UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАвтономна Республіка Крим (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4990
Скачало575
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Автономна Республіка Крим

 

ПЛАН

 

1. Автономна Республіка Крим — територіальна автономія у складі України

 

2. Основи конституційного статусу Автономної Республіки Крим

 

1. Автономна Республіка Крим — територіальна автономія у складі України

 

Автономна Республіка Крим є "невід'ємною складовою частиною України і в

межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання,

віднесені до її відання" (ст. 134 Конституції України). Отже, Автономна

Республіка Крим (АРК) за конституційною природою є формою так званої

територіальної (адміністративно-територіальної, регіональної, обласної)

автономії, добре відомої світовій практиці державотворення.

 

У науці державного будівництва під автономією розуміють, звичайно,

самоврядування певної території в державі. Щодо тих об'єктивних

характеристик, яким має відповідати ця територія, то існують два підходи

до їх визначення: комплексно-територіальний і

національно-територіальний.

 

Суть першого підходу полягає в тому, що, згідно з ним, суб'єктом

автономії може бути територія, яка відрізняється своїми історичними,

географічними, економічними, мовно-культурними, релігійними,

національно-етнічними та іншими особливостями.

 

Відповідно до національно-територіального підходу суб'єктом автономії

визнається територія, що виділяється особливостями побуту та

національним складом населення.

 

У радянській літературі національний фактор при визначенні автономії

вважався провідним, оскільки автономія розглядалася ще й як ефективна

форма здійснення права націй на самовизначення. Ця обставина, у свою

чергу, давала можливість розглядати кожне автономне

національно-територіальне утворення не як звичайну форму децентралізації

державної влади за умов унітарної держави, а як державно-політичне

утворення, тобто як одну з форм державності. Так, у практиці державного

будівництва виник феномен державно-політичної (автономна республіка) та

адміністративно-політичної (автономна область, автономний округ)

автономії, а також федерації, заснованої на автономії таких її

суб'єктів.

 

Проте федералізація та автономізація — два цілком різні за

державно-правовою природою принципи, а федерація, заснована на автономії

її суб'єктів, — це нонсенс. Ще на початку нашого століття професор О.

Ященко писав, що треба чітко відрізняти федералізацію від

децентралізації, федеровані штати від децентралізованих автономних

областей унітарної держави. Ця відмінність полягає в характері влади: чи

є вона первинною, власною, чи — автономною. При федералізмі незалежні

частини домовляються й об'єднуються, беруть участь у створенні

колективної влади федерального союзу як його органічні члени. При

децентралізації у формі автономії спочатку існує самостійна, попередньо

створена суверенна влада, яка поступається частиною своїх ! прав та

атрибутів окремим територіям. Автономізація є наступною стадією розвитку

після створення централізованої системи влади і не суперечить унітарній

формі правління1.

 

Щодо світової практики державотворення, то вона, хоч і не завжди

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ