UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські дитячі народні ігри: гуси, шевчик, редька, мак (для дошкільного закладу або молодших класів) (реферат)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4296
Скачало393
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українські дитячі народні ігри: гуси, шевчик, редька, мак (для

дошкільного закладу або молодших класів)

 

 

Гуси

 

Грають хлопчики й дівчатка. Великим гуртом. Під відкритим небом. На

просторі.

 

Зібравшись, визначають, хто буде «маткою». Якщо не дійдуть згоди, то

дівчатка стануть у ряд та й між собою полічать:

 

Зоря-зірниця,

 

Красна дівиця,

 

По полю ходила,

 

Ключі згубила,

 

Місяць бачив —

 

Не сказав,

 

А сонце йшло,

 

Ключі знайшло.

 

На кого випаде останнє слово, тому бути «маткою». Так само й «пастуха»

вибирають. Або за взаємною згодою, або «матка» прокаже лічилку:

 

Летіла сорока-білобока

 

І кричала: «Кра-кра-кра!»

 

А ти закривай очі,

 

Ми втікаємо з двора.

 

Ще «матці» треба взнати, хто серед тих, що залишились, «вовк». Вона каже

всім сісти. Потім підходить до кожного й легенько лоскоче соломинкою по

його обличчю, губах. Хто засміється, той «вовк». А хто витерпить, до

«гусей» прилучається. Якщо «вовків» набирається кілька, то «матка» їх

перелоскочує ще й ще, аж поки хтось один зостанеться.

 

Він відходить убік чатувати на здобич. Пастух жене гусей у поле, а

«матка» залишається вдома.

 

Гуси пасуться та поглядають туди, звідки прийшли. Ждуть, чи скоро

«матка» покличе додому. Аж вона гукає: — Гуси, гуси, додому!

 

— За чим да за чим?

 

— Вовк за горою!

 

— А що він робить?

 

— Гуску скубе.

 

— Яку?

 

— Сіру, білу, пелехату. Тікайте, гуси, до хати!

 

Вони зриваються й біжать додому, а «вовк» переймає, ловить. Тільки

«пастуха» остерігається, його не займає.

 

Як бачить «матка», що котрогось не вистачає, то питає «пастуха»:

 

— Де гуся?

 

— Продали,

 

— А де гроші?

 

— Квасу купили.

 

— А де квас?

 

— Попили.

 

— А де пляшка?

 

— Побили.

 

— А де склянки?

 

— В землю закопали.

 

— А бодай тебе чорти пасли! Жени ж знов та бережи гусей! Коли вже

«вовк» усіх переловить, то «матка» допитується в «пастуха» так само, як

і раніше, а наприкінці каже:

 

— Ходімо шукати гусей!

 

А «вовк» десь там уже сидить. Біля нього рядком «гуси». Вони всі разом

шиплять: Ш-ш-ш... «Матка» з «пастухом» підходить до «вовка» й питає:

 

— Здоров був, куме! Чи не бачив моїх гусей?

 

— Здрастуй, кума. А які твої гуси?

 

— Були сірі, були й білі, да з двору десь полетіли, ось уже третій день

шукаю.

 

— І не бачив, і не знаю. Вони, мабуть, пішли по сірій та по білій

доріжках.

 

— А що то в тебе шипить?

 

— Пиво вариться.

 

— Можна подивитися?

 

— Ключ загубив. «Матка» хоче йти, а «вовк» зупиняє:

 

— Постій, кумо, побалакаємо. «Гуси» зриваються кричати:

 

— Га-га-га!

 

— Що в тебе за гвалт? — питає «матка» «вовка».

 

— Та то мої молодиці ліплять паляниці. «Гуси» ґелґотять і руками б'ють.

 

— А що то кричить та лопотить?

 

— Прачки перуть, прачами б'ють.

 

— Можна подивиться?

 

— Ключа нема.

 

Тут «гуси» схоплюються, беруться за руки й тупотять ногами.

 

— А що це там тупотить?

 

— Коні.

 

— Можна подивитись?

 

— Можна.

 

— Та які ж це коні! Це ж мої гуси! — вигукує «матка».— Оце моє й оце

моє. Оце туточки всі мої. Щоб ти згинув, сірий вовче!

 

За цим словом дружно напускаються на «вовка». Всі разом дадуть йому

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ