Реферат на тему:
Помилки кутових вимірів у тріангуляції
Для досягнення високої точності кутових вимірювань при створенні
тріангуляційних мереж необхідно враховувати вплив різноманітних джерел
помилок.
На точність кутових вимірювань в тріангуляції основний вплив здійснюють
такі групи помилок: особисті помилки спостерігача, помилки приладів та
помилки зовнішнього середовища.
1. Особисті помилки
Особисті помилки спостерігача виникають, головним чином, в зв’язку з
неточним оцінюванням положення осі симетрії візирної цілі при наведенні
на неї бісектора, неточним суміщенням протилежних штрихів лімба,
неточним оцінюванням долі поділки барабанчика оптичного мікрометра при
взятті відліку тощо.
Ці помилки можуть досягати 1–2?. Для їх послаблення намагаються
забезпечити однакову яскравість візирних цілей, достатню електричну
освітленість кругів лімба та відлікової системи. Особисті помилки значно
послаблюються при набутті досвіду роботи спостерігачем.
2. Помилки приладів
До групи помилок приладів відносять такі помилки:
не перпендикулярності візирної осі та осі обертання труби;
нахилу горизонтальної осі обертання труби;
нахилу вертикальної осі обертання приладу;
нахилу площини лімба;
ексцентриситету алідади;
ексцентриситету лімба.
Природа вказаних помилок, характер їх впливу і заходи, спрямовані на їх
ослаблення, вивчаються в курсі “Геодезичні прилади”.
3. Помилки впливу зовнішнього середовища
Найбільш небезпечними є помилки впливу зовнішнього середовища. До них
відносяться помилки:
за вплив горизонтальної рефракції;
за вплив близькості предметів;
за вплив фаз візирних цілей;
за вплив закручування та вигинання сигналів;
за вплив видимості і коливання зображень.
Вплив горизонтальної рефракції
Внаслідок нерівномірного розподілу в просторі температури, тиску і
вологості повітря приземні шари атмосфери в різних місцях мають
неоднакову густину. Візирний промінь, проходячи на своєму шляху шари
атмосфери з різною густиною, заломлюється. Це явище називається
рефракцією. Розрізняють горизонтальну і вертикальну складові рефракції,
які являють собою викривлення візирного променя відповідно в
горизонтальних і вертикальних площинах.
Горизонтальна складова рефракції — викривлення горизонтальних напрямків,
вертикальна складова — викривлення вертикальних кутів або зенітних
відстаней.
В даному випадку нас цікавить вплив горизонтальної складової рефракції
або горизонтальної рефракції.
Дослідження вчених-геодезистів показали, що помилки в напрямках,
викликані впливом горизонтальної рефракції, яка виникає в зв’язку з
різноманітністю фізико-географічних умов місцевості (рельєфу, рослинного
покриву тощо), можуть досягати 3–7?. Врахувати цей вплив практично
неможливо, в зв’язку з відсутністю повної інформації про зміну
метеофакторів на шляху проходження візирних променів. Тому намагаються
максимально послабити вплив горизонтальної рефракції, виконуючи кутові
виміри в періоди, у які її вплив мінімальний. Такими є періоди, коли
вертикальні температурні градієнти дорівнюють нулю або близькі до нього.
Вони наступають вранці при зміні додатних градієнтів температури на
від’ємні (починаються 0,5 год. після сходу Сонця і тривають приблизно 2
години в сонячні дні і 3 години в хмарні) і ввечері при зміні від`ємних
градієнтів температури на додатні (починаються з 16 год. в хмарні і 17
год. в сонячні дні і закінчуються 0,5 год. перед заходом сонця).
Для ослаблення впливу горизонтальної рефракції кутові вимірювання
необхідно виконувати не менше як у дві видимості, причому приблизно
половину вимірів виконують у вечірню, а другу половину — у ранкову
видимість.
Тут під терміном “видимість” розуміємо період з чіткими або злегка
хиткими зображеннями предметів.
Вплив близькості предметів
Якщо візирний промінь проходить близько від поверхні землі, споруди
(будинку, башти, труби, опори ЛЕП, геодезичного знаку), рослинного
масиву тощо, він заломлюється, в зв’язку зі зміною температури повітря
біля цих перешкод, а отже, зміною густини повітря в цих місцях. Природа
викривлення променя подібна впливу горизонтальної рефракції.
Для запобігання цього впливу проектування та організацію спостережень
слід здійснювати так, щоб візирний промінь проходив на висоті не меншій
кількох метрів над предметами. Необхідно уникати випадків, коли візирний
промінь проходить вздовж стін та інших лінійних споруд чи рослинних
масивів ближче ніж 2 м, від стовпів чи перил геодезичного знаку ближче
ніж 0,2 м.
Вплив фаз візирних цілей
Рис. 2.33. Вплив фаз візирної цілі
При кутових спостереженнях в тріангуляції візування бісектором ниток
виконують на вісь РР1 візирного циліндра, висота якого
0,5 м, ширина 0,2–0,3 м. Та частина поверхні візирного циліндра, яка
повернута до Сонця, освітлена більше ніж інші частини, тому спостерігач
не зовсім вірно встановлює вісь візирного циліндра, тому наводить
бісектор на лінію QQ1, більш освітлену і яка відхиляється вбік від РР1
(рис. 2.33). Величина відхилення осі QQ1 від осі циліндра РР1
змінюється, в зв’язку з обертанням Землі навколо своєї осі протягом доби
і в зв’язку з цим зміною місцеположення Сонця по відношенню до
геодезичного сигналу, на який ведуть спостереження.
Проміжки часу, за які відбувається зміщення освітленої частини візирного
циліндра, називаються фазами спостережень, а помилки викликані
спостереженнями в різні фази називають помилками за вплив фаз візирних
цілей. Вони були виявлені Гауссом К.Ф.
Для ослаблення помилок за вплив фаз, візирні цілі виготовляють з
радіально розміщених планок (металічних чи дерев`яних), що сприяє
розсіюванню сонячних променів у різних напрямках, а отже рівномірному
освітленню усіх частин візирного циліндра.
Вплив закручування та вигинання сигналів
При нагріванні геодезичного сигналу сонячними променями і при зміні
вологості повітря в сигналі виникають деформації, в результаті яких
вершина сигналу на протязі доби закручується навколо вертикальної осі.
Амплітуда закручування вершини сигналу за 5 хвилин може досягти 5(, за
годину — 25(, за добу — 15?.
Крім того, сигнал вигинається (подібно до соняшника) в напрямку до
Сонця, описуючи на протязі доби певну криву, більш менш сталу для даного
сигналу.
Вимірювання кутів теодолітом зі столика, що знаходиться у верхній
частині сигналу, буде виконуватися з помилками, оскільки теодоліт буде
змінювати своє місцеположення відносно центру пункту.
Ослаблення впливу закручування та вигинання сигналу можна здійснити:
застосуванням повірочної труби, скороченням часу спостережень в одному
заході, виконанням обох півзаходів за одинаковий період часу при
обов’язковому обертанні алідади в півзаходах в протилежних напрямках. Як
правило, помилка закручування і вигинання сигналів на виміряні напрямки
не перевищує 0,2(.
Вплив видимості та коливання зображень на точність кутових спостережень
Видимість — це стан атмосфери, який характеризує якість зображення
візирної цілі в трубі.
Видимість вважається задовільною, якщо предмети (наприклад, гори) видно
на віддалі від 15 до 20 км, доброю — на віддалі від 20 до 50 км,
відмінною — далі 50 км.
Видимість залежить від таких факторів:
а) прозорості атмосфери, яка залежить в свою чергу від наявності в ній
різних дрібних частинок (пилу, диму, водяного пару тощо; прозорість
знижується, наприклад під час серпанку);
б) умов освітленості (сонячно, хмарно, ранок, день, вечір);
в) контрастності між візирною ціллю і фоном, на який вона проектується.
Кутові спостереження дозволяється виконувати при відмінній, добрій та
задовільній видимості. При поганій видимості (дощ, туман, сильний
серпанок), тобто коли предмети видно не далі, ніж 15 км, спостереження
вести забороняється.
Оскільки в приземних шарах повітря постійно виникають конвекційні
потоки, які викликані зміною температури земної поверхні і повітря,
абсолютно непорушного зображення візирної цілі в трубі практично не
буває. Розрізняють три види зображення: спокійне, злегка хитке, сильно
хитке.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
