Реферат на тему:
Педагогічна думка у Росії та Україні у ХVІІІ-ХІХ ст.
ПЛАН
Зародження дошкільного виховання у Росії всередині ХІХ ст.
Внесок у ідею дошкільного виховання К.Д.Ушинського, Симонович А.С.
Водовозової, Тихеївої.
Ідеї вільного виховання К.М.Вентуеля, Л.К.Шлегер, М.К.Свентицької.
Перші дошкільні заклади на Україні. Педагогічні ідеї Софії Русової.
1. У Росії до середини ХІХ ст. дошкільне виховання розумілось, як
виховання сімейне. Тому в роботах педагогів не знаходимо ідей, щодо
організації дошкільних закладів. Дошкільні виховання не входило у
систему народної освіти. Значний сплеск інтересу дошкільного виховання,
як суспільного явища відмічається з другої половини ХІХ ст. Особливо
багато ідей з’являється у 60-70рр ХІХ ст. Однією з причин того є
проникнення у Росії ідей Ф.Фребеля і утворення Фребелівського
товариства. Головна мета – допомога сім’ям у виховання дітей та
покращення шляхом організованих дошкільних закладів. Вони відкрили перші
дошкільні заклади у Росії. Після виникнення товариства її учасники
розділились на дві групи:
1) педагоги, громадські діячі, які вважали систему Фребеля єдину вірною.
Вони намагалися копіювати повністю роботу західних дитячих садків.
2) пряме перенесення Фребелівської методики без змін не потрібне.
Ці ідеї потрібно виконувати неспішно, а наповнювати російським
національним духом.
Ушинський не був учасником товариства, але його ідеї перекликаються з
другим напрямком. Він взяв Фребелівську систему під час поїздки за
кордон. Був противником її перенесення у Росію. Розробив свою систему
виховання дітей.
2. Ідеї Ушинського розвинули його учениці Водовозові та Симонович.
Симонович організувала першого дитячого садка. Вона разом з чоловіком
1876 р відкрили дошкільну установу. Почали видавати журнал “Дошкільне
виховання”. Моделі ідеального дитячого садка Симонович бачила у великій
сім’ї, де діти, брати і сестри, а вихователі люблячі матері, надавала
уваги краєзнавчій роботі. Принцип народності втілила у краєзнавчий
принцип. Він полягав у тому, що заняття по краєзнавству складалися з
двох частин: ознайомлення дітей з історією краю та природою рідного краю
і побутом російського народу. Для цього проводилися екскурсії,
прогулянки, бесіди, використані народні ігри і пісні.
Водовозова основу ідеї виховання бачила в народності. Рекомендувала
широко використовувати з дітьми приказки, загадки, пісні, прислів’я.
Розробила спеціальну методику використання фольклору. Найбільш відома
книга “Розум та моральне виховання дітей від першого прояву свідомості
до дошкільного віку”. Накреслила вперше в історії дитячого виховання
програму роботи з дошкільниками. Програма включала розвиток мови,
ознайомлення з природою та оточуючим. Тут були виділені конкретні
завдання для кожного вікового періоду. Критично ставилась до системи
Фребеля.
3. В кінці ХІХ на поч. ХХ ст. склалося декілька систем дошкільного
виховання. Це були дитячі садки по методу Марії Монтесорі, Фребелівські
дитсадки, що працювали на принципах вільного виховання.
Найбільш яскравим представником у Росії був К.М.Вентуель. Він автор
“Декларації прав дитини”, де декларував право дитина на вільний розвиток
і виховання. Видав журнал “Вільне виховання”. Вперше в його ідеях
звучить питання самоцінності дошкільного дитинства. На його думку
виховання і розвиток дітей в дитячому садку – дві рівноцінні одиниці.
Уся діяльність має проходити, як спільна робота вихователя і дітей. Був
противником написання вихователями планів занять, був проти того щоб
вони мали програми та розклад занять. Метою дитячого садка не повинна
бути підготовка до школи. Дошкільні заклади Шлегер та Свинтицької
працювали на ідеях вільного виховання.
4. Перший дошкільний заклад було відкрито 1872 р. в м. Києві.
Організатори Марія та Софія Ліндфора. Він був місцем для дітей з родин
інтелігенції. Це був осередок національного руху. Ввечері батьки
збиралися і обговорювали питання націоналізму. Діти перебували платно,
тому він проіснував недовго. На поч. ХХ ст. у Києві було засновано
товариство дитячих народних садків. Засновник Н.Д.Кубинець. Було
організовано дошкільні заклади безкоштовні. Видав журнал “Дитяче
виховання” під редакцією Кубинця. У роботі дитячих садків використані
ідеї Фребеля. Кубинець автор праць дошкільного виховання і народної
школи, Марії Монтесорі і Фребеля.
Русова вперше звернула увагу на те, що дитячі садки, мають носити
національні риси. Її ідеї:
1) виховання має бути національним, ґрунтуватися на духовності
українського народу;
2) виховання повинно бути індивідуальним пристосованим до природи
дитини;
3) виховання повинно відповідати соціально-культурним вимогам часу;
4) виховання повинно бути вільним незалежно від тих урядових вимог;
5) виховання має позначатися мистецтвом. Уся робота з дітьми ґрунтується
на емоціях і естетичних сприйманнях;
6) не повинно бути надмірного диктату над вихованцем. Дитина має сама
бути активному у своєму вихованні;
7) розвиток творчих здібностей дитини.
Література.
Основи дошкільної педагогіки. Л. під рекцією Запорожець. Марківо. с.
23-40.
Історія педагогіки Шабаєвої. Москва 88 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
