Реферат на тему
Модальні дієслова (Modal Verbs)
МОДАЛЬНІ ДІЄСЛОВА (MODAL VERBS)
В англійській мові є група дієслів (can, may, must, ought, shall,
should, will, would, need, dare), які називаються модальними. Ці
дієслова не мають усіх основних форм, властивих іншим дієсловам, і тому
вони ще називаються недостатніми (Defective Verbs).
Модальні дієслова не вживаються самостійно, а лише в сполученні з
інфінітивом іншого дієслова:
І can help you. Я можу допомогти вам.
Не must go there. Він мусить іти туди.
Без інфінітива іншого дієслова модальні дієслова вжинаються лише тоді,
коли інфінітив зрозумілий з контексту:
Can you do it? Yes, I can. Ви можете зробити це?
Так.
І wanted to open the Я хотіла відчинити вікно,
window but I couldn’t. але не змогла.
Модальні дієслова не виражають дії або стану, а лише можливість,
необхідність, бажаність, імовірність, сумнів, дозвіл, заборону,
здатність виконання дії, позначеної інфінітивом.
У модальному значенні вживаються також дієслова to have і to be.
Модальні дієслова мають ряд особливостей:
Модальні дієслова не мають форм інфінітива, діє
прикметника і герундія (див. § 160), а тому не мають
окладних часових форм — майбутнього часу, тривалих
і перфектних часів.
Після модальних дієслів інфінітив вживається без
частки to.
Виняток становлять дієслова to be і to have у модальному значенні та
дієслово ought, після яких інфінітив вживається з часткою to, а також
дієслова need і dare, після яких інфінітив може вживатися з часткою to і
без неї.
3. У третій особі однини теперішнього часу модальні
дієслова не мають закінчення -(e)s:
He may come tomorrow. Можливо, він прийде завтра.
4. Питальна й заперечна форми теперішнього і минулого часу модальних
дієслів утворюються без допоміжного дієслова to do.
У питальній формі модальні дієслова ставляться перед
підметом:
May I come in? Можна ввійти?
У заперечній формі після модальних дієслів вживається заперечна частка
not:
You should not do it. Вам не слід цього робити.
Can у теперішньому часі пишеться разом з часткою not:
Не cannot dance. Він не вміє танцювати.
В усному мовленні у заперечних реченнях вживаються переважно скорочені
форми модальних дієслів:
cannot — can’t [ka:nt] will not — won’t [‘wount]
could not — couldn’t [‘kudnt] should not — shouldn’t [‘Sudnt]
may not — mayn’t [‘meint] would not — wouldn’t [‘wudnt]
might not — mightn’t [‘maitnt] ought not — oughtn’t [o:tnt]
must not — mustn’t [mAsnt] need not — needn’t [‘ni:dnt]
shall not — shan’t [fcunt]
Дієслово can
Дієслово can має дві форми: теперішній час can і минулий час could:
І can swim. Я вмію плавати.
Не could read when he was five years old. Він умів читати, коли йому
було п’ять років.
Could часто вживається також як форма умовного способу — Subjunctive II.
У цьому значенні could у сполученні з неозначеним інфінітивом
(Indefinite Infinitive) вживається відносно теперішнього або майбутнього
часу, а в сполученні з перфектним інфінітивом (Perfect Infinitive)
минулого часу:
Could you eat now? Ви могли б зараз їсти?
(Hemingway)
І could learn Latin very Я могла б вивчити ла-
soon. (Eliot) тинську мову дуже скоро.
You could have gone to Ти міг би піти в бібліоте-
the library yesterday. ку вчора.
Дієслово сап виражає фізичну або розумову здатність, уміння або
можливість виконати дію в теперішньому (сап) або минулому (could) часі:
Не can lift this weight. Він може підняти цю
вагу.
Can you see anything? Ви що-небудь бачите?
І can read French. Я можу читати фран-
цузькою мовою.
І couldn’t solve the prob- Я не зміг розв!язати за-
lem. дачі.
You can buy this book; it Ти можеш купити цю
is on sale now. книжку; вона зараз у про-
дажу.
Після форми could у цих значеннях може вживатися перфектний інфінітив,
який вказує на те, що дія, яка могла відбутися, не відбулася:
You could have bought Ти міг купити цю книжку, вона була в
продажу
this book; it was on sale, (але не купив).
Не could have guessed it. Він міг здогадатися про
це (але не здогадався).
Дієслово сап не має майбутнього часу. Замість сап вживається сполучення
to be able бути спроможним: інфінітив після нього вживається з часткою
to. Вираз to be able іноді вживається також відносно теперішнього і
минулого часу:
Perhaps this young man Можливо, цей молодий чоловік зможе
will be able to help you. допомогти вам.
She wasn’t able to Вона не могла відпові-
answer. дати.
Дієслово can вживається для вираження дозволу або заборони (в
заперечній формі).
You can use dictionaries. Можете користуватися
словниками.
You can’t use dictionaries. Словниками користуватися не можна.
Can I sit with you for а Можна мені трохи посидіти з вами?
little? (Greene)
Can I come in? (Dreiser) Можна ввійти?
Форма could у значенні дозволу вживається лише в питальних реченнях для
вираження ввічливого прохання:
Could I take your pen? Можна мені взяти вашу
ручку?
Дієслово сап вживається для вираження сумніву, здивування, невіри. У цих
значеннях воно вживається лише в питальних і заперечних реченнях, але з
різними формами інфінітива.
Дієслово may
Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might.
Але в значенні минулого часу дійсного способу форма might вживається
дуже рідко, головним чином у підрядних реченнях за правилом
послідовності часів:
Не asked the doctor if he Він запитав лікаря, чи
might use his telephone, йому можна скористатися
(Hemingway) його телефоном.
Дієслово may найчастіше виражає припущення з відтінком сумніву,
невпевненості. У цьому значенні may вживається у стверджувальних і
заперечних реченнях з усіма формами інфінітива.
Indefinite Infinitive з дієсловом may звичайно виражає дію, що
стосується майбутнього часу:
She may come back. Може, вона повернеться.
Сполучення may з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія
відбувається в момент мовлення:
Не may be waiting for Можливо, він чекає на
you. вас.
Якщо дієслово не вживається в формі Continuous, то дія, що стосується
теперішнього часу, позначається формою Indefinite Infinitive:
She may know about it. Можливо, вона знає про
це.
They may be at school Можливо, вони зараз
now. у школі.
Perfect Infinitive вказує на те, що припущення тут стосується лише
минулого часу:
І may have put it on the Може, я поклав його на
table. столі.
Дієслово may, як і сап, вживається для вираження можливості виконати
дію, що залежить від певних обставин. У цьому значенні may вживається
лише у стверджувальних реченнях з неозначеним інфінітивом:
You may go there by train. Ви можете поїхати туди поїздом.
Форма might у цьому значенні вживається як Subjunctive II.
You might find him in be- Ви могли б застати його
tween eleven and twelve. між одинадцятою і двана-
(Dreiser) дцятою годинами.
Перфектний інфінітив після might вказує на те, що дія, яка могла б
відбутися, не відбулася:
І might have stayed at Я міг би залишитися
home. вдома.
Дієслово may з неозначеним інфінітивом вживається для вираження дозволу:
You may go — with whom Можеш іти з ким хочеш.
you will. (Hardy)
May I use your phone? Можна скористатися вашим телефоном?
Форма might вживається в питальних реченнях для вираження ввічливого
прохання:
Might I speak a word to Дозвольте звернутися до вас.
you? (Shaw)
Заперечна форма may not означає заборону, але вона рідко вживається. У
таких випадках звичайно вживається заперечна форма дієслова must (іноді
сап):
May we use dictiona ries? — Можна користуватитися словниками?
No, you must not. — Hi, не можна.
Дозвіл або заборону можна виразити також за допомогою словосполучень to
be allowed і to be permitted, які
вживаються замість may стосовно дії у минулому або майбутньому часі:
We were allowed to use Нам дозволяли користу-
dictionaries. ватися словниками.
We shall be allowed to Нам дозволять користу-
use dictionaries. ватися словниками.
Для вираження докору, несхвалення, осуд у звичайно вживається лише
форма might:
You might be more atten- Ти міг би бути уважні-
tive. шим (зараз).
У всякому разі ти могла б написати мені хоч кілька слів (але не
написала).
Perfect Infinitive після форми might виражає докір з приводу того, що
дія не відбулася в минулому.
You might have written me a little something, anyhow. (Dreiser)
Дієслово must
Дієслово must має лише одну форму. Дія, виражена інфінітивом у
сполученні з must, може стосуватися теперішнього { майбутнього часу:
Не must be at school now. Зараз він мусить бути
в школі.
She must come tomorrow. Вона має прийти завтра.
Must може стосуватися минулого часу в додаткових підрядних реченнях,
якщо дієслово-присудок головного речення стоїть у минулому часі:
Не told that she must соn- Він сказав, що вона по-
sult a doctor. винна порадитися з лікарем.
Щоб потрапити на поїзд, я мушу встати о 6 годині.
Чи треба нам приходити в школу завтра?
Дієслово must виражає обов’язок, необхідність. У цьому значенні must
вживається у ствер джувальних і питальних реченнях лише з неозначеним
інфінітивом:
То catch the train I must get up. at six.
Must we come to school tomorrow?
Для вираження необхідності стосовно минулого і майбутнього часу
вживається дієслово to have у відповідних часових формах:
But he had to wait a quar- Але він мусив чекати
ter of an hour. (London) чверть години.
I shall have to pay him Мені доведеться щось
something. (Wilde) заплатити йому.
У заперечних реченнях must виражає з а б о р о-н у. У цьому значенні
must вживається лише з неозначеним інфінітивом:
You must not talk aloud У читальному залі не до-
in the reading-hall. зволяється голосно розмовляти.
Коли йдеться про те, що нема потреби, необхідності виконати дію,
вживають заперечну форму дієслова need — need not (needn’t) або
заперечну форму модального дієслова to have:
Треба нам приходити в школу завтра? — Ні, не треба.
Не обов’язково вчити цей вірш напам’ять.
Must we come to school tomorrow? No, you needn’t.
You don’t have to learn
the poem by heart.
Дієслово must вживається для вираження н а казу і поради. У цих
значеннях воно вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з
неозначеним інфінітивом:
Tomorrow you must come Завтра ви повинні прийти
to school at eight. до школи о восьмій годині.
You must not read this book. He треба читати цієї книжки. Вона
It is not interesting. нецікава.
Дієслово must вживається для вираження припущення, що межує з
упевненістю. У цьому зна ченні must вживається лише в стверджувальних
реченнях, але з усіма формами інфінітива.
Сполучення must з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія
відбувається в момент мовлення або протягом теперішнього періоду часу:
They must be surrounding Вони, напевно, оточують
the house. (Heym) будинок.
Якщо дієслово не вживається у формах Continuous, то припущення стосовно
теперішнього часу виражається сполученням must з неозначеним
інфінітивом:
Не must be eighty years Йому, напевно, вісімде-
old. (Hemingway) сят років.
?
O
“
r
yyyy^„8
$
??o
”?th
,
F
p
r
?
?
?
c
?
e
?
F
u
„k
yyyy^„k
cOA·©›†nZ
??????
?
??????
@?
@?
h^=’@?
h^=’@?
h^=’@?
@?
@?
h^=’@?
h^=’@?
??????
??????
h^=’@?
??????
??????
@?
h^=’@?
??????
??????
??
??????
h^=’@?
h^=’@?
@?
„O
yyyy^„O
„]
yyyy]„]
e
„?
?Т??????
h^=’@?
?Љ??????
??
h^=’@?
@?
@?
ive виражає припущення, що дія відбулася в минулому:
She must have caught Вона, напевно, застуди-
cold, лася.
She looked on the shelf Вона подивилась на по-
but the money wasn’t there, лицю, але грошей там не
Mabel must have taken it. було. Певна річ, їх узяла
(Abrahams) Мейбл.
Дієслово must не вживається для вираження припущення стосовно
майбутнього часу. Припущення щодо майбутніх дій можна висловити за
допомогою слів evidently, probably або виразів to be sure, to be likely,
to be unlikely та ін.:
He is not likely to return Він навряд чи скоро no-
soon, вернеться.
Evidently she’ll be late. Напевно, вона запізниться.
Треба пам’ятати, що must у значенні припущення не вживається у
заперечних реченнях. Для вираження припущення із заперечним значенням
вживаються слова evidently, probably:
Evidently he doesn’t know Він, напевно, не знає ва-
your address. шої адреси.
Дієслова should і ought
Дієслова should і ought майже не різняться за значенням. Кожне з них має
лише одну форму. Should вживається з інфінітивом без частки to. Після
ought інфінітив вживається з часткою to.
Дієслова should і ought виражають моральний обов’язок (з точки зору
того, хто говорить) .пораду, рекомендацію. У цих значеннях should і
ought вживаються з різними формами інфінітива.
Сполучення should і ought з Indefinite Infinitive виражають дію стосовно
теперішнього або майбутнього часу:
You ought to go to the Вам слід більше ходити
movies more. (Hemingway) в кіно.
Kate is in hospital. You Катя у лікарні. Ви б від-
should visit her. відали її.
Continuous Infinitive з should/ought виражає дію стосовно теперішнього
часу, іноді стосовно моменту мовлення.
You oughtn’t to be work- Вам не треба було б пра-
ing for those people. цювати у тих людей.
(Dreiser)
І think we ought to be Я думаю, нам треба ви-
starting. (Galsworthy) рушати.
Сполучення Perfect Infinitive з дієсловами should і ought у
стверджувальній формі означає, що дія, бажана на думку того, хто
говорить, не відбулася. Заперечна форма should і ought у сполученні з
Perfect Infinitive виражає дію, що відбулася як небажана з точки зору
того, хто говорить:
You should have sent her Вам слід було послати її
to school. (Bronte) до школи.
Не ought to have waited Йому слід було почекати
for you. (Shaw) на вас.
You shouldn’t have left Вам не слід було зали-
her. (Greene) шати її.
We have done things we Ми робили те, чого не
ought not to have done. треба було робити.
(Shaw)
Дієслова should і ought іноді вживаються для вираження припущення з
відтінком упевненості. Проте в цьому значенні частіше вживається
дієслово must:
Не ought to be able to do Він, мабуть, зможе щось
something. (Hemingway) зробити.
You ought to be a happy Ви, певно, щаслива дру-
wife. (Hardy) жина.
Дієслово should вживається в риторичних запитаннях з питальним словом
why для вираження подиву, сильного здивування, обурення:
Why should I feel guilty Чому я маю почувати се-
about it? (Braine) бе винним у цьому?
Why shouldn’t I go for А чому б мені не піти на
a walk? (Greene) прогулянку?
Модальне дієслово to have
Дієслово to have, вжите як модальне, виражає необхідність
чиобов’язковість дії, зумовленої обставинами.
На відміну від інших модальних дієслів, дієслово to have має форми
інфінітива, дієприкметника і герундія і може вживатися в часових формах,
яких не мають інші модальні дієслова, зокрема в майбутньому часі. З
модальним дієсловом to have вживається лише Indefinite Infinitive з
часткою to:
І have to get up the next Завтра вранці я маю
morning at seven. (Dreiser) встати о сьомій годині.
І had to sell most of my Я змушений був продати
things. (Heym) більшість своїх речей.
You’ll have to go home Вам доведеться зараз пі-
now. (Parker) ти додому.
Питальна й заперечна форми модального дієслова to have у Present
Indefinite і Past Indefinite утворюються з допоміжним дієсловом to do:
Do we have to sleep with Ми мусимо спати з ним
him in here? (Maltz) тут?
You don’t have to go in. Вам не обов’язково захо-
(Hemingway) дити.
You did not have to think Вам не треба було дума-
about it. (Hemingway) ти про це.
В українській мові дієслово мати також вживається в значенні мусити.
В усному мовленні вираз to have got також вживається в модальному
значенні і виражає необхідність чи обов’язок, зумовлені обставинами:
I’ve got to get up early. . Мені треба встати рано.
Питальна й заперечна форми утворюються, як відповідні форми Present
Perfect:
Have you got to get up early? I haven’t got to get up early.
Вираз to have got у модальному значенні практично вживається лише в
теперішньому часі.
Модальне дієслово to be
Дієслово to be як модальне вживається лише в двох часах: Present
Indefinite і Past Indefinite.
Не is to come at five. Він має прийти о 5 годині.
Не was to come at five. Він мав прийти о 5 годині.
З модальним дієсловом to be в Present Indefinite вживається лише
Indefinite Infinitive.
Після to be в Past Indefinite вживається також Perfect Infinitive, який
вказує на те, що виражена ним дія не відбулася:
Не was to have come at Він мав прийти о 5 го-
five. дині (але не прийшов).
Дієслово to be, вжите як модальне, виражає обов’язок, що випливає з
попередньої домовленості, Плану, розкладу, графіка і т. п.:
We were to work two Ми мали працювати дві
hours every morning. (Pick- години кожного ранку.
ens)
We are to meet at the theatre. Ми повинні зустрітися у театрі.
Модальне дієслово to be вживається для вираження наказу або і н с т р у
к ц і ї:
You are to go to sleep. Лягайте спати. (Shaw)
You’re not to come here Більше сюди не при-
any more. (Parker) ходьте.
The medicine is to be kept Ліки треба тримати
in a cool dark place. в прохолодному темному місці.
Модальне дієслово to be, вжите з інфінітивом у пасивному стані, виражає
можливість:
Не was not to be found. Його не можна було знайти.
They were to be seen upon Їх не можна було побачити
the principal streets. (Dreiser) на головних вулицях.
Модальне дієслово shall
Модальне дієслово shall, вжите з Indefinite Infinitive основного
дієслова, означає дію стосовно майбутнього часу.
У стверджувальних і заперечних реченнях модальне дієслово shall
вживається у другій і третій особах для вираження наказу, попередження,
погрози, обіцянки, перестороги:
You shall go into the din- Ти підеш в їдальню пер-
ingroom first. (Bronte) шою. (наказ)
You shall not do that He робіть цього більше,
again. (Shaw) (наказ-заборона)
You shall not run away Ви не втечете, поки не
before you answer. (Shaw) відповісте, (погроза)
Whatever I know, you Все, що я знаю, знати-
shall know. (Dickens) меш і ти. (обіцянка)
У питальних реченнях модальне дієслово shall вживається у першій і
третій особах при звертанні до спів-розмовнвка з метою дістати від нього
розпорядження, вказівку:
Shall I come to see you? Прийти до вас туди? there?
Shall I turn on the lights? Увімкнути вам світло? for you?
Shall he go home? Хай він іде додому?
Модальні дієслова will і would
Подібно до shall і should дієслова will і would вживаються не тільки як
допоміжні для утворення майбутнього часу й умовного способу, а й як
модальні.
Модальні дієслова will і would вживаються у першій особі в
стверджувальних і заперечних реченнях для вираження волі, бажання,
наміру.
Як модальне дієслово will вживається стосовно майбутнього і теперішнього
часу:
We will help you. Ми допоможемо вам
(з охотою).
І won’t go there. Я не піду туди (не хочу йти).
І often write him but he Я часто пишу йому, але
won’t answer. він не відповідає (не бажає).
Would у цьому значенні вживається здебільшого в підрядних додаткових
реченнях, де дієслово-присудок вжито у минулому часі:
І said that we would help Я сказав, що ми (охоче)
you. допоможемо вам.
У питальних реченнях will і would вживаються у другій особі для
вираження ввічливого прохання, запрошення, причому would надає проханню
особливо ввічливого відтінку
Will you have a cup of tea Випийте чашку чаю.
Won’t you sit down? Would you help me?
Сідайте, будь ласка.
Допоможіть мені, будь ласка.
Would you like some coffee? Вип’єте кави?
Стосовно предметів will і would у заперечних реченнях вказують на те, що
предмет не виконує дії, позначеної інфінітивом основного дієслова:
The knife won’t cut. Ніж не ріже.
The window wouldn’t open. Вікно не відчинялося.
You ought to lock your door. — Тобі слід би замкнути двері.
І have tried. It won’t — Я пробувала. Вони не
lock. (Hardy) замикаються.
Дієслова will і would як модальні можуть вживатися в підрядних умовних:
If you will allow me, I will Якщо ви мені дозволите,
see you home. (Bronte) я проведу вас додому.
Дієслово need
Дієслово need вживається як модальне і як смислове. Як модальне,
дієслово need у сполученні з Indefinite Infinitive виражає необхідність
виконання дії стосовно теперішнього або майбутнього часу і вживається у
питальних і заперечних реченнях.
У значенні модального дієслово need має лише форму теперішнього часу.
Питальна й заперечна форми утворюються без допоміжного дієслова to do і
вживаються з інфінітивом основного дієслова без частки to:
You need not trouble Вам зовсім не треба тур-
about that at all. буватися про це.
You needn’t hurry. Вам немає потреби по-
спішати.
Need we go there? Нам треба йти туди?
Дієслово need як смислове означає мати потребу в чомусь. У цьому
значенні воно відмінюється за загальними правилами і вживається в
теперішньому, минулому і майбутньому часі:
I’ll need this magazine. Мені цей журнал буде
потрібний.
Інфінітив після нього вживається з часткою to, питальна й заперечна
форми в Present Indefinite і Past Indefinite утворюються з допомогою
дієслова to do:
You don’t need to say a lot He треба говорити дур-
of nonsense. (Hemingway) ниць.
Do you need any money? Вам потрібні гроші?
I don’t need any more Мені не треба тут більше
people around here. (Heym) людей.
Perfect Infinitive, вжитий з дієсловом need, означає, що дія, в якій не
було необхідності, відбулася:
You needn’t have done He треба було виконува-this exercise in written
form, ти цю вправу письмово.
Дієслово dare
Дієслово dare означає: мати сміливість або зухвальство зробити щось.
Воно вживається переважно в питальних і заперечних реченнях.
Dare вживається як модальне і смислове дієслово. У першому випадку воно
утворює питальну й заперечну форми теперішнього і минулого часу без
допоміжного дієслова to do, у третій особі однини теперішнього часу не
має закінчення -(e)s і вживається з інфінітивом без частки to:
How dare you say it? (Wilde)
For a while he dared not move. (Greene)
Як ви смієте казати це?
Деякий час він «є наважувався поворухнутися.
Як смислове дієслово dare відмінюється за загальними правилами;
інфінітив після нього вживається з часткою to.
Neither. George nor I Hi Джордж, ні я не наважувалaся обернутися.
dared to turn round. (Jerome)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
