UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВизвольна боротьба (із книги «Витоки козацтва») (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1052
Скачало89
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Визвольна боротьба (із книги «Витоки козацтва»)

 

 

Історія свідчить, що розвиток, цілісність та збереження будь-якого

народу залежить, крім інших факторів, від наявності власних збройних

сил, які здатні захистити свій народ від поневолення та фізичного

знищення. Збройними силами українського народу в часи довготривалої

боротьби за незалежність були запорозькі козаки, яких гуртувала

славнозвісна Запорозька Січ. Український народ ще має визнати, що

збереження української нації та й загалом України-Русі — величезна

заслуга Запорозької Січі. Йдеться не про реєстрове козацтво, що стояло

на службі Речі Посполитої в Лівобережній Україні-Русі та на службі

Московії на Правобережжі, — маються на увазі нереєстрові козаки, які

були вільними і незалежними від влади як литовсько-польських, так і

московських окупантів. Певна річ, в години всенародних повстань навіть

реєстрова частина козацтва переходила на сторону українського народу,

але постійно дбала про інтереси українців-русичів лише самовіддана

частина козацтва — цвіт української нації — Запорозька Січ.

 

Після монголо-татарської навали 1240 року держава Русь як така зникла з

геополітичної карти Європи. Звідси починається відлік

національно-визвольних змагань українського народу на чолі зі своєю

військовою верствою — українським козацтвом.

 

На час утворення Речі Посполитої кількість жидів у Польщі досягає

небачених розмірів. Польські історики вказують, що на той час Польща

була переповнена жидами; їх розплодилося стільки, що вони захопили

більшість державних посад. Дійшло навіть до того, що польський трон

посів представник цієї нації.

 

«Постійними посібниками панів у справі пригнічування селян були жиди. У

жодній країні в часи Середньовіччя жидівство не досягло таких

матеріальних та моральних здобутків, як у польсько-литовській державі, і

ніде у ті часи не досягло воно такої сили, як у Речі Посполитій. Сила

жидівства полягала в організації тих незліченних кагалів (жидівських

общин) та підкагалів, котрі вже на початку ХVІ століття централізували

жидівство у Литві та Польщі, яке опутало їх своїми тенетами та захопило

в свої руки найголовніші важелі усього громадського та приватного життя.

Вже 1514 року, при королі Сигізмунді, в чотирьох головних

польсько-литовських містах — Кракові, Познані, Любліні та Львові, на

чолі місцевого жидівства стояли «слав'янські» жиди і над ними стояв

префект жидів — praefectus judeorum — брестський жид Михель Іозефович. А

під кінець ХVІ ст. виникає нова, ще більш могутня жидівська організація,

так званий синод ра-бинів, на чотирьох землях — Великій Польщі, Малій

Польщі, Русі та Литві. На чолі цього синоду постав відомий рабин

Мордухай Яфа. Цей синод мав таку могутність, що «страхав і жахав

християн». Поступово польсько-литовські жиди утвердили свою незламну

силу у Польщі... Сила жидів зросла у Польщі до такого рівня, що після

смерті одного з королів, на виборчому сеймі тимчасовим королем був

обраний жид Шаул Вал з правом призначити того, хто буде правити Польщею»

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ