Реферат на тему:
Методи безпосереднього ознайомлення дітей з природою у дитячому садку
Завдання програми дитячого садка по ознайомленню з природою
здійснюється за допомогою різних методів. Суть методу полягає не тільки
в тому, як доносить до дітей навчальні знання педагог, але й тому, яка
діяльність самих дітей. Отже, – метод – це спосіб взаємозв’язаної
діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань,
набуття певних умінь і навичок, розвиток пізнавальної активності,
самостійності і творчих можливостей дітей.
В ознайомленні дошкільників з природою використовуються різні методи:
спостереження, демонстрування картин, нескладні досліди, дидактичні ігри
з природничого матеріалу, праця в природі, розповідь вихователя, бесіди.
Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує різні прийоми,
які спрямовують дітей на виконання певного дидактичного завдання: показ,
запитання, пояснення тощо. Отже, прийом є складовою частиною методу.
У педагогіці існує кілька систем класифікації методів. Найбільш широко
застосовується класифікація методів навчання за джерелом знань. Якщо
джерелом знань є спостереження, сприймання ілюстративного наочного
матеріалу тощо, то це наочні методи, якщо практична діяльність (праця в
природі, нескладні досліди) – це практичні методи; якщо слово вихователя
(розповідь, читання природознавчої літератури, бесіда) – це словесні
методи.
У методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методи
класифікуються на дві групи залежно від того, чи ознайомлюються діти з
природою через безпосередній контакт з нею, тобто через спілкування з
реальними об’єктами природи, чи через ознайомлення опосередкованим
шляхом – через картину тощо.
До методів, що забезпечують безпосередній контакт з природою, належать
спостереження, нескладні досліди, праця в природі, і гри з природними
матеріалами.
Рідше використовується класифікація методів навчання за рівнем
пізнавальної діяльності дітей: 1) пояснювально-ілюстративний; 2)
репродуктивний; 3) частково-пошуковий, або евристичний; 4) проблений; 5)
дослідницький.
У концепції дошкільного виховання наголошується на широкому впроваджені
методів виховання і навчання, що забезпечують всебічний розвиток дітей
та індивідуальний підхід до них. Наголошується на потребі переорієнтації
вихователів з репродуктивних на продуктивні методи, тобто такої
орієнтації дитячої діяльності, в якій вони роблять відкриття. Вважаємо
таке протиставлення недоцільним, оскільки процес мислення завжди включає
оперування попередньо засвоєними знаннями, а отже відтворення.
З цього приводу актуально звучить думка І.М. Сєченова, який стверджував,
що через голову людини протягом усього її життя не проходить жодної
думки, яка б не створювалася з елементів, зареєстрованих у пам’яті.
У засвоєнні дітьми знань найчастіше виділяють 3 етапи: 1) первинне
ознайомлення; 2) закріплення; 3) систематизація, узагальнення.
Для первинного етапу пізнання дітьми природи найбільш ефективне
використання наочних, практичних методів, особливо спостережень,
дослідів, які забезпечують живе споглядання.
Для закріплення знань використовують ігри, працю, розповідь вихователя,
читання дитячої природознавчої літератури.
Систематизація, узагальнення знань здійснюється за допомогою бесід,
дидактичних ігор.
Спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою. Методу
спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки
він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з
реальними об’єктами природи, в результаті чого у дітей формуються
реалістичні уявлення про об’єкти природи та зв’язки між ними. Участь
набутих чуттєвих образів з тими, що у дітей вже є, допомагає виникненню
власних суджень.
У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх,
засвоюються сенсорні еталони.
Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку,
класифікуються залежно від: а) тривалості (епізодичні, або короткочасні,
і тривалі); б) дидактичної мети (первинні, повторні. Заключні,
порівняльні); в) способу організації (колективні та індивідуальні,
планові і позапланові).
Схема спостереження за об’єктами. Спостереження за будь-якими об’єктами
природи не повинно бути стихійним, невпорядкованим. Після прийняття
дітьми завдання, вихователь має керуватися певним планом, щоб домогтися
більшої ефективності спостереження, комплексного виконання завдань
ознайомлення дошкільників з природою.
Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися
такою схемою:
1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.
2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.
3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.
Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно
дотримуватися такої схеми:
1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.
2. Вимоги рослини до умов життя.
3. Значення рослини для природи і життя людини.
4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.
Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою:
1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від
способу життя.
2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живеться, як захищається, які
сезонні зміни).
3. Значення тварини в природі і в житті людини.
4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.
Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з
метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це
спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з
дошкільниками надавали великого значення Є.М.Водовозова, Є.І.Тихєєва,
вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати,
діяти, робити самостійні висновки.
Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючу силу,
знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і
міцність.
Структура досліду складається з 4 етапів:
Перший етап – підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми
бесіду, щоб зацікавити їх до досліду.
Другий етап – початок досліду: обговорення умов і висування припущень.
Третій етап – хід досліду.
Четвертий етап – заключний: обговорення наслідків досліду.
Найбільше дослідів в дитячому садку проводиться з метою вивчення
властивостей об’єктів неживої природи: води, повітря тощо. Легко
переконати дітей шляхом досліду у перетворенні води на пару, води на лід
і льоду на воду.
К.Д.Ушинський радив зробити серйозне навчання цікавим, вважаючи це одним
з найважливіших завдань навчання.
Гра – основна діяльність дитини дошкільного віку, в якій вона найбільше
задовольняє свої потреби. Ігри викликають у дітей задоволення,
підвищують емоційний тонус, сприяють формуванню у них уявлення про
об’єкти природи, їх якості, виховують позитивне ставлення до природи. В
дослідженнях (О.П.Янківська) було доведено, що використання дидактичних
ігор природничого змісту за умови відповідальної підготовки дітей у
певній системі дає змогу формувати у дітей міцні знання, систематизувати
їх, підводити до узагальнень, розвивати мислення, мову.
Для вирішення завдань ознайомлення дошкільників з природою в дитячому
садку використовуються ігри: будівельно-конструктивні, творчі рольові,
дидактичні і рухливі.
Будівельно-конструктивні ігри з природними матеріалами (піском, водою,
глиною, снігом, льодом, листям, плодами тощо) – одні з найулюбленіших
дітьми ігор у всіх вікових групах. Цінність в тому, що в процесі ігор
діти знайомляться з властивостями природних матеріалів (способами
конструктивного вирішення під час використання цих матеріалів). У дітей
розвивається уява, вміння зосереджуватися, доводити до кінця почату
справу, співвідносити свої дії з діями інших, домагатися узгодження.
Знайомство з архітектурними формами і відображенням їх у будівлях
сприяють формуванню естетичних почуттів. Оскільки ці ігри проводяться на
повітрі і пов’язані з руховою активністю, вони мають важливе оздоровче
значення.
Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з природою виконують
три функції: 1) закріплення знань про природу; 2) діагностика наявних у
дітей знань про природу; 3) формування знань про природу. У процесі
дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати
на запитання, самостійно розв’язувати поставлене завдання, пригадувати,
думати, утримуватися від бажання щось сказати, коли правила гри цього не
дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення,
уваги, пам’яті.
В ознайомлені з природою використовуються такі види дидактичних ігор: 1)
з природніми матеріалами; 2) з картинками; 3) з іграшками; 4) словесні.
Дидактичні ігри з природними матеріалами діти оперують з реальними
природними об’єктами (овочами, фруктами, листками, квітками тощо),
внаслідок чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об’єкти
природи. Наприклад, у грі «Відгадай, з якого дерева цей листок»
вихователь показує листок і просить підбігти до того дерева, яке має
такі самі листки.
Дидактичні ігри є актуальними для кожної вікової групи.
Праця в природі розглядається як один з основних методів ознайомлення
дошкільників з природою. Результати численних теоретичних та
експериментальних досліджень свідчать про те, що під впливом праці
розвиваються всі розумові і фізичні сили дитини. В процесі праці
найбільш переконливо, наочно діти впевнюються у зв’язку між умовами для
рослин, тварин і їх ростом, розвитком. Діти оволодівають новими
прийомами обстеження: навчаються відрізняти суху землю від вологої,
пухку від твердої, культурні рослини від бур’янів.
Праця об’єднує, дисциплінує, виховує почуття відповідальності за життя
живих істот, адже пташка, позбавлена корму, може через добу загинути,
несвоєчасно политі рослини під час спеки засихають.
Важливе значення має естетичне задоволення, яке одержують діти від краси
вирощених ними квіткових рослин, від доглянутих кімнатних рослин тощо.
Рухи на повітрі сприяють більш інтенсивному обміну речовин,
удосконалюють координацію рухів. Зміцнюють нервову систему.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
