Реферат
Форми організації навчальної роботи з природознавства. Комбінований урок
ПЛАН
1. Поняття про організаційні форми навчання.
2. Урок – основна форма організації процесу навчання.
3. Структура уроку. Комбінований урок.
4. Позаурочна робота.
5. Позакласна робота.
6. Домашні навчальні завдання.
1. У перекладі з лат. forma означає зовнішній вигляд. У тлумач енному
словнику читаємо: “Спосіб організації чогось… Зовнішні ознаки,
видимість “чого-небудь у протиставленні до змісту”.
Форма навчання, як дидактична категорія, означає зовнішній бік
організацій процесу навчання, що зумовлена кількістю учнів, часом,
місцем, а також порядком реалізацій. Тобто це спеціально організована
діяльність вчителя і учнів, яка проводиться в установленому порядку і в
певному режимі.
Основними організаційними формами навчання є: урок і пов’язані з ним
обов’язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні заняття і
необов’язкові, мало пов’язані з уроками позакласні види занять. Кожна з
форм характеризується певною структурою, принципами упорядкування її
структурних елементів та взаємозв’язків між ними.
2. Урок – логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного
процесу, в якому в складному взаємозв’язку мають місце певні методи,
прийоми і засоби навчання, проявляються особливість учителя і його
майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів, здійснюється
реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку.
Важливою формою навчання є екскурсії. Екскурсії – це така організаційна
форма навчання, яка забезпечує ознайомлення учнів з реальними предметами
і явищами в їх природному оточенні. Проведення екскурсій тісно пов’язано
з вивченням відповідної теми або з планом позакласної роботи.
3. Кожний тип уроку має свою будову – структуру; їх є дві:
макроструктура і мікроструктура.
Макроструктура – це більш-менш зовнішні постійні елементи (етапи) уроку.
Ці етапи створюють “рамки”, в яких відбувається процес навчання. Усі
компоненти не просто формальні етапи, кожний із них визначає дидактичну
ціль. Вона в свою чергу визначає систему об’єктивно необхідних,
послідовних дидактичних підзадач (дидактичних підцілей у конкретних
умовах), розв’язання яких веде до досягнення дидактичної цілі, а отже,
до реалізації частини процесу навчання.
Мікроструктура є дуже мобільною. Вона може змінюватись навіть у межах
одного етапу уроку залежно від конкретної ситуації і наявності наочності
різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння
самостійно працювати над навчальним матеріалом. Мікроструктура дозволяє
гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.
Макроструктура комбінованого уроку.
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь, навичок.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
IV. Постановка цілей і завдань уроку. Мотивація діяльності учнів.
V. Сприймання і усвідомлення знань (Засвоєння нових знань, умінь і
навичок).
VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
VІІ. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
VІІІ. Домашнє завдання.
ІХ. Підсумок уроку.
4. Вона здійснюється в позаурочний час, визначається програмою з
природознавства і є обов’язковою для кожного учня. Вона спрямована на
розв’язання завдань, передбачених програмою, а також – на закріплення,
поглиблення навчального матеріалу. Є такі види позаурочних робіт:
1. закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів;
2. ведення загально класного календаря природи;
3. робота в кутку живої природи, на географічному майданчику, на
пришкільній навчально-дослідній ділянці;
4. проведення спостережень на літо, виконання літніх завдань.
5. (Див. наступні лекції)
6. Домашня робота – це вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності
школярів, нерозривно зв’язаної зі змістом процесу навчання, який
здійснюється на уроці і є його логічним продовженням.
Цей вид роботи є проміжною ланкою між учінням та самоосвітою дітей і
характеризується вищим рівнем самостійності учнів, сприяє її розвитку.
Методика домашньої роботи базується на основі дидактичних принципів:
систематичності залучення дітей до домашніх завдань та їх оцінювання,
доступності змісту, посильності способів їх виконання, врахуванні
вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Дидактичною ціллю домашніх завдань є:
1. розширення і поглиблення засвоєних знань;
2. конкретизація засвоєних знань;
3. Застосування засвоєних знань: за зразком, у подібній і новій
ситуації;
4. систематизація засвоєних знань;
5. застосування засвоєних способів діяльності: за зразком, у подібній і
новій ситуації.
Способи виконання домашнього завдання: стеження за об’єктами природи,
виконання досліду, виконання практичної роботи, робота з підручником,
робота з додатковою літературою, робота з засобами наочності.
Домашні завдання поділяються на:
І. За способами організації навчально-пізнавальної діяльності:
індивідуальні, групові, фронтальні;
ІІ. За тривалістю виконання: довготривалі і короткотривалі;
ІІІ. За характером пізнавальної діяльності: репродуктивні і творчі.
Обсяг домашніх завдань: 2 кл. – до 1,5 год; 3-4 кл. – до 2 год.
З метою організації усвідомлення способу виконання кожного завдання
вчитель використовує різні прийоми:
детальне пояснення;
план;
аналогії;
подання або пошук алгоритмів (пам’ятки про спосіб виконання діяльності).
Перевір себе:
Форма навчання
Урок
Екскурсії
Макроструктура
Мікроструктура
Домашня робота
Дидактична ціль домашньої роботи
Способи виконання домашніх завдань
Поміркуй:
1. Чи є відмінності між поняттями позаурочна робота і домашнє навчальне
завдання? Якщо є, то які?
2. Для чого у навчальний план вводяться уроки-екскурсії?
Література.
1. Т.М. Байбара “Методика навчання природознавства в початкових класах”,
– К., “Веселка”, 1998р., с. 227-280.
2. Л.К. Нарочна, Г.В Ковальчук, К.Д. Гончарова “Методика викладання
природознавства”, – К. “Вища школа”, 1990 р., с. 72-84.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
