РЕФЕРАТ
На тему:
Поняття, завдання і організація роботи органів внутрішніх справ щодо
здійснення дозвільної системи
Дозвільна система є важливим засобом забезпечення громадського порядку
і громадської безпеки в країні, боротьби із злочинністю та іншими
правопорушеннями. Вона становить систему суспільних відносин, які
виникають в процесі реалізації правил виготовлення, придбання, продажу,
обліку, зберігання і використання чітко визначених предметів, а також
відкриття та функціонування певних підприємств, майстерень та інших
об’єктів. Дозвільна система як форма виконавчо-розпорядчої діяльності
здійснюється багатьма органами виконавчої влади і поширюється на значне
коло суспільних відносин.
Нормативне визначення дозвільної системи дається в Положенні,
затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р.
Відповідно до п.1 цього Положення дозвільна система – це особливий
порядок виготовлення, придбання, перевезення, обліку і використання
спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття
та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою
охорони інтересів держави та безпеки громадян. В п.2 Положення наведено
також перелік об’єктів, на які поширюється дозвільна система’.
Виходячи із змісту зазначеного Положення, а також інших нормативних
актів, дозвільну систему можна розглядати в двох аспектах – широкому і
вузькому. В першому випадку мова йде про особливий порядок вчинення
різними суб’єктами будь-яких дій, на що потрібно одержати спеціальний
дозвіл2. Дозвільна система у вузькому розумінні поширюється лише на
об’єкти, перераховані в Положенні.
На органи внутрішніх справ покладається здійснення дозвільної системи на
такі предмети, матеріали, об’єкти, безконтрольне володіння і
користування якими може завдати шкоди громадському порядку, особистій
безпеці громадян, може бути використано із злочинною чи іншою
протиправною метою. Чинним законодавством до таких об’єктів віднесено
вогнепальну зброю (нарізну військових зразків, несучасну стрілецьку,
спортивну, навчальну, оголошену, мисливську нарізну і гладкоствольну) та
боєприпаси до неї, пневматичну, холодну зброю, вибухові матеріали,
газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами
сльозоточивої і дратівної дії, сховища, склади і бази, де вони
зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди,
а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної
і холодної зброї, піротехнічні майстерні, магазини, в яких здійснюється
продаж зброї та боєприпасів до неї, штемпельно-граверні майстерні,
печатки і штампи. Контролюючі функції (без видачі відповідних дозволів)
органи внутрішніх справ виконують також щодо деяких інших об’єктів
дозвільної системи: наркотичних засобів, радіоактивних, сильнодіючих
отруйних речовин, організацій, що займаються їх збутом, та лабораторій,
які проводять аналізи цих засобів та речовин, тощо.
Правову основу здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи
становлять численні нормативні акти різної юридичної сили. Так, Закон
України “Про міліцію” закріпив обов’язок міліції видавати відповідні
дозволи, контролювати додержання правил дозвільної системи, а також
повноваження щодо попередження та припинення виявлених порушень цих
правил. Закон України “Про підприємництво” (ст. 4) встановлює види
підприємницької діяльності, що не можуть здійснюватись без спеціального
дозволу (ліцензії), серед яких також ті види діяльності, ліцензії на
займання котрими видають органи внутрішніх справ. Постановою Верховної
Ради України від 17.06.1992 р. “Про право власності на окремі види
майна” визначено види майна, що не можуть перебувати у власності
громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних
осіб інших держав, а також спеціальний порядок набуття права власності
громадянами на окремі види майна (зокрема, вогнепальну та газову зброю).
Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене
розпорядженням Президента України від 7.10.1992 р., закріплює
повноваження міністерства шо-до здійснення дозвільної системи, в тому
числі право приймати рішення, обов’язкові для центральних і місцевих
органів виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій.
Кабінетом Міністрів України також видано ряд нормативних актів з питань
дозвільної системи (наприклад, вже згадане Положення). Детально порядок
здійснення дозвільної системи органами внутрішніх справ врегульовано
наказами МВС України.
До основних завдань органів внутрішніх справ у сфері здійснення
дозвільної системи належать попередження порушень порядку виготовлення,
ремонту, придбання, продажу, зберігання, обліку, перевезення,
використання предметів і матеріалів, на які встановлено особливий режим
користування, відкриття і функціонування окремих підприємств та інших
об’єктів; припинення виявлених порушень; недопущення випадків втрати,
розкрадання зазначених предметів та матеріалів, а також використання їх
не за призначенням або з протиправною метою; виявлення і усунення
(нейтралізація) причин та умов, що сприяли порушенням правил дозвільної
системи; зміцнення законності.
Органи внутрішніх справ організують роботу щодо здійсненню дозвільної
системи через структурні підрозділи міліції громадської безпеки (відділ
дозвільної системи Головного управління адміністративної служби міліції
МВС України, управління (відділи) адміністративної служби міліції
управлінь (головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті в складі яких
створено відділення (групи) дозвільної системи), управління МВС України
на транспорті, відділ спеціальної міліції МВС України, старших
інспекторів, інспекторів дозвільної системи, а також дільничних
інспекторів міліції міськрайлінорганів внутрішніх справ.
За своїм змістом організація діяльності органів внутрішніх справ щодо
здійснення дозвільної системи включає прийняття і реалізацію комплексу
управлінських рішень, які забезпечують повноту обліку об’єктів
дозвільної системи, суворе дотримання правил виробництва, перевезення,
зберігання та використання предметів і матеріалів даної категорії,
попередження їх розкрадання та випадків протиправного застосування.
В організації роботи щодо здійснення дозвільної системи важливе значення
має координація зусиль працівників дозвільної системи з іншими службами
органів внутрішніх справ, тобто забезпечення внутрівідомчої взаємодії
(із співробітниками апаратів карного розшуку, ДСБЕЗ, ДАІ, підрозділів по
боротьбі з організованою
злочинністю, пожежного нагляду і т. ін.), а також взаємодія з іншими
державними органами та об’єднаннями громадян (органами Держкомітету
України по нагляду за охороною праці. Міносвіти, Мінприроди,
Держгіртехнагляду, Міністерства охорони здоров’я, прокуратури. Служби
безпеки, військовими комісаріатами, комітетами товариств сприяння
обороні України тощо).
Дозвільна система органами внутрішніх справ здійснюється шляхом
використання різних форм та методів, основними з яких є видача дозволів,
облік, обстеження об’єктів дозвільної системи, попередня перевірка осіб,
з якими укладаються трудові договори для роботи на них, провадження
профілактичних заходів для попередження і припинення порушень правші
дозвільної системи, а також притягнення винних у їх вчиненні до
передбаченої законодавством відповідальності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України.
2. Закон України “Про міліцію’7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991.
№4. Ст.20.
Закон України “Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.
Закон України “Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.
Закон України “Про дорожній рух” // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.
Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.
Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.
Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.
Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
