РЕФЕРАТ
На тему:
Конституційне право як наука і навчальна дисципліна
ПЛАН
1. Поняття і предмет науки конституційного права України
2. Система науки конституційного права
3. Функції науки конституційного права
4. Методологія науки конституційного права
5. Конституційне право як навчальна дисципліна
Поняття і предмет науки конституційного права України
Наука конституційного права — це система ідей, концепцій, теорій, тобто
вчення про конституційне право як галузь національного права.
Як галузева юридична наука конституційне право своїм предметом має
насамперед державний лад країни як суверенної демократичної правової
держави, головним завданням якої є побудова цивілізованого суспільства.
Іншими словами об’єктом наукового дослідження цієї галузі є
конституційні (державно-правові) відносини, відповідні правові норми та
інститути, державно-політичні, соціально-економічні й інші інституції,
зумовлені природою та змістом влади народу України, а також політичні і
правові погляди й уявлення.
Проникнення в суть і зміст науки конституційного права передбачає
усвідомлення насамперед таких її визначальних понять, як предмет,
методологія, завдання, функції, система, джерела, взаємозв’язок з іншими
науками, її роль у розбудові державності незалежної України.
Завдання науки конституційного права України
Головним завданням науки конституційного права України є проникнення в
сутність конституційного права України, його принципів та соціального
призначення, причому об’єктом особливої уваги мають бути фундаментальні,
основоположні суспільні відносини, які визначають обличчя нашого
суспільства, найголовніші характеристики нашої державності.
У цьому плані найістотнішим завданням є глибоке і всебічне вивчення
головного правового інституту конституційного права України — інституту
основ її конституційного ладу.
Це — основа самого буття й успішного функціонування Української держави
і суспільства, його фактичної та юридичної конституції. Тут принципове
значення має усвідомлення того, кому належить влада в країні, який
механізм її реалізації. Завдання науки конституційного права полягає
насамперед в тому, щоб всебічно проаналізувати таку властивість влади,
як суверенітет.
Усвідомлення й розв’язання проблем державного, національного та
народного суверенітету мають не тільки теоретичне (наукове), а й
практичне значення, оскільки ці проблеми зв’язані з такими питаннями, як
консолідація народу України, досягнення ним національної злагоди,
забезпечення само-ідентифікації різноманітних етносів на території
України, зміцнення державності тощо.
Система науки конституційного права
Система науки конституційного права визначається її предметом, а також
певною послідовністю вивчення конституційно-правової проблематики. Однак
система галузі й система науки — поняття не тотожні: остання значно
ширша й різноманітніша.
Система науки конституційного права складається з таких підрозділів:
— загальні питання науки: про її предмет, методологію, про предмет
конституційного права як галузі права, сутність і особливість
конституційних норм та інститутів, конституційно-правових відносин; про
систему конституційного права як галузі права, методи правового
регулювання, джерела та місце галузі в системі національного права
України;
— вчення про Конституцію України. Тут принципово важливими є питання
конституціоналізму, теорії Конституції України, її сутності,
найважливіших структурних та функціональних характеристик, механізму її
реалізації й окремих інститутів і конституційних норм. Принципове
значення має вивчення проблем, пов’язаних з охороною Конституції;
— загальні засади конституційного ладу України. В цьому розділі
досліджуються фундаментальні основи організації й діяльності
українського суспільства і держави, причому головними із них є положення
про те, що Україна є суверенною, демократичною, правовою і соціальною
державою, яка відповідає перед людиною та суспільством за свою
діяльність; конституційний лад України ґрунтується на принципі
пріоритету прав і свобод людини й громадянина; Україна є
парламентсько-президентською республікою, де вся повнота влади належить
народові, який є єдиним джерелом державної влади, здійснюваної за
принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
— конституційно-правовий статус особи. Цей розділ науки — найважливіший.
Він стосується сутності правового статусу особи, основою якого є
громадянство, конституційні права й свободи громадян України. Завдання
науки тут полягає в тому, щоб з теоретичних позицій віднайти найкращі
механізми закріплення і реалізації громадянських, політичних,
економічних, соціальних, культурних та екологічних прав і свобод людини
й громадянина в Україні. Причому найголовнішим елементом таких
механізмів є гарантії прав і свобод громадян;
— форми безпосередньої демократії. Цей розділ охоплює проблеми виборчого
права, референдумів та інших форм безпосереднього народовладдя;
— організація державної влади. Це — найоб’ємніше завдання, воно
передбачає дослідження інститутів державної влади — законодавчої,
виконавчої та судової влади, інституту президентства, їх організації й
діяльності;
— територіальний устрій. Дослідження цього розділу передбачає аналіз
принципів територіального поділу, статусу адміністративно-територіальних
одиниць, зокрема Автономної Республіки Крим;
— місцеве самоврядування. Дослідження цього напряму стосується проблеми
статусу територіальних громад, органів та інших суб’єктів місцевого
самоврядування.
Функції науки конституційного права
Сутність, зміст, соціальне науково-пізнавальне та навчальне призначення
науки конституційного права розкривається в її функціях. Ці функції
визначаються насамперед її предметом. Серед них пріоритетною є політична
функція, головне призначення якої — формування справжніх політичних
переконань та орієнтацій. І це цілком закономірно, оскільки об’єктом
науки конституційного права є політичні відносини, політика, серцевиною
і сутністю якої є влада.
Важливою є також методологічна функція, головний зміст та призначення
якої — спрямування, орієнтація інших галузей права.
Ідеологічна функція науки конституційного права полягає в тому, що вона
вивчає ідеї, духовні цінності у процесі здійснення народовладдя в
Україні, реалізації Конституції (Основного Закону) України. Норми та
інститути конституційного права справляють значний ідеологічний вплив на
всі грані нашого життя, формують наш світогляд, певні поведінкові
стереотипи.
Евристично-прогностична функція (Поняття “Евристика” – знаходжу, виникло
у стародавній Греції як метод навчання, що його заснував Сократ. Це
термін, яким позначають галузь знання про творчу діяльність, пов’язану з
пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння)
тут полягає у пошуках фундаментальних вирішень питань, які стоять перед
наукою конституційного права, прогнозуванні й пошуках того прогресивного
і цінного, що має велике значення для майбутнього.
Важлива також комунікативна функція науки конституційного права, яка
полягає в роботі з інформацією і пов’язана з такими проблемами, як
гласність у роботі державних органів, ознайомлення з роботою органів
влади й управління, формування правової свідомості та правової культури.
Інтегративна (системотворча) функція полягає в тому, що наука
конституційного права допомагає загальній теорії держави і права
об’єднувати всі юридичні науки в цілісну систему. І це природно, адже
такі поняття, як “суспільство”, “держава”, “влада”, “місцеве
самоврядування” тощо є ключовими для багатьох юридичних наук.
Прикладна функція полягає в тому, що конституційне право орієнтує
державні органи, увесь механізм народовладдя в їх практичній діяльності.
Саме тут підтверджується загальновідома істина: теорія перевіряється
практикою.
Методологія науки конституційного права
Метод науки — це сукупність правил, прийомів, принципів пізнання, які
забезпечують отримання об’єктивних, достовірних знань.
Методологія — це вчення про методи пізнання, теоретичне обґрунтування
використовуваних у науці методів і способів пізнання; теорія методів,
сукупність певних теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних
способів дослідження явищ; система певних теорій, гносеологічних
(Гносеологія походить з Греції і означає пізнання і вчення) та
онтологічних (Онтологія-походить з Греції і означає суще і вчення про
першопочаток буття) принципів, законів і категорій, які опосередковують
загальні властивості й зв’язки буття і наукового пізнання.
Методологія науки конституційного права спрямована на практику. Вона дає
наукове обґрунтування діяльності державних органів, народних депутатів,
інститутів самоврядування. Методологічна підготовка спеціалістів з
конституційного права має своїм завданням озброєння їх необхідними
знаннями, які принесуть практичну віддачу.
Конституційне право як навчальна дисципліна
Конституційне право як навчальна дисципліна являє собою систему знань,
одержаних наукою конституційного права і практикою його створення і
реалізації.
Навчальна дисципліна “Конституційне право України” передбачає насамперед
одержання студентами знань про поняття конституційного права, його
предмет, метод, систему, функції, джерела. В курсі конституційного права
України висвітлюються найважливіші положення вчення про конституцію
(конституціоналізму), основні етапи історії Конституції України, її
юридичні властивості, основні принципи, структура, функції чинної
Конституції України, порядок її реалізації, тлумачення, внесення до неї
змін та її охорона (гарантування).
Серед загальних положень конституційного права досить значне місце
займають положення про систему конституційного права —
конституційно-правові інститути, конституційно-правові норми, а також
конституційно-правові- відносини.
Одним із центральних питань конституційного права є питання влади,
народовладдя. Відповідно в навчальному курсі аналізуються основні форми
безпосередньої демократії: вибори і референдум. Висвітлюються головні
принципи виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування,
зокрема, загального, рівного і прямого виборчого права при таємному
голосуванні. Висвітлюються види виборів в Україні, виборча система по
виборах народних депутатів України, основні стадії (етапи) виборів, їх
гарантії, система виборчих органів і виборчих територіальних одиниць
(виборчих округів, виборчих дільниць), порядок висування і реєстрації
кандидатів, ведення предвиборчої агітації, порядок голосування,
підведення підсумків виборів та інші стадії виборчого процесу.
Особливо велика увага приділяється в курсі конституційного права
питанням державної влади. Висвітлюються як загальні засади організації і
здійснення державної влади, так і засади здійснення окремих видів влади
— законодавчої,, виконавчої і судової. Аналізується організація і
діяльність органів законодавчої влади, інституту Президента України,
органів виконавчої і судової влади.
Пріоритетним у висвітленні інституту державної влади є питання, що
стосуються органів законодавчої влади — Верховної Ради — парламенту
України. Висвітлення питання про статус парламенту України поєднується
із загальною характеристикою сучасного парламентаризму і основних
тенденцій його розвитку, аналізуються склад і структура Верховної Ради
України, її основні функції і повноваження, найважливіші організаційні
форми роботи (сесії, засідання тощо) і парламентські процедури
(законодавча, установча, контрольна, бюджетний процес), система отримань
і противаг, властивих парламенту.
Разом з тим у цьому навчальному курсі розглядаються й окремі
парламентські інститути, зокрема статусу народного депутата України,
парламентських комітетів і фракцій, Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини, Рахункової палати, а також Голови Верховної Ради,
його заступників та апарату Верховної Ради України,
Надзвичайно велике значення надається в курсі конституційного права
України висвітленню такого нового інституту державної влади, як
інституту Президента України. Аналізується загальний статус Президента
України як глави держави в порівнянні з інститутом президентства в інших
країнах, розглядаються етапи становлення інституту Президента в Україні,
вибори Президента України, його основні функції і повноваження, механізм
їх здійснення та система отримань і противаг, властивих інститутові
Президента України.
Чільне місце в курсі конституційного права України займають питання
виконавчої впади, зокрема поняття виконавчої влади і її органів, їх
види, основні принципи організації і діяльності. Головна увага серед
органів виконавчої влади приділяється Кабінетові Міністрів як вищому
органу в системі виконавчої влади, порядку його формування, складу,
структурі, функціям, повноваженням, порядку їх здійснення, правовим
актам Кабінету Міністрів.
Принципово новим для конституційного права України щодо органів судової
влади є висвітлення статусу Конституційного Суду, порядку його
формування, складу, загальних принципів конституційного судочинства,
основних функцій Конституційного Суду, порядку звернення до нього і
розгляду справ цим Судом.
Курс конституційного права, як правило, передбачає висвітлення основних
засад територіального устрою України і системи її місцевого
самоврядування. Першочергове значення надається поняттям території
(державної території) і територіального устрою держави та його основним
видам.
Значна увага в конституційному праві України приділяється місцевому
самоврядуванню. Це є його новелою. Виходячи з положень чинної
Конституції, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”,
Європейської Хартії про місцеве самоврядування та інших законодавчих і
підзаконних актів, висвітлюються основні теорії місцевого самоврядування
і його види, система місцевого самоврядування, статус територіальних
громад, представницьких та виконавчих органів і посадових осіб місцевого
самоврядування, їх функції, повноваження, організаційно-правові та
матеріально-фінансові основи місцевого самоврядування, його гарантії.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
