг, товарознавство, логістика, перевезення
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2424
Скачало229
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Програми підвищення конкурентоспроможності галузі та країни

 

 

Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної

економіки.

 

Підвищення конкурентоспроможності кожного окремого підприємства є

результатом не тільки локальних дій на мікроекономічному рівні (тобто –

на рівні власне цього підприємства), але, значною мірою, і наслідком

активізації діяльності щодо підвищення конкурентоспроможності на

галузевому, регіональному, державному рівнях. Загальновизнано, що

основою конкурентоспроможності країни є конкурентоспроможні національні

підприємства. Саме компанії є основою для створення національного

багатства. І, за великим рахунком, думати про конкурентоспроможність

компанії, за інших рівних умов, повинні її власники і менеджери. Проте

окремі компанії формують ланцюжки зв’язків, які тягнуться від

постачальників і суміжників до транспортників, сфери послуг, споживачів,

мас-медіа й навіть громадянського суспільства. Успіх компаній у

конкурентоспроможності багато в чому визначається різноманітними

векторами в корпоративному й соціальному середовищі. Саме тому

конкурують і нації (країни) в умінні ефективно таке середовище

створювати. Країни конкурують і тому, що глобальні ринки сьогодні

відкриті й мобільні, а нові технології та глобалізація роблять їх не

лише відкритими, прозорими, а й мінливими.

 

Загалом, до шляхів підвищення конкурентоспроможності країни відносять:

 

внутрішньополітичну стабільність;

 

створення гнучких економічних структур;

 

розвиток наступальної стратегії на міжнародних експортних ринках;

 

акцент на якості та швидкості при виконанні реформ;

 

інвестування у покращення умов праці;

 

вкладення капіталу в традиційні галузі та в промисловість;

 

широке інвестування освіти, а також системи безперервного навчання;

 

сприяння заощадженням населення та інвестиціям у власну економіку;

 

підтримання соціальної згоди шляхом скорочення різниці у заробітній

платі та зміцнення середнього класу тощо.

 

Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної

економіки знайшов своє втілення у “Основних напрямах конкурентної

політики”, що формулювалися на 1999-2000 роки та на 2002-2004 роки, та

затверджувалися указами Президента України. Також втіленням вітчизняного

підходу є програми діяльності урядів. Проте результати залишають бажати

кращого.

 

За кількома загальновизнаними методиками визначення

конкурентоспроможності Україна протягом останніх років традиційно «пасе

задніх». Відсутність ж на даний момент системного розуміння власної

неконкурентоспроможності в поєднанні з відсутністю стратегії з її

формування створює ризик залишитися інвестиційно непривабливою й

нерозвиненою країною і надалі.

 

Аналіз рівнів забезпеченості України основними факторами виробництва та

ефективності їх використання у порівнянні з 6-ома економічно

найрозвинутішими країнами світу (США, Японія, Німеччина, Франція,

Англія, Канада) свідчить, що наша держава має досить високий рейтинг: у

забезпеченості сільгоспугіддями - 3 місце, трудовими ресурсами - 4

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ