.

Методологічні основи викладення християнської етики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
167 1941
Скачать документ

Реферат на тему:

Методологічні основи викладення християнської етики

Курс етики для одинадцятого класу присвячений входженню в християнську
мораль через осмислення Нагірної Проповіді Христа. Міститься в V-VІІ
розділах Євангелія від Матвія і є синтезом морального вчення
християнства. Звідси провідна Ідея Моральної Проповіді – “етика серця” –
якнайглибше виражає саму суть етики, що керується моральними нормами
внутрішнього спонукання. Звідси і загальна назва предмету “ОХЕ” в 11
класі – “Етика Блаженств”, або “Християнський світогляд і мораль”.

Мета курсу – показати захоплюючу красу християнського розуміння етичного
життя і тим самим сприяти особистому переконаному вибору етичних
вартостей як провідних у житті; даний курс має не меті познайомити учнів
із проблематикою, що зустрічається повсякденно на кожному кроці; в
роботі охоплюються спроби науково-історичного та
філософсько-богословського осмислення всіх світоглядних проблем.

Завданнями курсу-предмету для 11 класу є:

дати аналіз загальної ситуації в сучасному християнському світі та
співіснування християн з навколишнім світом;

виявити контекст, зокрема етичний, християнської традиції;

окреслити основні дискурси, які сьогодні конструюють проблемні поля
християнського світогляду;

розглянути, як основні концепції і гілки християнства формують в
знанні??? ідею життя, її сутнісне наповнення.

Оскільки, духовне виховання – це постійний процес, який ніколи не
доходить до завершення, то і програма яка є запропонованою Міністерством
освіти і науки України потребує щорічного вдосконалення.

Дана програма розрахована на 30 годин. Відповідно до Календарного
планування Міністерства побудована і програма курсу. Отже програма
календарного планування:

№ п/п Тема Кількість годин

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30 Нагірна проповідь – віддзеркалення нової моралі

Що таке щастя в розумінні блаженств

Христос у слові “Блаженстві” звертається до свобідної волі людини

Відкритість як риса щастя (Блаженні вбогі духом)

Лагідність (Блаженні лагідні, бо вони спадкують землю)

Співчуття (Блаженні плачучі)

Правдивість (Блаженні голодні і спрагнені правди)

Милосердя (Блаженні милосердні)

Чистота серця (Блаженні чисті серцем, бо вони Бога оглядатимуть)

Миролюбність (Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться)

Спокій у випробуваннях (Блаженні переслідувані за правду, бо їх є
Царство небесне)

“Блаженні Ви, коли Вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке
лихо на Вас, обмовляючи мене ради”

мораль від Мойсея до Христа

“Я прийшов їх не усунути (закон чи пророків), а доповнити” (Мт. 5,17)

Вбивство в трактуванні Ісуса Христа

Любов до ворогів

Вірність у слові

Христос про подружнє життя

Милостиня

Піст

Молитва

Моральні проблеми в “Отче наш”

Святість імені

Сенс людського життя. Найголовніша мета життя християнина

Воля Божа (Провидіння)

Насущність (щоденність), як дар Божий

Пробачення

Уникнення спокус

Дорога до храму

Будинок на камені 1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

&

і предмету християнської етики як “Етика Блаженств”. Але така програма
не дозволяє сформулювати етично-християнський світогляд суто на
заповідях блаженств. В зв’язку з цим я пропоную свою програму курсу.
Вона до того ж більш хронологічно відповідає кількості годин на даний
предмет. Ця кількість рівна від 33-х до 35-ти годин. Отже, ось моя
програма календарного планування:

№ п/п Тема уроку Кількість годин

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34 Вступний ознайомлюючий урок

Християнський світогляд і мораль. Нагірна Проповідь – суть християнства,
моралі за Христом

Що таке щастя (в розумінні Блаженств і кожної людини)

Христос у слові “Блаженстві” звертається до свобідної волі людини

Відкритість як риса щастя (Блаженні вбогі духом)

Лагідність (Блаженні лагідні, бо вони спадкують землю)

Співчуття (Блаженні плачучі)

Правдивість (Блаженні голодні і спрагнені правди)

Милосердя (Блаженні милосердні)

Чистота серця (Блаженні чисті серцем, бо вони Бога споглядатимуть)

Миролюбність (Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться)

Спокій у випробуваннях (Блаженні переслідувані за правду, бо їх є
Царство небесне)

“Блаженні Ви, коли Вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке
лихо на Вас, обмовляючи мене ради”

Мораль від Мойсея до Христа

“Я прийшов їх не усунути (закон чи пророків), а доповнити” (Мт. 5,17)

Вбивство в трактуванні Ісуса Христа

Любов до ворогів

Вірність у слові

Христос про подружнє життя

Милостиня, як вияв милосердя

Піст – подвиг душі та тіла

Молитва, як контакт

Моральні проблеми в “Отче наш”

Святість імені

Сенс людського життя. Найголовніша мета життя християнина

Воля Божа (Провидіння)

Насущність (щоденність), як дар Божий

Пробачення

Уникнення спокус

Дорога до храму

Будинок на камені

Віра

Символ віри

Підсумковий урок: “Хто Я ?” 1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Які ж методи та принципи слід використовувати при поданні даного
курсу-предмету. Звичайно можна було б використовувати загальновідомі
типи навчального процесу: 1) догматичний (матеріал уроку пропонується
для самостійного заучування); 2) пояснювально-ілюстративний
(пояснювання, зображення, коментування йдуть від вчителя, а учень
сприймає, розуміє і усвідомлює); 3) проблемний (ставиться завдання, що
збуджує в учнів активність, підтримує їх, спонукає до перевірки, до
доказу, учень сприймає і осмислює, він діє та усвідомлює, шукає шляхи
розв’язання; і, як наслідок, в нього розвивається здатність бачити
проблеми, можливості виконання різних проблем).

Вчитель також може використовувати наступні принципи:

спрямування навчального процесу йде на вирішення взаємопов’язаних
завдань освіти, виховання і розвитку. Вчитель визначає на кожен урок 3-и
цілі: виховну, освітню, розвиваючу (навчальну);

науковість процесу навчання і новітність;

системність і послідовність у викладі;

доступність, дохідливість викладу, врахування вікових, індивідуальних
властивостей;

наочність у навчальному процесі;

свідомість і активність учня;

контрольно-оцінювальна функція навчального процесу.

Звичайно, можна застосувати кожен з цих методів чи принципів, як окремо,
так і комплексом. Але це вже залежить від особистості та від ситуації, в
якій опиняються всі суб’єкти навчального процесу.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020