UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗусилля сходознавців у поширенні спадщини арабської культури на прикладі Ігнатія Крачковського (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось709
Скачало106
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зусилля сходознавців у поширенні спадщини арабської культури на прикладі

Ігнатія Крачковського

 

 

Одним із перших європейських дослідників Близького Сходу був французький

монах Герберт де Оріяк (938–1003 від Різдва Христова), який навчався у

Андалусії — у містах Севілья (Іщпілія), Кордоба та ін. Він заслужив

слави як найвідоміший знавець арабської мови, алгебри, геометрії й

астрономії. Зважаючи на знання, досвід і виняткові особисті якості де

Оріяка, його було обрано всесвітнім архієреєм (під іменем Сильвестра

Другого). Сильвестр II став першим французьким Папою. За час правління

він наказав заснувати арабські школи: одну — у Римі, другу — на півдні

Франції, у Раймсі. Невдовзі було відкрито подібний навчальний заклад у

Шартрі. Вважається, що впровадження у тогочасних навчальних закладах

занять, присвячених фізичному вихованню, — його заслуга. Також він

поширював у Європі перекладені з арабської мови твори з математики й

астрономії.

 

Іншим визначним тогочасним ченцем-арабістом був Адлер Ауфбас. Він

народився 1070 року, навчався в Андалусії, Єгипті, Лівані, Єрусалимі й

Греції. Вивчав природничі, математичні науки, астрономію. А після

повернення до Англії його було призначено вчителем для принца Генрі,

який невдовзі став королем Генрі II. Науковець також відомий завдяки

дослідам з вимірювання швидкості світла й звуку, а ще завдяки

досконалому знанню арабської мови й культури. Він писав у книзі

«Природні проблеми»: «Я, та мій керівник (розум), черпали знання від

арабських устезів, < ... >

 

Ні не ті знання які отримував ти, засліплений проявами влади, що тримає

тебе в шорах і веде людину, ніби якусь тварину, невідомо куди і невідомо

навіщо. Людина була наділена розумом, щоб розрізняти між правдою та

брехнею... ми повинні уповати на розум, а потім дивитись, хто нами

керує...»

 

Цей науковець залишив по собі чимало перекладів з латинської

(математика, астрономія), також, переклав за участі Іоганна у Севільї

чотири книги Абу Маащара альБахла і написав твір «Арабські науки», який

було надруковано в 1472 році.

 

Філософи тієї епохи користувалися здобутками арабської цивілізації. Так,

Фома Аквінський, (1225–1274) виходець із благородної німецької сім'ї,

вивчав Ібн Рушда, і перебував під впливом ідей Авіцени, альГазалій, Ібн

Меймуна та інших арабських філософів.

 

Праці згаданих європейських мислителів відіграли неабияку роль у

міжкультурному обміні, в історії науки. Деякі переклади з арабської на

латинську, взагалі втратили історію походження і побутували як

західноєвропейські.

 

Але зусилля сходознавців не обмежувались лише перекладом і публікацією

текстів, вони концентрувалися на вивченні арабської спадщини в цілому, у

її різноманітних проявах. Вони вивчали певні періоди розвитку арабської

цивілізації, культурні взаємовпливи; займалися компаративістикою культур

Сходу і Заходу, засновували видання, журнали, присвячені орієнталістиці:

«Журнал королівського азійського товариства» (Лондон, 1823 рік),

«Східний німецький журнал» (1847 рік). Постійно відбувалися засідання,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ