UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості голодного часу півдня України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось716
Скачало124
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості голодного часу півдня України

 

 

Населення українського півдня, як і всієї України, на початку 30-х років

ХХ ст. опинилося в тяжких умовах: після вивезення хліба прогодуватися

ставало дедалі важче. Така ситуація склалася не тільки у зв'язку з

існуванням «заготівельних планів», що їх запровадив більшовицький центр

ще у 20-ті роки ХХ ст. (у той період ЦК КП(б)У використовував для

виконання хлібозаготівлі як кавалерійські частини наркомпродівців, так і

загони регулярної армії, оскільки селяни чинили посильний супротив

конфіскації їхньої сільгосппродукції). 1930 рік був початком «війни з

куркулями», наслідком якої стало руйнування понад 200 тис. господарств

заможних селян (приблизна кількість постраждалих становить 1 мільйон

осіб).

 

Архівні документи свідчать про те, що складна ситуація в Україні на

початку 30-х років турбувала деяких державних діячів: голова ВУЦВК Г.

Петровський у листі до політбюро ЦК КП(б)У в лютому 1932 р. акцентував

на фактах нестачі продовольства, пропонував припинити хлібозаготівлі й 

уможливити вільну торгівлю хлібом [1]. Але в березні 1932 р. політбюро

ЦК КП(б)У, підбиваючи підсумки минулого господарського року, так і не

спромігся оцінити реально ситуацію в республіці, оскільки був обмежений

постановою ЦК ВКП(б) про чергові заходи щодо

організаційно-господарського зміцнення колгоспів від 4 лютого 1932 р.

Отже, «голодна» проблема стала «секретною», надалі (упродовж 1932 року)

виходили тільки постанови політбюро й секретаріату ЦК КП(б)У, в яких

ішлося про хлібозаготівлі, а не про голод.

 

Лише у деяких тогочасних офіційних джерелах містяться спроби аналізу

справжніх причин голоду, які водночас рясніють рисами другорядності.

Наприклад, у документах ІІІ Всеукраїнської партійної конференції, що

відбулась у липні 1932 року, міститься проста констатація факту руйнації

господарства частини колгоспів, яка виникла на тлі неправильної

стратегії хлібозаготівель, безгосподарності, куркульської роботи [2].

 

Взимку 1933 року на пленумі ЦК КП(б)У знову не прозвучало жодного слова

про голодну смерть в українських селах — як і раніше, йшлося про

«віртуальні» причини зриву хлібозаготівель [3]. С. Косіор серед причин

зриву назвав таке: недогляд за зміною форм і тактики боротьби класового

ворога, нерозуміння нової обстановки тощо [4].

 

Своєрідним підсумком у справі приховування урядовими структурами

інформації про голод і невизнання хибності своєї діяльності є матеріали

ХІІ з'їзду КП(б)У, що відбувся взимку 1934 року, на якому абсолютно не

згадано про щойно пережиту трагедію українського селянства. Замість

цього йшлося про «зростання матеріального благополуччя і культурного

рівня колгоспних мас» [5].

 

Отже, українське партійне керівництво ніколи не робило докладного

аналізу ситуації тяжких 1932 і 1933 років; навіть усвідомлюючи реальні

наслідки катастрофи, що спіткала українське селянство у зазначений

період, республіканські керманичі ніколи не називали справжніх причин

голоду; згодом відбулося приховування реального стану речей, пов'язаного

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ