UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМедична етика: принцип “чини добро”, принцип поваги автономії пацієнта (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4309
Скачало472
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Медична етика: принцип “чини добро”, принцип поваги автономії пацієнта

 

Принцип “чини добро”.

 

Всім відоме положення деонтологічної етики Канта, яке витікає з його

категоричного імперативу – якщо хочеш, щоби чинення добра іншими стало

всезагальною нормою, і щоб інші робили тобі добро, чини і сам добро

іншим. Моральний закон вимагає від нас не тільки не чинити зло, шкоду, а

й спрямовувати свої сили на утвердження добра.

 

У біоетиці можна помітити іноді певне ототожнення принципів “не

нашкодь” і “чини добро”. Так В.Франкін вважає, що принцип “чини добро”

включає в себе 4 елементи:

 

не слід чинити шкоду;

 

слід перешкоджати злу і шкоді;

 

слід усувати зло;

 

слід чинити добро і сприяти йому.

 

Ці елементи постають у певній послідовності, перший передує другому,

другий – третьому і т.д. Перші три елементи характеризують саме принцип

“не нашкодь”.

 

До принципу “не нашкодь” можна віднести й вчення Толстого про не

протистояння злу силою. Перше: перестань сам робити пряме насильство, а

також готуватися до нього. Друге: не брати участі в якому б там не було

насильстві. Третє: не схвалювати ніяке насильство ( ;с. 93). Тільки

тоді, коли ці вимоги будуть виконані, можна перейти до утвердження

добра.

 

Виходить, що принцип “чини добро” включає в себе принцип “не нашкодь”,

дещо розширює його. Тому правомірним може видатися їхнє ототожнення.

Проте між ними є істотні відмінності, які і виправдовують їхній окремий

розгляд.

 

Принцип “не нашкодь” відноситься не тільки до медицини. Він є

необхідною умовою всіх моральних відносин між людьми. Присутність у

ньому частки “не” свідчить про те, що він передусім є обмеженням,

забороною. А у формі заборони. як ми знаємо, завжди виступають сильні

моральні норми (згадаймо всім відомий Декалог).

 

Принцип “чини добро” – це вже не заборона, а така норма, яка вимагає

 

деяких позитивних дій. Більшість дослідників перекладають принцип

Beneficence як “чинити добро” чи благодіяння (5), ( ), ( ). Правда,

в латинській, німецькій, англійській мовах “благо” і “добро”

позначаються єдиним терміном: від того, як ми розумітимемо саме поняття

“благо”, великою мірою залежить, який смисл ми будемо вкладати і в наші

уявлення

 

про добро. Проте в українській мові значне місце посідає інше, духовно

осмислене розуміння блага – як позитивного змісту буття взагалі,

пов’язаного з розвитком його різнобічних потенцій, звільненням його

продуктивних засад, реалізацією його призначення. Благо з такого погляду

є, як вірно зазначає В.Малахов, світоглядною характеристикою, що

визначає певну цілісну якість ставлення людини до дійсності ( ;с.89).

Ідея блага постає як світоглядна передумова моральності загалом.

 

Проте передумова – це ще не сама моральність. Для того, щоб ідея блага

набула морального значення, вона має бути осмисленою як чинник

волевизначення людської особистості. Осмислена таким чином, ідея блага

трансформується в ідею добра.

 

Тому в біоетиці доцільніше використовувати словосполучення “чини добро”,

яке вказує на джерело наших зобов’язань і можливість власного вибору.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ