UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗвичай як джерело правовласності в Київській Русі (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1381
Скачало102
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Звичай як джерело правовласності в Київській Русі

 

 

У дослідженні правової природи звичаю в його історичному аспекті питання

про існування та функціонування звичаю як джерела українського права

власності в епоху існування Київської Русі має особливе значення.

Об'єктом дослідження більшості вчених є суспільно-політичний лад,

історія князівських династій, які складалися на українських землях, що в

ті часи входили до складу Київської Русі, культура, побут і господарська

діяльність населення [4; 5; 13; 16; 17]. Значна частина праць у галузі

історії права України здебільшого присвячена або дослідженню права

власності більш пізнього періоду в історії України [3; 6; 7], або

переносять основний акцент на виникнення та існування права з позиції

філософської категорії [8], чи етнографічні аспекти такого існування

[9]. Деякі дослідники, наприклад М. Гру-шевський, Н.

Полонська-Василенко, зосереджують свою увагу на аналізі писемних джерел

права Київської Русі, насамперед на договорах Х століття між київським

князем Олегом та імператорами Візантії та Руській Правді, на міжнародних

договорах, які укладалися князями Київської Русі із правителями

європейських держав, народами Поволжя та вождями східних кочових племен

[13, с. 250–255]. Водночас такому важливому аспекту як дослідження суто

звичаю як джерела права Київської Русі, насамперед права власності,

дослідники все ще приділяють неналежної уваги.

 

Проте, як уже зазначалося вище, саме період існування Київської Русі

вплинув на формування і розвиток українського національного права. Така

особливість має кілька моментів. По-перше, саме Київська Русь була

першою державою, що виникла та існувала на території сучасної України

впродовж майже 400 років [17, с. 28; 12, с. 192]. Її право виникло та

розвивалося насамперед на засадах звичаїв і традицій народу, що входив

до складу Київської Русі, хоча не можна виключати випадків запозичення

певних норм із правових систем сусідніх країн, переважно з Візантії [9,

с. 20].

 

По-друге, саме в період Київської Русі виникла значна частина норм

звичаєвого права, що проіснували майже без змін або із певними змінами

аж до середини ХVІІ– початку ХVІІІ ст., а деякі збереглися навіть і до

наших днів (звичай набуття права власності на приблудну (бездоглядну)

худобу) [9, с. 58].

 

Час існування Київської Русі дослідники, як правило, поділяють на кілька

етапів. О. Івановська виокремлює два такі етапи: докняжий етап, коли ще

не існувало єдиної централізованої влади київського князя над усіма

землями Київської Русі, а східнослов'янські племена та племінні союзи

лише починали об'єднуватися в єдину державу (приблизно до середини ІХ

ст.), та земсько-князівський етап, що тривав від середини ІХ ст. до

другої половини ХІV ст., коли українські землі та князівства, що

утворилися із послабленням централізованої влади київського князя, стали

частиною Великого князівства Литовського [9, с. 13]. В

історично-правовій літературі трапляються також інші класифікації,

наприклад, М. Котляра, яка виокремлювала етап утворення першої

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ