UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯкою була роль євреїв у післяреволюційній Росії? (реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2479
Скачало106
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Якою була роль євреїв у післяреволюційній Росії?

 

 

Цей «політичний розрахунок» Троцького — дуже важлива й цікава тема, на

якій слід спинитися докладніше. Хоч як несподівано для багатьох це

прозвучить, Троцький у 1918–1926 роках більше, ніж хто-небудь з тодішніх

«вождів», прагнув довести, що Жовтнева революція має національний,

російський характер і зміст.

 

У цьому він, зокрема, кардинально відрізнявся від «вождя» російського

походження М. І. Бухаріна. 23 квітня 1920 року в «Правді» було

опубліковано статті Бухаріна і Троцького, присвячені 50-літньому ювілею

Леніна. У бухарінській статті усе зводилося до того, що «Ленін, як ніхто

більше, утілив... суть революційного марксизму», що він — «живе втілення

теоретичного і практичного розуму робітничого класу, що намагається

досягти «світової перемоги» [33] і т. ін. Зовсім інший бік справи

висунув на перший план у своїй статті, опублікованій у тім самім номері

газети, Троцький. Побіжно зазначивши, що «інтернаціоналізм Леніна не

потребує рекомендації», Лев Давидович проголосив: «Ленін глибоко

національний. Він вкорінений в нову російську історію, збирає її в собі,

дає їй вище вираження...» Зокрема, у Леніна, за словами Троцького, «не

тільки мужицька зовнішність, а й міцна мужицька підоснова». І саме

національним змістом особистості Леніна пояснює Троцький його чільну

роль: «Для того, щоб керувати таким небувалим в історії народів

переворотом, який переживає Росія, потрібен, мабуть, нерозривний,

органічний зв'язок з основними силами народного життя — зв'язок, що йде

від найглибших коренів» [34].

 

Отже, для Бухаріна Ленін — «втілення» марксизму і «розуму» всесвітнього

пролетаріату, а для Троцького — «найвище вираження» історії Росії з її

«найглибшим корінням». Свого роду протистояння Троцького і Бухаріна в

«російському питанні» різко проявилося пізніше в їхній оцінці творчості

Єсеніна. 20 січня 1926 року Троцький опублікував у газеті «Известия»

досить співчутливу статтю «Пам'яті Сергія Єсеніна», тоді як Бухарін,

вичекавши рік після загибелі поета, обрушився на нього на сторінках

«Правды» (12 січня 1927 року, стаття «Злі замітки») з безпрецедентними

обмовами...

 

Але звернімося до «національного» у Леніні. Нині і більш-менш точно

встановлено, і досить широко відомо, що Ленін був людиною гранично

«складного» — російсько-монгольско (конкретно — калмицького)-германсько

(німецького і шведського)-єврейського походження.

 

Однак для Росії з її «євразійським розмахом» таке етнічне сплетіння не є

чимось незвичайним — про що відомо кожному знавцеві російської

генеалогії (родоводу). Скажімо, знаменитий сучасник Леніна, князь Фелікс

Юсупов (одночасно він мав і титул графа Су-марокова-Ельстона), —

знаменитий і тим, що був одружений з племінницею Миколи II великою

княгинею Іриною Олександрівною, і тим, що він відігравав головну роль в

убивстві Григорія Распутіна, — мав точно таке ж етнічне походження, як

Ленін, тобто російсько-монгольсько-германсько-єврейське: Юсупов був

нащадком мурзи Юсуфа, воєводи Сумарокова, вихідця зі Скандинавії

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ