UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4065
Скачало188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності

 

Проблема використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності (далі

— ОРД), з допомогою яких можна отримати докази по кримінальній справі

існує ще з XIX ст. до прийняття Статуту кримінального судочинства 1864

р.

 

Деякі питання цієї проблеми висвітлювались в кримінально-процесуальній

літературі до і після радянської влади.

 

Термін «оперативно-розшукові заходи з'явився у радянську

КрИмінально-процесуальному законодавстві 25 грудня 19,59 р. —- в День

прийняття Верховною Радою СРСР «Основ кримінального судочинства Союзу

РСР та союзних республік» (далі Основи). Згідно зі ст, 29 Основ на

органи дізнання було покладено «прийняття необхідних

оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб,

які їх вчинили» Дане положення згодом було дослівно відтворене у

відповідних нормах кримінально-процесуального законодавства України й

інших союзних республік колишнього СРСР.

 

Необхідність використання матеріалів ОРД виникає, як правило, при

провадженні досудового слідства, коли слідчому самотужки, без допомоги

оперативних працівників важко встановити, наприклад, осіб, що вчинили

злочин, а також провести їх своєчасну затримку. Оскільки розшук у

широкому значенні — це діяльність, яка проводиться з метою з'ясування

суті злочинної події, встановлення злочинця, його виявлення й

затримання, висвітлення різноманітних обставин справи, пошук очевидців

(свідків), постраж-далих (потерпілих), знаряддя вчинення злочину

(речових доказів), об'єктів злочину та ін.

 

За останні роки в нашій країні все більшого поширення набувають вчинені

організованими злочинними групами, ретельно сплановані і замасковані

злочини, що істотно ускладнює їх розкриття і розслідування. Практика

свідчить, що такі злочини, як наймані убивства, терористичні акти,

нар-кобізнес, торгівля людьми тощо, розкрити традиційним слідчим шляхом,

без використання оперативно-розшукових методів, засобів і результатів

цієї діяльності неможливо.

 

Тривалий час у юридичній літературі ведуться дискусії з приводу того, чи

варто визнавати фактичні дані, отримані оперативно-розшуковим шляхом,

доказами і за яких умов. Деякі автори взагалі заперечують таку

можливість1, стверджуючи, що «дані, добуті в результаті проведення

оператив-но-розшукових заходів, не знаходять відображення в кримінальній

справі і не мають доказового значення »2; інші виходять з поняття доказу

як єдності змісту і форми. У даному випадку змістом є фактичні дані,

отримані оперативно-розшуковим шляхом, а формою — процесуальний порядок

їх встановлення і введення в кримінальний процес.

 

Захопленість диференціацією оперативно-розшукових і

кримінально-процесуальних заходів призвела деяких дослідників до

висновку, що поділ процесуальної і непроцесу-альної роботи повинен

існувати й безпосередньо в органі дізнання3. «Зрощування цих двох

функцій неприпустиме, — писав А. Я. Дубинський, — оскільки це може

негативно позначитися на оцінці доказів, що збираються, об'єктивності

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ