UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжконфесійне протистояння греко-католиків і православних на Підкарпатській Русі в першій половині 1920-х років (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2179
Скачало131
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему?

 

Міжконфесійне протистояння греко-католиків і православних на

Підкарпатській Русі в першій половині 1920-х років

 

 

Міжнародна ситуація, що склалася після Першої світової війни сприяла

поширенню православного руху на Підкарпатській Русі. У Хустському окрузі

в 1918-1919 рр. у православ'я остаточно перейшли Іза, Кошельово,

Нанково, Нижнє Селище, Горін-чово, Монастирець, Нижній Бистрий, частина

населення в Хус-ті, Сокирниці, Шандрові, Данилові, Золотарьові,

Велятині, Бо-роняві, Кривій. У Довжанському окрузі про свій перехід у

православ'я заявили Липча і Заднє. В окрузі Волове — Вучкове й кілька

родин з Волового. Більшого розмаху православ'я набуло в східній частині

Закарпаття. У Тячівському окрузі у православ'я перейшли Буштино,

Чумальово, Угля, Уйбардово, Колодне, Теребля, Кричово, Дулово, Урмезово;

у Тересвянському окрузі — Вільхівці, Нересниця, Ганичі, Дубове,

Підплеша, менша частина населення у Калинах, Бедевлі, Новоселиці,

Широкому Лузі, Тернові, Великому Кривому, Тересві. В інших округах про

свій перехід у православну церкву заявили Великі Лучки, Го-ронда, Білки,

Горбки, Егреш [1].

 

15 червня 1920 р. центральний уряд Підкарпатської Русі видав

розпорядження, що регулювало релігійні відносини у краї. У документі

вказувалося, що всі громадяни Чехословацької республіки мають право

сповідувати будь-яку релігію і переходити з одного віросповідання в

інше. Право зміни віросповідання повинно відбуватися згідно з

австро-угорськими законами 1868 і 1895 р. доти, поки сеймом

Підкарпатської Русі не буде прийнято нове законодавство [2]. Після

переходу з одного віросповідання в інше, громадяни мали право створити

церковну громаду. На зборах, що проголошували створення нової церковної

громади, голова, секретар та два свідки повинні були підписати протокол,

який відсилався відповідним органам. Вірним, що створили нову громаду,

заборонялося відчужувати та ділити майно своєї колишньої церкви, це

дозволялося лише у тому випадку, коли всі члени громади змінювали

віросповідання [3]. Розпорядження регулювало питання кладовищ,

вимагалося, щоб члени нової громади, у разі відсутності сільського

кладовища, засновували для себе новий цвинтар. Вказувалося, що проти тих

осіб, які будуть порушувати громадський спокій, перешкоджати священикам

здійснювати богослужіння тощо, будуть вжиті рішучі заходи — ув'язнення

до двох років та штраф 2000 крон [4].

 

Треба визнати, що вище наведене розпорядження не дало відповідних

результатів. На початку 1920-х років на Закарпатті виникла релігійна

боротьба між греко-католиками та православними, що призвела до небажаних

наслідків. Перехід у православ'я в кожному селі відбувався дуже

неоднозначно, тому що майже ніколи не переходило все населення. Якщо

православних вірних у селі було більшість, то вони вивозили священика з

його майном, за межі села, запрошували православного священика та

святили церкву. Так вийшло у Великих Лучках, Буштині, Нересниці,

Бедевлі, де навіть дійшло до кривавих сутичок з жандармами, та в інших

селах. У селах, де православні мали меншість, велася багаторічна

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ