UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерела української етнопедагогіки: дитячий фольклор (реферат)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16021
Скачало1093
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерела української етнопедагогіки: дитячий фольклор

 

 

В українській системі виховання споконвіку використовувалися фольклорні

тексти, які є справжнім джерелом людської мудрості, виразником народного

світогляду, скарбницею національної духовності. Значну їх частину

становить дитячий фольклор.

 

Поняття «дитячий фольклор» увійшло до науки порівняно недавно. Проте

новизна терміну не пов'язана з пізнім походженням цього виду фольклору.

Відповідним фольклорним текстам притаманна глибока старовина.

 

Дитячий фольклор — це сукупність зразків усної народної творчості, яка

складається із класичних та сучасних фольклорних форм і функціонує у

дитячому середовищі або виконується спеціально для дітей.

 

Отже, дитячий фольклор, це, передусім, зразки усної народної словесності

призначені для дітей. Створені старшими поколіннями для молодших, такі

тексти є складовою дитячого фольклору (наприклад, колисанки).

 

Інша частина — це твори, які функціонують у дитячому середовищі, але

водночас побутують і як зразки певного фольклорного жанру (наприклад,

загадки).

 

Дитячий фольклор — також і власне усна творчість дітей, яка виникає,

наприклад, у процесі гри та комунікації. Зразки цієї творчості живуть

лише в дитячому середовищі.

 

Класифікація дитячого фольклору така:

 

•     зразки усної народної словесності, виконувані дорослими для дітей;

 

•     різножанрові фольклорні твори, які побутують у дитячому

середовищі;

 

•     зразки усної творчості, які виникають і функціонують внаслідок

комунікативної специфіки дитячого віку.

 

Такої класифікації дотримувалися В. П. Ані-кін, Е. В. Померанцева, В. А.

Василенко та ін. Частина ж дослідників до дитячого фольклору зараховують

сюди лише ті твори, які виконують самі діти (Г. С. Виноградов, Н. П.

Анд-рєєв, В. І. Чічеров).

 

Щодо жанрової специфіки, то частина текстів дитячого фольклору

створюється на ґрунті «дорослого» фольклору (примовки, жарти тощо), а

частина — на ґрунті власне дитячих жанрів (лічилки, дражнили тощо).

 

До середини ХІХ ст. дитячий фольклор не виділявся в окрему групу усної

народної творчості та спеціально не записувався. Тільки від другої

половини ХІХ ст. і у ХХ ст., відколи зростає зацікавленість суспільства

народним життям, починається збирання та з'являються публікації зразків

усної дитячої словесності В. Даля, П. Шейна, О. Афанасьє-ва, П. Іванова,

С. Ісаєвича, Г. Виноградова, 0.   Капіци, М. Мєльнікова, П. Чубинського,

 

1.  Манжури, М. Вовчка, М. Лисенка, В. Василенка, В. Анікіна, Д.

Яворницького, В. Верховинця та ін.

 

Наукова зацікавленість проблематикою дитячого фольклору також

починається у середині ХІХ ст. й розвивається спершу на тлі таких

відомих у фольклористиці напрямів як міфологічного (В. Попов) та

культурно-історичного (М. Костомаров), а П. Шейн уперше створює детальну

класифікацію дитячого пісенного фольклору та виділяє в ньому деякі жанри

(колисанки, примовки тощо).

 

У ХХ ст. пошукову роботу одним із перших продовжив Г. Виноградов, який

досить точно дав визначення дитячого фольклору та детально проаналізував

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ