UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна теорія і стан парламентаризму (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10274
Скачало732
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Загальна теорія і стан парламентаризму

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ПАРЛАМЕНТІВ.

 

Нині парламенти діють у понад 160 країнах світу. За змістом діяльності

вони є насамперед органами законодавчої влади, легіслатурами (від

латинського — закон). Водночас у їх діяльності значне місце посідають й

інші, окрім законодавчої, функції, зокрема представницька, установча,

парламентського контролю, бюджет-но-фінансова, міжнародних зв'язків

тощо.

 

Парламенти як інститути державної влади за формою е всенародними зборами

(конгресами, асамблеями) або зборами представників народу (депутатів).

Це своєрідні постійно діючі форуми, зібрання, на яких обговорюються і

вирішуються найважливіші суспільні та державні справи. Вони мають різні

назви — Верховна Рада (Україна), Федеральні збори (Росія, Швейцарія),

Конгрес (США), стортинг (Норвегія), альтинг (Ісландія), Генеральні

кортеси (Іспанія), Генеральний конгрес (Мексика), кнесет (Ізраїль),

Національні збори (Єгипет), Все-китайські збори народних представників

тощо, — але для усіх них властиві загальні принципи парламентаризму.

 

Сучасний парламентаризм характеризується наявністю кількох усталених

видів парламентів, що різняться своїм статусом, порядком формування,

структурою, функціями та іншими ознаками. Зокрема, за своїм статусом

розрізняють парламенти президентських, парламентських, і змішаних

(напівпрезидентських, парламентсько-президентських) республік та

монархій.

 

Статус парламентів країн з президентською формою правління визначається

жорстоким розподілом влад в організації державної влади; це характерно

для США та ряду країн Латинської Америки (Бразилія, Венесуела, Мексика

та ін.). У цих країнах не існує інститутів розпуску парламентів, вотуму

недовір'я урядові та відповідальності уряду перед парламентом. Чіткий

розподіл законодавчої, виконавчої і судової влади, забезпечується

конституційною системою стримувань і противаг. (Наприклад, в СІЛА

законодавча влада належить конгресові, а виконавча — президенту.) У цій

країні, як зазначалось, не існує інституту розпуску конгресу, але

президенту належить право відкладального вето, яке, у свою чергу, може

бути подолано конгресом. Деякі призначення президента вимагають

узгодження із законодавчою владою. Конгрес не може змусити президента

піти у відставку, але може прийняти рішення про відсторонення президента

від посади в порядку імпічменту. В силу цих та деяких інших причин за

президентської форми правління законодавча влада є нерідко послабленою і

підпорядкованою президенту.

 

Особливість статусу парламенту за парламентської форми правління полягає

насамперед в існуванні Інститутів розпуску парламенту і відповідальності

уряду (принцип парламентського, відповідального правління). Парламент за

цієї форми правління відіграє надзвичайно важливу, практично вирішальну

роль у формуванні уряду. Такий статус парламенту характерний для Великої

Британії й ряду інших розвинених демократичних країн, які свого часу

подолали ті чи інші форми диктатури (Австрія, Італія., Німеччина та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ