UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовленнєва діяльність та її етикет (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1369
Скачало130
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Мовленнєва діяльність та її етикет

 

Мова – найсуттєвіша і визначальна частина людської особистості, чинник

її поведінки, мислення, усвідомлення рівня буттєвості у світі та

виокремлення у світі цивілізованих народів. Саме мова постає вирішальним

та основним чинником ідентифікації себе до їй подібних. Мова за своєю

сутністю не вкладається у кілька десятиріч двадцятого сторіччя

нав'язувану їй формулу спілкування, оскільки це об'єднана духовна

енергія народу, вона є відбиттям духу людського і засобом для творчого

перетворення матеріального світу у світ духовний (за В.фон Гумбольдтом).

 

Сам визначуваний інвентар функцій мови (від трьох основних –

інформаційна, комунікативна, мисленнєва – і до цілої гами, в якій знову

ж таки чітко окреслюються ядерні та напівпериферійні, пор.: поряд з

названими додаються естетична, репрезентативна, виховна, координаційна

тощо) не дозволяє говорити про мову як про щось супровідне в життєвій

енергії народу, оскільки її значущість постає вершинною в естафеті

духовної спадщини, об'єднанні людей у культурному та цивілізаційному

плані, індивід живе у мові і реалізує себе через мову. Все це уможливлює

діаметрально два підходи до з'ясування значущості мови у суспільному

перебігові та житті окремого її носія. Прихильники першого підходу

зводять рольову функцію мови лише до засобу спілкування, наголошуючи при

цьому її статус як найважливішого засобу спілкування. Тому в цьому разі

мова розглядається у протиставленні чи у зіставленні з іншими засобами

спілкування, здебільшого несловесного типу. Послідовники другого погляду

на значення мови у розвитку людського суспільства, самої цивілізації

наголошують на тому, що мова завжди втілює у собі своєрідність народу

(за В.фон Гумбольдтом). Останній погляд дозволяє кваліфікувати

значущість мови у житті людської спільноти як одного з найвизначніших

компонентів нації, поступу її духу, витворювача енергетики і можливостей

потенційних / реальних самореалізації та само ідентифікації індивіда

через мову і загалом народу як нації через мову.

 

Мова у своєму загальному вияві статично, відносно стабільна, довговічна,

довготривала, належить суспільству, охоплює і “включає у свій діапазон”

досвід нації, відображає її картину світу, сама мова у своїй цілісності

може бути окреслена як національно-коґнітивний простір, в якому

виявляється дух народу, його багатство. Мова у своїх виявах не залежить

від конкретних обставин, а мовлення конкретне, активне, динамічне, є

виявом творчої ініціативності індивіда (пор. твердження про ідіостиль

того чи іншого письменника). На мовлення суттєво впливає кортеж

спілкування, ті обставини, в яких реалізує себе адресант й адресант.

Мовленні має свої основні варіанти фіксації – усно-звуковий або

писемний, у кожному разі суттєву роль відіграє час його реалізації,

просторові компоненти, актуалізація певних величин. Все це робить

мовлення індивідуальним, ситуативно мотивованим тощо. Курс “Основи

мовленнєвої діяльності” покликаний дати відповідь на ряд питань,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ