UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРитуальні рядження у структурі різдвяно-новорічних свят на Гуцульщині (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1730
Скачало178
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ритуальні рядження у структурі різдвяно-новорічних свят на Гуцульщині

 

 

Важливим компонентом різдвяно-новорічної обрядовості є давня традиція на

Гуцульщині ритуального рядження, карнавалу. Широке розуміння карнавалу

як універсального обрядово-видовищного і світоглядного феномена властиве

майже усім цивілізованим народам світу.

 

В Україні найкраще ця традиція збереглася в Карпатському регіоні. В

обрядовому маскуванні українців існують два історичні пласти: народний і

церковний. Перший включає типи і образи ряджених, які сформувалися

задовго до прийняття християнства чи, виникнувши за доби його панування,

не були пов'язані з клерикальною традицією. По суті, йдеться про давні

язичницькі й пізніші маски світського характеру. На відміну від них,

переодягнені й відповідно екіпіровані персонажі драматичних вистав

другої групи відверто демонструють свою спорідненість з образами

євангельських легенд, тобто ведуть родовід із першоджерел церковної

літератури.

 

У карнавальних обходах з «козою» найважливіший обряд, приурочений до

свят Маланки і Василя. Він має досить давню дохристиянську основу. 13

січня — свято Маланки. На Гуцульщині, як і в інших регіонах України,

варять кутю і звуть цей вечір «Багата кутя». На вечерю також готують 12

страв, але вже скоромних. Напікають калачів, книшів, пирогів для

щедрувальників та посівальників.

 

Ввечері щедрують. Ходять ряджені, співають щедрівки з побажанням врожаю,

добра, щастя в родині. На Гуцульщині біля Коломиї група парубків у

масках іноді нараховувала до 20 персонажів: «Василь», «Маланка», «дід»,

«баба», «козаки», «пан», «чумак», «цигани», «шандарь». На буковинській

частині Гуцульщини щедрувальники в маскованих костюмах ще до середини ХХ

сторіччя зображали персонажів переважно давнього походження.

Переодягалися в маски «ведмедя», «кози», «коня», «діда», «баби».

Одягалися так, щоб особу виконавця не можна було впізнати. Категорії

масок на різдвяно-новорічні свята пов'язані з міфологічним світоглядом,

їх давньою магічно-сакральною функцією.

 

Вчені наголошують, що слід враховувати і спостережену на матеріалах

різдвяно-новорічної обрядовості Українських Карпат тенденцію до

дублювання (витіснення) маски «кози» маскою «барана», яку можна пояснити

особливим місцем вівчарства в господарському житті населення гірських

районів.

 

Старші люди в новорічну ніч стежать за погодою. Коли небо зоряне, то

буде врожай на горох, ягоди, добре плодитимуться курчата та інша домашня

птиця. Увечері на Маланки господар робить з дідуха перевесла, йде до

саду, перев'язує яблуню і примовляє: «Я тебе перевеслом назначу, що з

тебе буде — в маю побачу. Як не будеш цвіту мати у маю, то я тебе, як

яловку, зрубаю».

 

Отже, важливу роль у новорічному святкуванні в Карпатському регіоні, як

і на іншій території України, відігравали ряджені, своєрідний народний

театр.

 

Варто зауважити, що сам звичай переодягання у святкові дні сягає

корінням у дуже давні первісні часи, він відомий майже усім народам

світу і має спільні риси (це переодягання в не побутове, вигадане

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ