.

Ігри як один із важливих методів інтенсифікації навчання англійської мови в початкових класах (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
43 9569
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Ігри як один із важливих методів інтенсифікації навчання англійської
мови в початкових класах

ПЛАН

Вступ

1. Психологічні передумови використання рольової гри у процесі навчання
іншомовного спілкування учнів середньої школи.

2. Лінгвістичні особливості англійського усного мовлення.

3. Система вправ з використанням рольової гри у навчанні іншомовного
спілкування учнів початкових класів.

Висновки

Список використаної літератури.

Додаток.

Відомо, що одним із шляхів підвищення ефективності навчання англійської
мови є використання рольової гри, яка дає змогу висунути на перший план
оволодіння учнями мовленнєвою діяльністю (а не мовним матеріалом, як це
буває при застосуванні ігор з елементом змагання). Рольова гра допомагає
реалізувати основний принцип комунікативної спрямованості навчання. Вона
сприяє підвищенню в учнів мотивації вивчення іноземної мови, дозволяє
враховувати психолого-вікові особливості учнів, їх інтереси й нахили,
сферу їхньої діяльності, моделюючи ситуації реального спілкування.

Про навчальну функцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб
навчання, відомі педагоги стверджували, що в ній закладені великі
потенційні можливості. Ігрові форми роботи на уроці активізують
діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності
дітей.

Видатні діячі епохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський та
інші) приділяли велику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов.
Але, незважаючи на очевидну доцільність, вони ще недостатньо
використовуються в шкільній практиці.

На уроці ми маємо справу з навчальними іграми, що на відміну від
розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен
завжди чітко собі уявляти, однак ні в жодному разі не слід показувати
учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися і
радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий
зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням свою мету, то
гра перетвориться у звичайну вправу. Для вчителя ж будь-яка навчальна
гра – це перш за все вправа.

Сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість
проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і
надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо
знання цього матеріалу є обов’язковою умовою активної участі, а в кожних
випадках – обов’язковою умовою виграшу.

Гра – це певна ситуація, яка багаторазово повторюється, і кожен раз у
новому варіанті. У ході гри виникає змагання. Бажання перемогти
мобілізує думку гравців. Мовленнєве спілкування, яке включає не лише
власне мовлення, але і жести, міміку тощо, має чітко вмотивований
характер. Для мови гри, не дивлячись на деяку їх запрограмованість,
характерна також спонтанність, оскільки перемога залежить від точної та
швидкої реакції, правильних та дотепних відповідей.

Таким чином, ми розглядаємо гру як варіативно-ситуативну мовленнєву
вправу, в ході якої учні набувають досвіду спілкування. Тому гра має
бути невід’ємним елементом кожного уроку й ні в якому разі не
протиставлятися «головній» частині уроку. Наприклад, на початку уроку
вчитель заходить до класу і пропонує учням вишикуватися у шеренгу. Далі
говорить: «Дивіться на мене і скажіть: хто стоїть першим? Хто стоїть
другий? Третій? Шостий?». На перший погляд питання просте, але цікаве.
Непомітно для себе діти зосередилися, налаштувалися на урок іноземної
мови. Таким чином учні повторили вживання порядкових числівників. Урок
продовжується: «Відгадайте, що ми будемо робити сьогодні на уроці?» Учні
відповідають: «Ми будемо писати. Читати. Слухати». У такий спосіб
закріплюємо вивчення майбутнього часу дієслова. Такі ігрові моменти
корисно застосувати на всіх етапах уроку. Тоді гра буде органічно
пов’язана з уроком, і діти можуть не помітити, що вони грають, їм просто
буде цікаво. Так, бажаючи перевірити, як учні засвоїли слова на
попередньому уроці, вчитель запитує: «What is there in the bag?”. А
потім, пояснюючи вживання дієслова may, може запропонувати гру «Father,
may I take one step?”. Звісно, справа не в кількості ігор, які ми
використовуємо на уроці. Йдеться про загальну ігрову атмосферу, яка
дозволяє вчителеві зацікавити учнів, налаштувати їх на сприйняття нового
матеріалу чи на закріплення вивченого.

Ігри можна використовувати на всіх етапах навчання іноземної мови у
школі, однак зміст мовного матеріалу та характер завдань мають бути
підібрані відповідно до віку школярів і рівня підготовки певного класу.
На початковому етапі навчання особливої уваги заслуговують ігри на
просте сприймання і відтворення матеріалу, а на наступному – на розвиток
в учнів умінь виявляти, зіставляти і порівнювати явища та факти;
аналізувати і узагальнювати їх; робити правильні висновки тощо. Гру
підбирає вчитель, бо лише він може вирішити, що краще запропонувати
учням.

Ретельно продумана і добре проведена гра полегшує вивчення і закріплення
мовного матеріалу (фонетики, лексики, граматики) та сприяє формуванню
відповідних умінь і навичко.

Гра є ефективним засобом навчання, що охоплює різні види мовленнєвої
діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в
оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне
задоволення як у процесі гри, так і при досягненні результатів.

Проведення уроків іноземної мови з використанням ігрового матеріалу
активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності знань та
виховує любов до англійської мови.

Ігри створені відповідно до вимог шкільної програми з урахуванням
психологічних особливостей та пізнавальних можливостей учнів і своїм
змістом спрямовані на розвиток мовлення та самостійну пошукову роботу
школярів.

Ігри не підміняють інші форми і види роботи з іноземної мови, а тільки
доповнюють їх.

Ігри можуть бути використані на різних етапах вивчення англійської мови
у школі як на уроці, так і в позашкільній роботі: на заняттях гуртка,
при проведенні конкурсів, вікторин тощо.

1. Психологічні передумови використання ролевої гри у процесі навчання
іншомовного спілкування учнів середньої школи.

Рольову гру як різновид гри слід вважати діяльністю. Як навчальна, або
дидактична, гра вона поєднує в собі рис ігрової та навчальної
діяльності. У навчанні іншомовного усного мовлення рольова гра є
насамперед мовленнєвою діяльністю учнів, в ході якої вони програють
різноманітні соціальні та міжособистісні ролі, реалізуючи при цьому як
вербальні, так і невербальні засоби спілкування (жести, пози, міміку
тощо).

Розглянемо рольову гру з позиції учнів і з позиції вчителя.

З позиції учнів рольова гра є ігровою діяльністю, в процесі якої школярі
виконують певні ролі. Метою рольової гри є здійсню вальна діяльність –
гра, причому вмотивованість дій полягає у змісті діяльності, а не поза
її межами. Навчальний характер гри учнями не усвідомлюється. Отже, з
точки зору учнів рольова гра є діяльністю, спрямованою на оволодіння
іншомовним спілкування.

З позиції вчителя ігрова гра є формою організації навчального процесу,
зокрема навчання діалогічного мовлення. Метою рольової гри вчитель
вважає формування й розвиток в учнів мовленнєвих навичок і вмінь.
Рольова гра є керованою, її навчальний характер вчителем чітко
усвідомлюється.

Таким чином, педагогічна мета використання рольової гри в навчанні
діалогічного мовлення реалізується в завуальованій формі.

Компонентами рольової гри є:

ролі;

навчально-мовленнєва ситуація;

рольові дії.

1. Ролі, які учні програють на уроці, можуть бути соціальними та
міжособистісними. Перші обумовлюються місце індивіда в системі
об’єктивних соціальних відносин (професійних, соціально-демографічних),
другі – місцем індивіда в системі міжособистісних взаємин (лідер,
товариш, суперник та ін.). Добирати ролі для навчання діалогічного
мовлення слід таким чином, щоб формувати в учнів активну життєву
позицію, кращі людські якості і почуття колективізму, взаємодопомоги,
милосердя, співчуття тощо.

2. Навчально-мовленнєва ситуація є засобом організації рольової гри. З
розвитком діалогічного мовлення учнів ступінь розгорну тості кожного з
компонентів навчально-мовленнєвих ситуацій:

1) суб’єкта;

2) об’єкта (предмета розмови);

3) відношення суб’єкта до предмета розмови;

4) умов мовленнєвого акту – може зменшитись.

Як показали спостереження, характер навчально-мовленнєвих ситуацій
змінюється поступово, відповідно до набутих учнями діалогічних умінь.
Вони можуть подаватися на трьох рівнях:

розкриваються всі чотири згадані вище компоненти;

пропонуються реальні обставини та стосунки між комуні кантами (через
розподіл ролей), при цьому мовленнєвий стимул (комунікативне завдання)
менш повний;

реальні обставини і мовленнєвий стимул подаються у найзагальнішому
вигляді, а стосунки між партнерами учні встановлюють самі (самостійний
вибір ролей).

Навчально-мовленнєвий ситуації здебільшого подаються за допомогою
вербального опису, який може бути усним (зі слів учителя) або письмовим
(на картках). Картки дають змогу подати інформацію по секрету від
партнера або класу, що сприяє непідготовленому діалогічному спілкуванню
на уроці.

3. Рольові дії, що їх виконують учні, програючи певні ролі, є третім
компонентом рольової гри. Як різновид ігрових дій, рольові дії органічно
пов’язані з роллю – головним компонентом рольової гри – і складають
разом з нею нерозривну основу, суть гри.

У навчальному процесі з іноземної мови рольова гра може виконувати такі
функції:

– навчальну;

– мотиваційно-збуджувальну;

– орієнтуючу;

– компенсаторну;

– виховну.

Рольова гра виконує навчальну функцію, оскільки вона виступає як
особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками і вміннями
діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування. Рольова гра
реалізує мотиваційно-збуджувальну функцію, тому що вона приводить у дію
механізми мотивації. Як модель міжособистісного спілкування, вона
викликає потребу в ньому, стимулюючи інтерес учнів до участі в
іншомовному спілкуванні. Орієнтуюча функція рольової гри виявляється в
тому, що вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки
і передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати
вчинки (свої та інших). Комплексаторна функція означає, що рольова гра
дає змогу розв’язувати протиріччя, що виникають між потребою учня
виконати мовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, що їх вимагає
дія, завдяки розширенню контексту діяльності учнів враховується їх
прагнення виглядати дорослими, задовольняються не здійснені раніше
бажання. Виховна функція реалізується завдяки тому, що через рольову гру
забезпечується всебічний вплив на учнів. Рольова гра сприяє формуванню
позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня в
колективі та суспільстві.

Орієнтуючись на завдання навчання діалогічного мовлення, основною
функцією рольової гри слід вважати навчальну, яка визначає всі інші
функції. Успішність навчання діалогічного мовлення з використанням
рольової гри залежить від того, наскільки повно активізуються всі
зазначені функції в навчальному процесі.

Рольові ігри можна класифікувати за трьома критеріями:

навчальною метою;

кількістю учасників;

рівнем самостійності учасників.

За першим критерієм розрізняємо рольові ігри на засвоєння основних видів
діалогічних єдностей, мікродіалогів та основних функціональних типів
діалогів; за другим – парні та групові рольові ігри, за третім (згідно з
рівнем розгорну тості навчально-мовленнєвої ситуації) – керовані,
спрямовані та вільні рольові ігри.

Рольові ігри, що використовуються на уроці іноземної мови, повинні
задовольнити такі три основні вимоги:

1. Вони мають бути адекватними меті навчання діалогічного мовлення на
кожному етапі навчання. У навчанні діалогічного мовлення розрізняємо три
етапи:

1) засвоєння діалогічних єдностей;

2) оволодіння мікродіалогами;

3) складання власних діалогів.

На кожному етапі рольові ігри матимуть свої особливості, певний набір,
опір тощо. Рівень самостійності учні у рольовій грі (залежно від етапу
оволодіння діалогічним мовленням) також буде різний. Найвищий він буде
на останньому, третьому етапі.

2. Рольові ігри повинні відповідати психолого-віковим особливостям учнів
та їх інтересам. Характерною рисою учнів початкового етапу є прагнення
виглядати дорослими й поводитися як дорослі. Молодий школярі рідко
стримують свої емоції, тому що процеси збудження переважають над
процесами гальмування.

Основним видом діяльності підлітків є спілкування з однолітками та
дорослими. Отже, прагнення до спілкування є природним для них.

Його можна задовольняти у процесі рольової гри. При цьому слід
враховувати смаки, нахили і прагнення учнів. Саме тут реалізується
компенсаторна функція рольової гри.

Включення іноземного спілкування у зміст навчання іноземної мови
визначимо використання групових і колективних форм роботи на уроках
іноземної мови. Рольова гра, будучи найбільш точною і в той же час
доступною моделлю іноземного спілкування, є тією організаційною формою
навчання, яка позволяє оптимально поєднувати групові, парні і
індивідуальні форми роботи на уроці і в позаурочний час.

Рольові ігри знаходять все більш широке застосування в практиці навчання
англійської мови у школі. Вони, безперечно, будуть підсилювати
комунікативну направленість у вивченні розвитку цікавості до іноземної
мови.

Рольова гра володіє власною дидактичною структурою. Теми на яких
базується зміст рольових ігор, включені в зміст вивчення іноземної мови
для даного класу.

Застосування ігор на уроках іноземної мови в молодших класах сприяє
підвищенню інтересу учнів до предмета, забезпечує більш стійку увагу, а
відповідно і краще сприймання мовного матеріалу. Гра також являється
засобом активізації мовного спілкування.

Рольова гра, будучи найбільш точною і в той же час доступною моделлю
іншомовної форми спілкування, являється тою організаційною формою
навчання, яка дозволяє найбільш оптимально спаровувати групові, парні і
індивідуальні форми роботи на уроці і в післяурочний час.

Більшість методистів вважають, що рольова гра має велике значення у
розвитку навиків спілкування.

Рольова гра визначається деякими авторами (Revell J. Jaylor J. Walford
R.) як невимушену природню поведінку учня, його реакцію на поведінку
інших, які беруть участь в певній ситуації, виступаючи в ролі одного із
його учасників.

Рольова гра на більш високому рівні може виражатися терміном
”simulation”.

Обов’язковим елементом цієї рольової гри являється вирішення заданої
проблемної ситуації, що, в свою чергу, вимагає більш аргументованих і
емоційних висловлювань, їх мотивованість.

На думку більшості методистів, рольова гра (simulation), яка переважно
базується на вирішенні проблеми, забезпечує оптимальну активізацію
комунікативної діяльності учнів на занятті. Необхідність знайти
вирішення поставленої проблеми виражає природність спілкування, так як
будь-яка комунікація викликається потребою в ній. Постановка проблеми і
необхідність ґрунтовного обдумання ситуації, пошуку правильного з точки
зору учасника гри виходу розвиває логічне мислення, вміння аргументовано
висловитися, переконати співбесідника, враховуючи при цьому факти
докази.

Рольова гра – методичний прийом, який відноситься до груп активних
способів навчання практичного оволодіння іноземною мовою. Використання
цього прийому в навчальному процесі сприяє досягненню мети навчання
діалогічного мовлення і розширеному монологічному висловлюванню,
активізації мислення і мовної діяльності школярів, формуванню у них
навиків і умінь самостійного вираження думки, освіті і вихованню учнів
засобами іноземної мови.

Рольова гра – одна із форм організації мовної ситуації, яку
використовують у навчальних цілях. В основі рольової гри лежить
організоване мовне спілкування учнів у відповідності з розподіленими між
ними ролями і ігровим сюжетом. Одержані результати, висновки і
рекомендації внаслідок дослідження, використання рольових ігрових форм,
внаслідок вивчення досвіду вітчизняних і зарубіжних авторів (Д. Б.
Ельконін, Г. А. Рубіштейн, Є. И. Матецька, Т. І. Олійник, С. Н. Карпова,
Н. Я. Михайленко та ін.) дозволяють широко використовувати рольову гру в
цілях навчання іноземної мови і виховання школярів. Разом з тим,
особливості організації даного методичного прийому на уроці іноземної
мови вивчені недостатньо, і це призводить до того, що в практиці роботи
деяких вчителів рольова гра використовується лише на початковому етапі
навчання, в середньому і старшому шкільному віці вона використовується
нечасто і в однотипних формах. Обмін репліками не завжди має характер
справжнього спілкування. Ігрове спілкування і самостійна мовна
діяльність нерідко замінюється буквально репродукцією вивчених до того
ролей.

Отже, мета цієї роботи – вникнути в суть рольової гри, визначити важливі
передумови для проведення її, вказати на її переваги і недоліки.

Психолого-педагогічні дослідження показують, що в період з 4 по 10 клас,
коли проходить навчання іноземної мови, розвиток школярів проходить
декілька вікових стадій. Запримітили також, що найголовніші зміни в
психологічних особливостях особистості на певній стадії її розвитку,
обумовлені ведучою діяльністю, характерною для цієї стадії (А. Н.
Леонтєв). В молодшому шкільному віці, коли лише починається вивчення
іноземної мови, властива рання форма ведучої діяльності. Цією формою
якраз являється рольова гра. Хоча в 7-11 рр. ведучою діяльністю стає
навчання. Перехід від однієї ведучої діяльності до другої проходить у
формі взаємодії старих і нових способів у поведінці. Сформовані раніше
особливості особистості зберігаються і в той період, коли появляються і
активно формуються нові особистісні властивості.

Гра, як одна із форм відображення ведучої діяльності, може відповідати
певному віку, повертатись до більш ранніх форм поведінки, випереджати
відповідну вікову стадію і сприяти підготовці до нової ведучої
діяльності. Ці і деякі інші теоретичні положення поки що недостатньо
використовують для правильної організації навчальної рольової гри на
уроках іноземної мови.

Також потрібно відмітити, що в організації навчально-ігрового
спілкування важливим являється створення умов для такого виконання
ігрового завдання, в якому досягалось не лише «приєднання» реплік, а
взаємодія партнерів, оскільки спілкування є власне взаємодія учасників
(Б. Ф. Ломов).

В результаті вивчення практики роботи вчителів і теоретичного аналізу
проблеми виникла думка про те, що рольова гра може ефективно
використовуватися на уроках іноземної мови з урахуванням основних
положень теорії, ведучої діяльності і змісту вікових стадій розвитку
школярів, дослідження проблем спілкування і мовленнєвої діяльності.

Однією із форм ігрового спілкування являється рольова гра.
Експериментальні дослідження показали, що вікові особливості
четвертокласників дозволяють використовувати різні її варіанти. Один із
різновидів рольової гри – це рольова гра із предметами. Для організації
такої гри школярам запропоновувались обставини уявної дійсності,
розподілялися ролі, уточнялися мотиви, цілі діяльності кожного учасника,
мета всієї діяльності. Наприклад, запропонований такий сюжет: «Твоя
сестра (твій брат) з нетерпінням чекає, коли піде в школу. Її дуже
подобається твій портфель. Покажи їй (йому) свій портфель і познайом із
шкільним приладдям».

Ось приклад одного із діалогів.

Please, show me your bag, Dima.

Here you are.

Look. There are nice pictures in this book.

What’s that?

It is my pencil-box. It is a red pencil.

Учасники цієї гри не тільки обмінюються репліками, а й діють з реальними
предметами.

В сюжетних рольових іграх з предметом використовуються фотоальбоми,
книги і журнали, ілюстрації, предмети побуту, лялька з набором одягу,
іграшки і т, д,

Теми мовного спілкування включають розмову про членів сім’ї, професії,
явища природи, про режим дня і т. п.

Спостереження показують, що четвертокласники володіють особливостями і
здібностями грати. Здібності грати виявлялись у тому, що учні четвертих
класів з великим бажанням приймали уявно ігрову ситуацію, нереальний,
казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяло використовувати на уроках
сюжетні рольові ігри казкового змісту. Наприклад, з метою удосконалення
розмовної теми «Погода» можна використати рольову гру за сюжетом казки
«Рукавичка». Жителі «рукавички» дають «гостям» запитання і тільки після
правильної відповіді дозволяли їм зайти в «рукавичку». Серед заданих
запитань можуть бути наступні:

Who are you?

What season is it now?

What is your name?

What is your surname?

Where do you live?

X

j

?

1/4

&

&

и поставу, жести і тембр голосу.

Віковий період четвертокласників, безпосередньо випереджуючи
підростковий, характеризується тим, що в школярів підвищується інтерес
до міжусобного спілкування в навчально-трудовій діяльності. В цих умовах
зростає значення сюжетних рольових ігор побутового змісту, що
відображають різні сторони життя школяра (навчання, праця, вільний
час).

Для розробки сюжетів таких рольових ігор виділені наступні сфери мовного
спілкування: в школі – на уроці, в їдальні, в гардеробі, в бібліотеці, в
спортзалі”; вдома – біля книжкової полиці, за столом, біля телевізора і
т. д.

В умовах поступового переходу підлітків до старшого шкільного віку
підвищується значення ігрових ситуацій, що розширюють уявлення учнів про
оточуючий світ, дає певні знання, розширює кругозір. Експериментальні
дослідження показали, що адекватною формою ігрового спілкування
являється імітаційна рольова гра. В такій грі дотримуються правил
імітаційної діяльності, спілкування організовується відповідно до
ігрових завдань, враховуються правильні і неправильні рішення, після гри
проводяться висновки, визначаються переможці, що виконали завдання
найкращим способом.

Імітаційні ігри є не тільки засобом підготовки учнів до мовного
спілкування, але і прийомом, який розширює можливості пізнавальної
діяльності школярів. З учнями 7-9 класів організовуються імітаційні ігри
пізнавального змісту: в ігровій формі учні знайомляться з персонажами
літературних творів, фактами з біографії видатних діячів науки,
культури, мистецтва, історії і т. д.

Імітаційні ігри використовуються також з метою формування у школярів
соціально-політичної зрілості, моральних знань і переконань,
ідеологічних спрямувань. Для досягнення цієї мети організовувались
імітаційні ігри світоглядного характеру.

Проводяться також ігрові дискусії (у старших класах), що розкривають
відношення школярів до різних спрямувань в літературі, мистецтві і т. п.
Наприклад, тема для однієї із таких дискусій – відношення учнів до
телевізійних передач.

Ось фрагмент:

– I think this programme is rather. I didn’t understand anything.

But it is a pleasure to listen to good English.

I agree. I also listened to the actors with pleasure.

Some pupils would like a concert with interesting dialogues and
beautiful songs.

Участь в ігровій дискусії розглядається як важливий засіб підготовки
школярів до творчого і самостійного обговорення проблеми, незалежному
від сюжету і ролі обміну думками і умовиводами, активному і
ініціативному іноземному спілкуванню.

З урахуванням виявлених професійних інтересів школярів організовуються
імітаційно-ділові ігри. В таких іграх беруть участь майбутні робітники,
інженери, техніки, вчителі, малярі, лікарі, шофери, шахтарі…

Отже, експериментальні дослідження показали, що на уроках іноземної мови
в залежності від віку учнів можливі наступні форми рольової гри (див.
таблицю).

Форми рольової гри на уроках іноземної мови

Молодший шкільний вік Середній

шкільний вік Старший

Шкільний вік

Сюжетна рольова гра

казкового змісту.

Сюжетна рольова гра

побутового характеру.

Імітаційна рольова гра

пізнавального змісту.

Імітаційна рольова гра

світоглядного характеру.

Імітаційно-ділова гра.

Рольова гра повсякденного змісту (мовний етикет і культура поведінки)

При організації ігрового спілкування виходять з того, що мовна
діяльність – це сукупність мовних дій, що входять у будь-яку діяльність
і підпорядкована меті цієї діяльності; в ігрових обставинах мовні дії
необхідні для оволодіння уявною діяльністю, її плануванням і координації
зусиль партнерів (А. А. Леонтєв). Тому для правильної організації
рольової гри необхідно виділити і обдумати зміст уявної діяльності,
тобто діловий фон спілкування, а також показати необхідність мовних дій,
без яких досягнення мети даної діяльності виявляється неможливим.

На характер мовної взаємодії учасників гри впливає кількість ігрових
ролей. Природність діалогічного спілкування підвищувалася, коли один
учасник гри у відповідності зі своєю роллю повідомляв щось, роздумував
над цим, а другий запитував, відповідно реагував, виконував прохання і
т. п.

В навчальних цілях важливо вміти зробити різноманітними комунікативні
типи реплік кожного учасника гри.

В діалогічному мовленні кожна фраза супроводжується відповідною
реакцією, рухами, мімікою, жестикуляцією, вигуками.

Ігрове спілкування наближається до справжнього (природнього,
натурально), коли учні оволодівають типовими способами мовної взаємодії.
Найбільш простим є приєднання закінчених фраз. В ігровому спілкуванні у
школярів розвивалося також вміння підхопити, розвинути і скоректувати
думку співбесідника, супроводити його висловлювання оцінювальними
репліками, реагувати не тільки мовними діями різних комунікативних
типів, але і логічною паузою, жестами, мімікою (навчання таких форм
взаємодії учасників рольової гри вимагає від учителя елементарних
режисерських вмінь).

Важливим завданням вчителя являється домогтися варіантності і
самостійності висловлювань учнів в ігрових обставинах. З цією метою у
них розвивається уміння самостійно розширювати фразу з використанням
додаткових конструкцій, атрибутивних і обставинних груп, міняти логічну
послідовність фраз і відповідних реплік, використовувати в своїх
висловлюваннях самостійно знайдені факти і дані. В результаті такої
роботи учасники гри поступово відходять від тексту-парадигми, тобто
зразка, з якого вони починали вивчати спосіб спілкування в пропонованих
ігрових ситуаціях. Для керування їх мовною діяльністю використовувались
мовні опори, враховувались індивідуальні особливості учнів. Залежно від
успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування носить
репродуктивний, напівтворчий і творчий характери.

Репродуктивний спосіб мовного спілкування використовується учнями з
низьким рівнем успішності по іноземній мові. Їх завдання полягає в тому,
що відтворити в ігрових обставинах текси-зразок. Учням із переднім
рівнем успішності пропонується самостійно включити в текст-парадигму
додаткові елементи, змінити послідовність реплік, внести інші зміни.
Мовне спілкування учнів із достатнім і високим рівнем успішності з
іноземної мови являється більш творчим, в нім проявляється ініціатива
учасників гри, їх здатність до самостійності в іноземній мовній
діяльності. Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови
дозволяє поступово підвищувати рівень успішності кожного школяра.

Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується,
коли вчитель правильно визначає тривалість мовного спілкування
учасників. Тривалість оптимальної працездатності учнів молодших класів у
спілкуванні досягає 5 хвилин. (І. Б Бенедіктов), семикласників-10
хвилин, а девятикласників-15 хвилин.

Експерементальне дослідження показало, що рольові ігри можуть ефективно
використовуватись на уроках з учнями різного віку, якщо враховуються
основні положення теорії провідної діяльності, дослідження проблем
спілкування і мовної діяльності.

Використовування даного прийому дозволяє успішно вирішувати навчальні,
виховні і розвиваючі завдання.

Як відомо, що кожна гра має свої правила.

Так само і рольова гра повинна ґрунтуватися на певних правилах. Одним із
авторів (Littlerood LS.) виділяє наступні основні правила рольової гри:

ситуація, в якій опиняється учень, повинна бути реальною, яка може

виникнути і поза школою, в реальному житті (зустріч знайомого на вулиці
чи ділові переговори по телефону тощо);

учасник повинен адаптуватися до відповідної ролі в подібній ситуації. В
одних випадках він може грати самого себе, в інших – потрібно взяти на
себе уявну роль;

учасникам рольової гри необхідно вести себе так, ніби все це
відбувається в реальному світі, їх поведінка повинна відповідати їх
ролі;

учасники гри повинні сконцентрувати свою увагу на комунікативному
використанні одиниць мови, а не на звичайній практиці закріплення їх в ч
мові.

Методисти (наприклад, Reull J) відзначають, що діти звичайно з легкістю
занурюються в ігру, в той час як дорослі і більшість підлітків не
виявляють великого бажання брати в ній участь, оскільки бояться видатися
смішними товаришами. Тому важливо підготувати учнів до рольової гри.
Перед усім необхідно по-іншому розмістити їх в класі. Якщо вони
сидітимуть так, як завжди, то про ніяке невимушене спілкування немає
мови. Найбільш раціональний спосіб розміщення – великим кругом, коли
кожен учень перебуває у безпосередньому контакті із вчителем, і з решта
учнями.

Неправильно

Правильно

На думку більшості методистів в рольовій грі виділяються три етапи:
підготовчий, власне гра, заключний. Деякі, зокрема Jones J., пропонує
більш детальний план.

підготовчий етап в класі;

підготовчий етап вдома;

рольова гра;

заключний етап вдома;

заключний етап в класі.

При цьому підготовчий етап в класі передбачає:

а) вступну бесіду вчителя, що знайомить з рольовою ситуацією, питаннаями
для розгляду чи проблемою;

б) знайомство з лінгвістичним наповненням гри;

в) попереднє тренування лексичних одиниць і граматичних структур.

Підготовка вдома включає:

а) читання тексту, довідників, додаткового матеріалу з поставленої
проблеми;

б) збір інформації для кожної конкретної ситуації.

Після проведення рольової гри необхідним елементом являється заключний
етап вдома, який передбачає виконання певного завдання.

На заключному етапі в класі проводяться:

обговорення рольової гри (оцінка вчителем комунікативної діяльності
кожного учасника);

дискусія на дану чи близьку їй проблему.

Як вважають більшість авторів відомих методик, що для успішності
рольової гри бажано, щоб кожний учасник мав карточку (lapel card) з
іменем, професією чи посадою свого персонажу.

Залежно від мети заняття і рівня підготовки учнів рольові ігри можуть
проводитися:

в парах (така форма цілеспрямована в основному на тренування у
використанні відповідних лексичних одиниць і граматичних структур);

в підгрупах, що включають в себе 3-5 учнів;

в цілій групі (при проведенні гри в підгрупах і групах забезпечується
вихід у висловлювання).

Рольові ігри в парах – найбільш простий вид методичного прийому.
Рекомендується використовувати для парної рольової гри анкети, які
учасники повинні заповнювати, задаючи один одному запитання. Час, який
відводиться на це завдання, повинен бути обмежений.

Рольова гра в підгрупах може проводитися по-різному:

а) у так званих buzz groups, роботу яких контролює вчитель, переходячи
від однієї підгрупи до іншої;

б) допускається і такий варіант, коли підгрупи грають по черзі: одна
група грає, інші слідкують і оцінюють її роботу.

Великою увагою користуються рольові карточки. Кожний учасник гри отримує
карточку досить великого формату з картону. Одна сторона карточки
однакова для всіх учасників і дає основну інформацію про рольову
ситуацію і про проблему, яку потрібно розв’язати. Інша – для всіх
учасників різна. Вона містить у собі інформацію про даного учасника.
Такий додатковий матеріал зручний в роботі, естетично оформлений і
викликає інтерес в учнів.

Під час рольової гри вчитель або зовсім не бере участь в грі, або бере
на себе другорядну роль. Але в одному і в другому випадку він повинен
слідкувати за учасниками, записувати допущені помилки, але в ніякому
випадку не перериває хід гри з метою їх виправлення.

Після рольової гри вчитель:

аналізує хід гри;

вказує на успішні її елементи ;

зупиняється на найбільш життєвих помилках;

аналізує їх;

організовує роботу з метою виправлення помилок.

Отже, методисти вважають рольову гру одним із найбільш ефективних
прийомів реалізації комунікативного принципу в навчанні іноземної мови.
Її переваги визначаються авторами наступним чином:

Рольова гра-навчання, в діях (learning by doing), що, як відомо,
підвищує якість навчання.

Рольова гра вимагає повної віддачі від учасників, їх реакції; в ній
використовуються їх знання, вміння, здобуті як і в школі, так і поза
нею.

Рольова гра являється у вищому ступені мотиваційною, оскільки містить
елемент гри і непередбачуваність розв’язки. Крім того, учасники бачать
можливість використання ситуації, яка розігрується в рольовій грі, в
реальному житті, чого не може дати механічне тренування у використанні
лексичних одиниць і граматичних структур.

Рольова гра дає учням соціолінгвістичну «підказку» – якими одиницями і
якими умовними мовними моделями можна виразити ту чи іншу думку саме в
даній, визначеній ситуації в залежності від соціальної характеристики
учасників.

Рольова гра несе в собі елемент несподіванки («момент шоку»), з яким так
часто зустрічаються учні в процесі реального спілкування. Під час
рольової гри, як і під час реального спілкування, учасники повинні
уважно слухати один одного, так як вони не знають завчасно, що скажуть
їх партнери, вони повинні швидко думати і адекватно реагувати на репліки
своїх товаришів.

Під час рольової гри має місце емоційний підйом, що надзвичайно
позитивно впливає на якість навчання.

Рольова гра має визначені переваги над дискусією і другими подібними
прийомами. По-перше, в рольовій грі набагато легше створити таку
ситуацію, коли жоден з її учасників не зможе «відмовчуватися» (а це
часто має місце на дискусії). По-друге, несміливим, невпевненим в собі
учням легше висловлювати свою думку, погляд «під ласкою» якогось
дійового образу.

Додаток 1

Урок

Тема. Частини тіла.

Мета. Повторити назви частин тіла; закріпити дієслово can

і його заперечну форму cannot; повторити слова, що означають назви
професій; ознайомити із новим словом білка – squirrel; розвивати
пам’ять, мислення; виховувати культуру спілкування.

Обладнання: два плакати на медичну тематику, два халати, два іграшкових
телефони, іграшки (собака, лялька, крокодил); магнітна дошка і картинки
із зображенням заводу, саду, робітника, лікаря, фланограф і вирізані із
картону качки, метелики, хатинки, сонце, квіти, жаби, яблука.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Гра ’’Magic Sack’’

Дитина витягає із мішка іграшку, називає її по-англійськи, демонструючи
всім дітям. Якщо дитина не помилилася, то клас говорить “yes”. У мішку
лежать іграшки, назви яких треба повторити: a cow, a horse, a pig, a
chicken, a cluck.

Останню іграшку вчитель витягує сам (білочка). Діти ще не знають, як
вона називається по-англійськи. Білочка плаче.

Діти, давайте запитаємо, чому білочка плаче. Let’s recite a poem!

Why do you cry?

Why do you cry?

Why, why, why do you cry?

Білочка «шепоче» щось вчителю на вухо.

– Діти: білочці незручно, що ми не знаємо, як звати її по-англійськи.
Давайте вивчимо.

Вчитель показує білочку, промовляє слово squirrel. Діти повторюють за
вчителем.

III. Фонетична зарядка.

– Том пішов гуляти. Іде, іде, перед ним брама. Хоче зайти, а вона не
пускає: “d-d-d-d”. Побачив дзвінок: “ding-dong- ding-dong”. Відкрив
двері, а там собака: “r-r-r-r-r-r”. Том погладив її і вони стали
друзями.

IV. Фізкультхвилинка.

Hands up! Clap! Clap! Clap!

Hands down! Shake! Snake! Snake!

Hands forward! Clap! Clap! Clap!

Nands down! Shake! Shake! Shake!

Hands on hips! Jump, jump, jump!

Hop! Hop! Hop! Stop!

V. Рольова гра ’’At the Doctor’s ’’

Lena is a doctor. (Дівчинка в халаті і в шапочці грає роль лікаря, на
столику «ліки»).

Собака: Good morning Doctor. My legs – I cannot jump.

Лікар: Well (лікар оглядає нам).

Собака (приймає ліки). Oh, doctor, thank you! My legs! I can jump! Hop!
Hop! Cood-bye!

Дальше приходять крокодил і кішка.

Лікар: I’m hungry. Cood-bye!

Now, kitti is a doctor.

Лялька: Good morning Doctor! My hands-I cannot draw.(etc)

VI. Повторення слів, що означають назви професій.

Вчитель прикріплює до магнітної дошки картинки із зображенням саду,
літака, заводу, ліків.

Діти повинні прикріпити до дошки відповідно напроти картинки з
професією: a gardener, a pilot, a worker, a doctor.

VII. Фізкультхвилинка

Step, step, clap, clap!

Step, step, clap, clap!

Turn yourself around.

And hten you clap clap clap.

Hands up! Clap, clap!

Hands up! Clap, clap!

Turn yourself around

And then you clap, clap, clap.

Bend right, clap, clap!

Bend left, clap, clap!

Turn yourself around.

And then you clap, clap, clap!

VIII. Казка “The Duck and the Butterfly”.

Let’s listen to the tale “The Duck and the Butterfly” (використовує
фланограф).

До фланографу прикріплюються зображення качки, метелика і т. д. Разом
із вчителем діти розказують казку.

Діти: Once there was a duck.

Knock-knock! The duck

Wake up wake up!

Качка: Oh today the weather is good! The sun is shining!

I like good weather!

Вчитель: Діти, що сказала качка? (діти перекладають).

Качка: Good morning, the Sun!

Good morning, flowers!

Oh! What a nice butterfly!

Good morning, Butterfly!

Today the weather is good,

the sun is shining.

Fly, Butterfly, fly!

Метелик: I cannot fly today. It’s hot. Help me!

Карлсон: Я знаю, діти, що говорить метелик (перекладає).

Вчитель: Children! Let’s help Butterfly! Let’s play the wind!

The wind is blowing!

Діти: The wind is blowing!

Метелик: Oh! What a good weather!

The sun is shining.

The wind is blowing. Thank you, children!

I can fly!

IX. Рахунок.

Pupils, let’s count.

One, one, one,

Little dogs run,

Two, two, two,

Cats see you.

Three, three, three,

Birds on a tree.

Вчитель прикріплює до фланографа:

зображення яблук і разом із дітьми коментує дії: 1+1=2;

квітів: 4-2=2;

жаб: 5-2=3.

Діти самі придумують задачі і записують і замальовують їх у свій альбом.

X. Малювання.

Діти малюють в альбомах за допомогою трафаретів новий персонаж- білку.

XI. Завдання до дому.

Придумати речення із новим словом.

XII. Підсумок уроку.

Додаток 2.

«Незнайка»

Обладнання: Предметні малюнки, карточки з цифрами.

Мовне завдання: Учні тренуються у самостійному використанні відповідних
реплік.

У грі бере участь весь клас. Роль Незнайки виконує вчитель. На столі
розкладені малюнки. Вчитель називає предмети і цифри. Учні виправляють
вчителя, якщо він допустив помилку.

– Сьогодні до нас в гості прийшов Незнайка. Він також вчить англійську
мову, але, нажаль, часто путає назви. Давайте допоможемо йому
запам’ятати все правильно.

T: This is a ball..

P1: No, it isn’t. It is a box.

T: This is 4.

P2: Nо, it isn’t. It is 7.

T: This is a pen.

P3: Yes, it is a pen.

Додаток 3.

«Склади портфель»’

Обладнання: Портфель і шкільне приладдя.

Мовне завдання: Учні вчаться називати і описувати шкільне приладдя.

В грі бере участь весь клас. Учні виходять до дошки по бажанню.

Допоможіть Пінокіо зібратися в школу.

Учень бере предмети і кладучи в портфель, називає:

This is a book.

This is a copy-book.

This is a pen.

This is a pencil-box.

This is a ruler.

Додаток 4

«Квітка-семицвітка»’

Обладнання: Ромашки з пелюстками, які знімаються.

Мовна задача: Розвиток умінь називати колір предметів.

Клас ділиться на три команди. Школярі один за другим називають колір
пелюстків. Якщо учень помилився, всі пелюстки повертаються на місце і
гра починається спочатку. Суддя фіксує кількість помилок.

P1: This is a blue leaf.

P2: This is a red leaf.

P3: This is a yellow leaf.

P4: This is a green leaf.

P5: This is a black leaf.

Додаток 5

«Збери букет»

Обладнання: Живі чи штучні квіти, осінні листки.

Мовне завдання: Розвиток умінь називати колір предметів.

– У кожного із вас є улюблений вчитель. Давайте зберемо букет для нього.
Тільки ми повинні правильно називати колір кожного листочка і квіточки
правильно, бо він швидко зів’яне.

P1: This is a red flower.

P2: This is a yellow flower.

P3: This is a blue flower.

P4: This is a brown flower.

Додаток 6

«Будуємо дім»

Обладнання: Різнокольорові паперові квадратики і трикутники.

Мовне завдання: Див. додаток 5.

– Ми допоможемо побудувати красиві, яскраві доми для Вінні Пуха і
Карлсона. Ви будете по черзі складати «цеглинки», і при тому називати їх
колір. Хто допустив помилку, не має права класти свою «цеглинку».

P1: This brick is brown.

P2: This brick is black.

P3: This brick is red.

Додаток 7

«Побудуй хатинку для короля АВС»

Обладнання: Карточки з буквами, магнітна дошка.

Мовне завдання: Школярі тренуються в назві букв алфавіту.

– Давайте побудуємо хатинку для короля АВС. Складемо її із букв,
правильно називаючи кожну букву.

P1: This is the letter A.

P2: This is the letter B.

P3: This is the letter C.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020