UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБалинці – моє село. (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7477
Скачало408
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Балинці – моє село.

 

Балинці – село, центр сільської ради. Розташовані в долині річки

Чорнявої, за 35км від районного центру. Населення – 1506 чоловік.

Сільраді підпорядковані села Бучачки і Трофанівка.

 

На території Балинців зустрічаються знахідки часів Київської Русі. За

народними переказами, Балинці засновано у 13-14ст. Тоді село мало назву

„Балканський хутір” (від слова „балка”). Це припущення підтверджується

тим, що навіть і досі на околиці села збереглися рештки земляних

укріплень, де знаходиться посуд тих часів. Перша письмова згадка про

Балинці належить до 1462р. Село згадується й пізніше в 1483 та 1495рр. В

цей час Балинці були власністю галицького судді.

 

Масове закріпачення селян і загарбання земель феодалами призводило до

зменшення селянських наділів. Якщо наприкінці 15ст і в середині 16ст

селянський наділ у середньому становив 1/2 лану, то в 17ст. він

зменшився до 1/4 лану. 54% селянських господарств були малоземельні, а

21,8% - безземельні. У шляхетських і церковних маєтках панщина тривала

до 5 – 6 днів на тиждень. Селян позбавили права виходу з громади. Крім

панщини, вони сплачували різні грошові побори на користь феодала й

держави.

 

Важкий феодально-кріпосницький гніт доповнювався жорстокими

національно-релігійними утисками. Польські феодали намагалися силоміць

ополячити населення Балинців шляхом „навернення” їх у католицьку віру. З

цією метою вони заснували у Гвіздці римсько-католицьку парафію, яка

поширювала свій вплив і на Балинці. Але завдяки стійкості селян процес

ополячування відбувався дуже повільно. У 1870р. з 1364 чоловік

населення, яке проживало в Балинцях і Трофанівці, римо-католиків було

лише 21 чоловік. Посилення соціального й національного гніту

загострювало визвольну боротьбу трудящих. Під впливом агітації посланців

Б.Хмельницького селяни Балинців гуртувались в озброєні загони. У 1648

році, коли селянсько-козацькі війська здійснювали похід на Львів, селяни

Балинців разом з повстанцями інших сіл напали на маєток поміщика в селі

Кулачківцях, спалили його , а майно розподілили між собою. З роками

поглибився процес зубожіння трудящих, зросло число безземельних і

безкінних господарств. У 40-х роках 18ст. на 465 дворів припадало лише

30 коней і 192 воли.

 

Все це стало причиною нового піднесення класової боротьби. В

1743-1744рр через Балинці переходив загін Олекси Довбуша. Мешканці села

охоче постачали опришкам продовольство, створювали їм умови для

перепочинку, повідомляли про засідки ворога і розташування каральних

загонів.

 

За часів австрійського поневолення становище селян Балинців не

поліпшилося. Крім важких феодальних повинностей, вони платили до 50%

різних видів податків – на утримання церкви, сільського писаря,

забудівлі тощо. Один лише поземельний податок поглинав у селян 10%

їхнього прибутку.

 

У 1809р селяни Балинців відмовилися відробляти панщину. У відповідь

власниця села шляхтянка А. Анжинська вчинила над кріпаками масову

екзекуцію.

 

Не принесло селянам полегшення й скасування кріпосного права. Селяни

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ