UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУчасть кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст. (реферат)
Автор
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось621
Скачало116
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина

початку ХХ ст.

 

?? ?8]. Ніжинські вчені підтвердили запрошення Ф.Д.Проценка і у жовтні

того ж (1902) року Т.М.Пархоменко виступав у Ніжині [9, С.106].Силами

ніжинської інтелектуальної еліти виступи Т.М.Пархоменка вдалося

перетворити в досить масштабну і помітну мистецьку подію. За сприяння

Ф.Д.Проценка та М.Н.Сперанського спеціально з нагоди виступу

Т.М.Пархоменка 21 жовтня 1902 р. було влаштовано урочисте розширене

засідання наукового історико-філологічного товариства при НІФІ [1,

Арк.1]. Серед “присутствующих членов [історико-філологічного товариства

– авт.] и многочисленных гостей” були викладачі інституту, студенти,

учні класичної гімназії при НІФІ, представники керівництва міста, міська

мистецька еліта. Днем раніше у садибі Ф.Д.Проценка відбулося своєрідне

прослуховування невеличкої частини з репертуару бандуриста

М.Н.Сперанським та його колегою по НІФІ Є.І.Кашпровським. Пісні дуже

сподобалися і вчені запропонували в згодом записати тексти і ноти

репертуару Т.М.Пархоменка. Цього ж разу було записано лише кілька пісень

і сфотографовано сліпого бандуриста разом із хлопчиком-поводирем [7,

С.23].Основні етнографічні досліди над репертуаром і творчістю

Т.М.Пархоменка були проведені в лютому 1904 р., коли бандурист певний

час гостював у М.Н.Сперанського, котрий, відтак, отримав можливість

“основательнее … с ним познакомиться” [9, С.106]. Цього разу ніжинському

професорові за допомоги чотирьох студентів НІФІ вдалося, наскільки це

було можливим, зафіксувати текст і ноти всього репертуару

Т.М.Пархоменка, записати зі слів бандуриста його ж біографію,

особливості його виконавської манери, описати його музичний інструмент і

прийоми гри на ньому; а також записати інформацію про соціальний склад,

устрій, традиції й обрядовість співочого (“нищенского”) цеху на

території Чернігівської губернії. Усе це дало можливість того ж року

Михайлові Несторовичу оформити зібраний матеріал в узагальнюючу наукову

працю “Южно-русская песня и её носители (по поводу бандуриста

Т.М.Пархоменка)”, – відому і ціновану як тогочасними, так і сучасними

дослідниками [див.: 7, С.1,5].Не переривалися стосунки з ніжинцями й

надалі. Після неспокійних революційних 1905-1907 років Т.М.Пархоменко ще

кілька разів бував у Ніжині, двічі гостював у Ф.Д.Проценка, не гребував

співом на храмовинах і базарах, але основною все ж залишалася

інтелігентна публіка: виступав перед учнями і викладачами міських

чоловічої та жіночої гімназій, у школах, двічі співав у Народному

будинку, яким керував Ф.Д.Проценко; співав на виставах перед робітничою

і селянською аудиторією [7, С.23]. Останнім документально зафіксованим

фактом перебуванням сліпого бандуриста в Ніжині є згадка про ще один

його концерт на засіданні тогож-таки історико-філологічного товариства 2

грудня 1907 р. Цікаво, що це засідання було першим після майже

півторарічної “революційної” перерви в роботі цього товариства [1,

Арк.1]. А зовсім скоро потому – за три роки – Т.М.Пархоменко захворів і

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ