.

Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
245 6909
Скачать документ

Реферат на тему:

Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і
термінологія.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Чи можна точно встановити, коли люди навчилися плавати? Історичні
пам(ятки свідчать про те, що наші предки, які селилися на морському
узбережжі, біля річок і озер, використовували плавання як важливу
прикладну навичку. Первісні люди добували їжу, збираючи плоди і коріння
дикоростучих рослин, полюючи на тварин, ловлячи рибу, молюски. При цьому
їм часто доводилося переправлятися через струмки і річки. В одній з
гробниць стародавнього Єгипту, спорудженій понад чотири тисячі років
тому, зображено плавця. Одна його рука виконує гребок у воді, друга
випрямлена над її поверхнею, ноги виконують рух у вертикальній площині.
Малюнок свідчить про те, що стародавні єгиптяни вміли плавати способом,
який нагадує сучасний кроль. В усипальниці єгипетського фараона знайдено
друге зображення на камені, яке нагадує техніку брас: плавець лежить на
грудях із зігнутими, як у жаби, ногами й розведеними в сторони руками.

Вперше почали застосовувати плавання, як засіб фізичного виховання,
стародавні греки вважаючи, що людям, які не вміють плавати й рахувати,
не можна довірити службу.

У римських легіонерів у військовій підготовці важливе місце посідало
навчання плаванню, зокрема, з повним спорядженням. Видатні римські
полководці Юлій Цезар, Марк Антоній, Октавіан Август, Гней Помпей були
не тільки самі вправними плавцями, а й здібними, вмілими вчителями своїх
воїнів.

Слов(янські народи здавна славилися добрими плавцями. Так у IХ -Х ст.
під час походів на Візантію воїни Київської Русі, яким доводилося
рятуватися із човнів, що їх підпалювали вороги, кидалися у воду і зі
зброєю пропливали сотні метрів, дістаючись до своїх неушкоджених
кораблів.

У стародавній Греції плавання набуло поширення не тільки як прикладна
навичка або гігієнічна процедура, а мало й певне спортивне значення. Так
Павсаній вказує, що до програми щорічних свят у Герміоні входили
змагання з музики і плавання. З повідомлень Геродота також відомо, що в
Греції проводилися змагання з плавання та стрибків у воду. Нарешті є
відомості, що до програми великих Істмійських ігор, які проводили кожних
три роки на честь бога морів Посейдона, входили і змагання з плавання.

У стародавньому Інатьївському літописі розповідається про патріотичний
вчинок руського юнака, який врятував Київ від пограбування і зруйнування
кочівниками ( печенігами. Обложивши Київ, коли в ньому не було князя
Святослава, який з своєю дружиною був у поході, печеніги от-от могли
здобути його. Бачачи це, юнак переплив Дніпро і повідомив князя. Князь
повернувся з дружиною і розбив ворога.

У самостійній системі фізичного виховання слов(ян, які відзначалися
силою, сміливістю, витривалістю, плавання посідало значне місце поряд з
такими вправами, як верхова їзда і стрільба з лука.

Найпоширенішими народними способами плавання в ті часи були плавання на
боці і з перемінними рухами ногами і руками, що дістали назву «саженки»
і були прямими прообразами спортивних способів кроль та на боці.

Вітчизняне спортивне плавання сягає в першу половину ХIХ ст. 1832 року
в інженерному корпусі російської армії було проведено перші офіційні
змагання за спеціально розробленими правилами. Згідно з ними звання
відмінного плавця одержав той, хто вмів добре плавати на спині й животі,
в одязі, стрибати у воду головою і ногами, пірнати й діставати з дна
якийсь предмет.

У середині минулого століття змагання з плавання стали дуже популярні в
найбільших містах Англії, яка була першою країною, де почали проводити
національні чемпіонати.

У 1858 році в Австралії відбулися перші міжнародні змагання на дистанції
100 ярдів. В 1889 році на міжнародних змаганнях в Будапешті зустрілися
плавці кількох європейських країн. Уже тоді ці зустрічі відбувалися в
басейнах, але єдиних правил змагань ще не існувало і тому до програми
включали плавання на різні дистанції ( від 50 м до 2 км.

Великої популярності набули індивідуальні й групові дальні пропливи.
Перший такий проплив через Ла-Манш (34,6 км) здійснив в 1875 році
капітан англійського флоту М. Вебб. Цю дистанцію він подолав за 22
години. Лише через 36 років було показано кращий результат. Відтоді
сотні людей перепливали Ла-Манш, і тепер рекорд швидкості на цій
марафонській дистанції становить 9 год 35 хв.

У другій половині ХIХ ст. найбільш поширені були три способи плавання:
плавання на боці, треджен і брас на грудях.

Народний спосіб плавання на боці добре відомий у багатьох країнах.
Вдосконалений англійцями в середині ХIХ ст., він дістав назву оверарм. В
честь англійця Джеймса Треджена, який перший продемонстрував цей спосіб,
і названо треджен.

Водночас в Австралії набув поширення новий спосіб, характерний
безперервним рухом ніг і був продемонстрований австрійцем Р.Кевіль. Так
народився кроль на грудях ( найбільш швидкісний спосіб плавання.

У 1894 році змагання з плавання організував «Гурток любителів спорту» в
Петербурзі. 1903 року створено «Ризьке товариство плавців», а незабаром
й «Балтійське товариство плавання». Особливо популярною була традиційна
першість «Найкращий плавець Балтійського моря». Змагалися на
однокілометровій дистанції.

У 1908 році під Петербургом був створений перший центр плавання (
«Шуваловська школа плавання Російського товариства рятування на водах».
Заняття проводилися в 50-метровому басейні. Тут були трибуни для
глядачів, проводилися тренування і змагання.

Цей приклад перейняли аматори з Москви, Харкова, Севастополя, Самари,
Ростова-на-Дону.

Популярність плавання наприкінці ХIХ ст. так зросла, що його включили до
програми відроджених Олімпійських ігор.

На перших Олімпіадах ( в Афінах (1896 р.), Парижі (1900 р.), Сент-Луїсі
(1904 р.) змагалися плавці не в стандартних басейнах і результати тут
були не високі, порівняно з наступними рекордами.

На перших трьох Олімпіадах проводилися змагання з прикладного плавання (
долали перешкоди, пливли в одязі, пірнали.

На IV Олімпійських іграх, що відбувалися 1908 року в Лондоні, плавці
вперше стартували в 100-метровому басейні. Американський плавець
Ч.Даніельс з результатом 1 хв. 5,6 с. став першим на 100-метровій
дистанції.

В 1912 році на Олімпійських іграх в Стокгольмі тріумфального успіху
добився плавець Д.Каханамоку. Тут він встановив новий світовий рекорд у
плаванні на 100 м. Його спосіб кроль, яким він плив, істотно відрізнявся
від техніки інших плавців, зокрема попереднього рекордсмена Ч.Даніельса.

Гаваєць Д.Каханамоку довго втримував свій рекорд і лише на VIII
Олімпійських іграх в Парижі він поступився першістю американцеві
Дж.Вейсмюллеру, який став одним з найвидатніших спортсменів в історії
плавання.

Найвідомішим плавцем того часу на довгі дистанції був швед Арн Борг.
Його рекорд на дистанції 1500 м, встановлений в 1927 р., більше 20 років
ніхто не міг побити.

На початку 30-х років високих результатів досягають японські плавці. Так
на Х Олімпійських іграх у Лос-Анжелесі (1932 р.), вони здобули 11
медалей з 18, що розігрувалися тут. Ці результати були зумовлені
вдосконаленою технікою плавання за рахунок напруженої роботи рук і ніг,
здійснюваною в найвищому темпі.

На наступних Олімпійських іграх з(являється новий вид програми плавання
( батерфляй, що, власне, становить різновид брасу.

Вперше у 1926 році плавці колишнього Радянського Союзу взяли участь у
Міжнародних змаганнях. Вони провели кілька товариських зустрічей у
Німеччині.

У 30-х роках у багатьох містах Росії, України, Білорусії та ін.
відкрилися перші дитячі спортивні школи. З 1936 року між спортшколами
різних міст почали регулярно проводитися матчові зустрічі.

З(явилася ціла плеяда талановитих плавців, таких як А.Шумін, С.Бойченко,
Л.Лишков, В.Ушаков, К.Альошина та інші. Саме вони стали плавцями
міжнародного класу.

У плаванні на спині К.Альошина багато разів показувала високі
результати, а в 1935 році на дистанції 400 м вона показала результат, що
значно перевищував світове досягнення американки Ф.Хардінг.

Плавці Л.Мешков і С.Бойченко не поступалися 17 років (1935-1952) жодному
зарубіжному плавцеві в брасі і батерфляї.

Плавець В.Ушаков перевершив європейські досягнення у плаванні вільним
стилем.

Друга світова війна перешкодила проведенню Олімпійських ігор 1940 і 1944
рр. Найвідомішою фігурою в спортивному плаванні того періоду була
голландка Р.Хвегер, яка встановила 42 світових рекорди.

У 1948 році відбулися Олімпійські ігри в Лондоні. На змагання мали
перевагу американські плавці, які виграли 8 з 11 золотих медалей.

У 1952 році відбулися ХV Олімпійські ігри в Хельсінкі. Спортсмени
колишнього Радянського Союзу виступали вперше. Найкраще з них виступила
киянка Марія Гавриш, яка зайняла 6-те місце в плаванні брасом.

Американські плавці поступилися своїми позиціями, виборовши тільки 3
золоті медалі. Великого успіху домоглися угорські плавчихи: вони стали
олімпійськими чемпіонками в чотирьох видах змагань.

З 1953 року батерфляй виокремлено в самостійний спосіб плавання. Першим
світовим рекордсменом в батерфляї був видатний угорський спортсмен
Д.Тумпек.

У 1956 році в Мельбурні відбулися ХVI Олімпійські ігри. Австрійські
плавці, виступаючи в себе на Батьківщині, завоювали 8 з 13 золотих
медалей. Особливо відзначилася Д.Фрезер, вигравши золоту медаль на
дистанції 100 м вільним стилем. Вона не знала поразок протягом багатьох
років і перемогла ще на двох Олімпіадах у Римі і Токіо.

Вперше з радянських плавців, в Мельбурні, Х.Юнічев завоював бронзову
медаль на дистанції 200 м брасом.

ХVII Олімпійські ігри, які відбулися в 1960 році у Римі, показали, що
найкраще виступили американські спортсмени. Вони виграли 9 з 15 золотих
медалей. 5 золотих нагород завоювали плавці Австрії і 1 (
Великобританії.

В 1964 році на ХVIII Олімпійських іграх в Токіо було встановлено 55
олімпійських і 14 світових рекордів, майже вдвоє більше, ніж на
попередніх іграх. Впевнену перемогу завоювали американці. Найбільше
відзначився 18-річний Дон Шоландер, який здобув 4 золоті медалі (2 ( на
дистанції 100 і 400 м вільним стилем і 2 ( в естафеті).

Вперше в історії українського плавання севастопольська школярка Галина
Прозуменщикова стала олімпійською чемпіонкою в Токіо на дистанції 200 м
брасом, а львів(янин Г.Прокопенко ( срібним призером, С.Бабаніна з
Ташкента завоювала бронзову медаль.

ХIХ Олімпійські ігри, які проводилися в Мехіко в умовах середньогір(я,
принесли знову перемогу американцям, а другими були австрійці. Успішними
були виступи радянських плавців, особливо чоловіків, які здобули 15
срібних і бронзових медалей.

Першу золоту медаль виборов в Мехіко плавець з Німецької Демократичної
Республіки Р.Маттес. Згодом він став дворазовим чемпіоном світу.

У 1972 році на ХХ Олімпійських іграх в Мюнхені знову лідерами стали
спортсмени США. Серед них особливо виділявся М.Спітц, який став
володарем 7 золотих олімпійських медалей. Блискуче виступила й
австралійка Ш.Гоулд (3 золоті медалі).

ХХI Олімпійські ігри в Монреалі були позначені зміною співвідношення
сил: конкуренцію американцям тут склали посланці НДР, які завоювали 11
золотих медалей, лише на 2 менше, ніж представники США.

Значних успіхів в Монреалі досягли і наші спортсмени. Так на дистанціях
100 і 200 м способом брас здобуто 5 з 6 розіграних медалей, а М.Кошова
виграла заплив на 200 м з новим світовим рекордом, другою була М.Юрченя
і третьою ( Л.Русанова.

У 1980 році в Москві відбулися ХХII Олімпійські ігри. Спортсмени з
Радянського Союзу здобули 8 золотих, 9 срібних і 4 бронзових медалей.
Кращими українськими спортсменами були С.Фесенко і А.Сидоренко, які на
протязі 5-12 років виступали на рівні високих світових досягнень.

CАле після 1982 року досягнення плавців колишнього Союзу ставали з
кожним роком нижчі і нижчі. Так кількість місць в світових десятках
скоротилася з 41 в 1982 році до 24 в 1986 році. На чемпіонаті світу в
1982 році було завойовано 14 медалей, в тому числі 4 золотих і 105 очок
в командному заліку. В 1986 році результати різко знизились ( 10 медалей
(2 золотих) і всього 49 очок в командному заліку.

Причина одна ( недостатній резерв з молодіжної збірної, сильне
форсування підготовки. Швидкий прогрес, який був сильно помітний в
1978-82 роках, змінився періодом застою і зниження результатів, а також
ряд перспективних юних спортсменів залишили плавання.

У команді з плавання потрібна була суттєва перебудова методики
підготовки, її організаційних і матеріально-технічних основ на базі
використання можливостей перш за все інтенсивних факторів.

Однак всебічного аналізу даної ситуації зроблено не було, почалися
організаційні і методичні випадки в сторони. Досить відзначити, що за
три роки (1982-1985) тричі мінялися головні тренери збірної команди, які
нічого нового, суттєвого не приносили.

За останні роки серйозною підготовкою спортсменів високого класу почали
займатися в багатьох країнах Азії, Африки, значно виріс рівень
результатів в Італії, Швейцарії, Франції, Угорщині, Румунії, Болгарії і
Китаї. В даний час китайський спорт займає провідне місце в азіатських
країнах, але поки що плавання не приносить великих досягнень.

ХХIII Олімпійські ігри відбулися в 1984 році у Лос-Анжелесі (США). В
змаганнях з 29 видів програми брали участь не всі найсильніші плавці
світу із-за неможливості їх безпеки з сторони організаторів, а також з
політичних міркувань. Олімпійські медалі отримали плавці з 13 країн.
Плавці з Радянського Союзу участь в змаганнях не брали.

ХХIV Олімпійські ігри 1988 року проходили в м. Сеулі в Південній Кореї.
Розігрувався 31 комплект нагород. Медалі отримали представники 22 країн
світу. Найбільшого успіху серед українців досяг В.Ярощук з Кривого Рогу.
Серед радянських плавців нагороди отримали В.Сальніков (1м.),
І.Полянський (1,3 м.), Д.Волков, Г.Пригода (3 м.), Е.Дендеберова (2 м.).

ХХV Олімпійські ігри 1992 року відбулися в Барселоні, Іспанія. Команда
України виступала в складі збірної СНД. Медалі отримали плавці 17 країн,
з 31 виду програми. В складі команди виступав український плавець з
Вінниці Павло Хникін, який здобув 2 бронзові нагороди в естафеті 4х100
вільним стилем та комбінованій естафеті.

ХХVI Олімпійські ігри 1996 року проходили в Атланті, США. Збірна України
вперше виступала окремою командою. Команда плавців була представлена 16
спортсменами. Кращою була С.Бондаренко, яка посіла 4 місце на дистанції
100 м брасом. П.Хникін посів два 6 місця на дистанціях 100 м в/с і
батерфляєм. Д.Сілантьєв посів 8 місце.

ХХVII Олімпійські ігри відбулися в Сіднеї, Австралія. На цій Олімпіаді
наша команда плавців виступила набагато краще. Дворазовою переможницею
стала вихованка з Харкова Яна Клочкова (200 та 400 метрів комплексне
плавання), а також вона посіла 2 місце на дистанції 800 м вільним
стилем.

2 місце посів плавець із Запоріжжя Денис Сілантьєв на дистанції 200 м
батерфляєм. О.Волинець ( 8 місце, І.Червінський ( 7 місце, С.Бондаренко
( 13 місце, О.Мукомол ( 14 та 17 місця, С.Фесенко ( 16 місце,
В.Ніколайчук ( 16 місце. Взагалі команда з плавання принесла медалей
більше, ніж всі інші види спорту.

Сьогодні українське плавання на підйомі. Свого найкращого успіху на
студентських іграх українські майстри голубих доріжок здобули у 1997
році в Палермо, де ними було завойовано 4 золотих і 1 срібна медалі.
Останнім часом плавці України досягли значних успіхів на світових
змаганнях, не стала винятком й остання універсіада в Пекіні. Це доводять
результати виступів українських плавців на світових і континентальних
змаганнях останніх років. На початку змагань в Пекіні рахунок медалей
нашої команди відкрила Яна Клочкова, яка впевнено перемогла заплив на
800 метрів вільним стилем ( 7.59,52. А також бронзову медаль здобув
Володимир Ніколайчук на дистанції 100 метрів на спині. І знову нас
порадувала Яна Клочкова вже на рідному комплексі, пропливши дистанцію
200 м за 2.14,13, харківчанка на дев(ять сотих секунди побила один з
найстаріших рекордів Універсіад з 1991 року, який належав китаянці Лін
Лі. В(ячеслав Ширшов завоював бронзу на 100-метрівці вільним стилем (
49,81. І це ще не кінець. Найкращим для українських плавців став
четвертий день змагань, де були виграні 2 золоті, 2 срібні нагороди.
Чемпіонами Універсіади стали Олег Лисогор з рекордом ігор на 50 м брасом
( 27,99, і що найприємніше, давно не радував нас своїми успіхами Ігор
Снітко, який став переможцем дистанції 400 м вільним стилем ( 3,51,94.
Андрій Сердинов встановив особисте досягнення, завоювавши срібло на
дистанції 100м батерфляєм ( 52,88, а на дистанції 50 м кролем другою
була Ольга Мукомол ( 25,72.

ВИЗНАЧЕННЯ І ЗМІСТ ПРЕДМЕТУ

Плавання ( це вміння людини триматися на поверхні води і пересуватися в
певному напрямку без допоміжних підтримуючих засобів.

В учбові плани факультетів фізичного виховання педагогічних інститутів,
університетів фізичної культури та спорту введена спортивно-педагогічна
дисципліна «Теорія і методика плавання», основним завданням якої є
навчання студентів знанням, умінням і навичкам з тих видів спорту, для
занять якими є обов(язкове вміння плавати, це ( плавання спортивне і
прикладне, водне поло, стрибки у воду, підводний спорт, художнє
(синхронне) плавання, ігри та розваги на воді.

Як спортивно-педагогічна дисципліна, «Теорія і методика плавання» є
складовою частиною загальної «Теорії і методики фізичного виховання».
Отже, в методологічному плані базується на вивченні психології,
педагогіки, а також медико-біологічних і спортивно-педагогічних
дисциплін.

Як науково-практична дисципліна, «Теорія і методика плавання» займається
вивченням закономірностей фізичного розвитку людини за допомогою
специфічних засобів, методів, форм і організації занять з використанням,
в залежності від задач, різних педагогічних, фізіологічних,
біомеханічних і біохімічних методів і методик дослідження.

Заняття з плавання проводяться так, щоб поряд з засвоєнням спеціальних
знань, навичок і умінь, заняття давали знання і навики, які студенти
могли б використовувати в їх практичній діяльності при викладанні інших
спортивно-педагогічних дисциплін.

Виходячи з цих завдань, в процесі освоєння предмету студентам читається
курс лекцій, проводяться методичні, практичні, семінарські заняття,
заняття з підвищення спортивної майстерності і навчальна практика.
Студенти також виконують вимоги зі спортивної підготовки, курсові і
дипломні роботи, здають екзамени і заліки. Студенти, які проявили
здібності і практично довели своє вміння займатися науковою діяльністю,
залучаються до написання наукових робіт з метою подальшої розробки
теорії і методики плавання, стрибків у воду, водного поло, синхронного
плавання та підводного спорту.

Класифікація і термінологія

Класифікація

Відповідно з прийнятою класифікацією, плавання ділять на такі основні
групи: плавання спортивне і прикладне, ігри і розваги на воді, синхронне
плавання, водне поло, стрибки у воду, підводний спорт.

Спортивне плавання характеризується подоланням спортивної дистанції без
спеціальних пристроїв з використанням техніки рухів, регламентованої
правилами змагань.

Змагання з спортивного плавання проводяться з таких видів: вільний
стиль, брас, батерфляй, на спині, комплексне і естафетне плавання,
плавальне багатоборство.

Проводяться також змагання і показові запливи на відкритій воді, деякі
запливи, пірнання.

Прикладне плавання поділяється на надання допомоги потопаючим; переправи
вплав через водні перешкоди (з підсобними засобами і без них); прикладне
пірнання.

Ігри у воді можна поділити:

ігри, спрямовані на ознайомлення з водою;

ігри, які допомагають оволодіти технікою спортивного плавання і її
удосконалення;

ігри, спрямовані на підвищення рівня загальної фізичної підготовки;

ігри з метою засвоєння елементів прикладного плавання;

ігри з елементами водного поло;

ігри, які допомагають освоїти техніку простих стрибків у воду.

Розваги під час відпочинку на воді (індивідуальні і групові) є
різновидністю ігор, в яких відсутній змагальний елемент. Це вправи у
воді на мілкому місці, плавання з перешкодами і ускладненнями.
Спеціально споруджені пристосування (гірки, обертаючі барабани і т.д.)
дозволяють внести різноманітність у воді, що підвищує емоційність
занять, особливо з дітьми.

Синхронне плавання поділяється на сольне і групове. Воно включає
обов(язкову і довільну програму. Рухи оцінюються в балах. Довільна
програма виконується під музику. В основі синхронного плавання лежать
індивідуальні вправи, групові перестроювання, групові вправи, виконання
плавцями різних фігур.

Водне поло ( командна спортивна гра, яка вимагає від спортсменів
високого рівня плавальної підготовки і вміння володіти м(ячем на воді.
Полем для гри служить обмежена ділянка водяної поверхні розміром 20х30 м
(або басейн менших розмірів). Ворота (30 см х 3 м) укріплюються
посередині лицьової лінії. Для участі в грі заявляються по 11 чоловік
від кожної команди, а безпосередньо в грі беруть участь по 7 чоловік,
які можуть замінятися згідно правилам змагань. Тривалість гри ( 20
хвилин чистого часу, розділеного на чотири періоди, по 5 хвилин кожний,
з 2-хвилинними перервами для зміни воріт. Ціль гри ( добитися переваги в
кількості м(ячів, забитих у ворота суперника.

Стрибки у воду ( вид спорту, який вимагає високої координації рухів, які
мають велике спортивне і прикладне значення. Стрибки у воду поділяються
на спортивні, які виконуються з трампліну (1 м і 3 м) і вишки (5 м і 10
м), і не спортивні (учбові, прикладні, групові і командні).

Підводний спорт ( вид спорту, який пов(язаний з плаванням під водою,
використовуючи спеціальне спорядження і пристрої: дихальний апарат з
стиснутим повітрям, ласти, маска і окуляри. При виконанні вправ
«плавання в ластах» використовуються ласти (моноласти), маска (окуляри),
дихальна трубка. Підводний спорт ділиться на три види: 1) швидкісний; 2)
підводне орієнтування; 3) спортивна підводна стрільба.

Швидкісний вид включає наступні різновидності вправ:

а) підводне плавання на 100, 400, 800 м (чоловіки);

б) плавання в ластах на 100, 200, 400, 800 і 1850 м; естафети ( 4х100 м
і 4х200 м;

в) пірнання в ластах на довжину 50 м;

г) дальні перепливи на відкритій воді (рекорди не реєструються).

У юнаків і дівчат (до 17 років):

а) плавання в ластах на 100, 200, 400, 800 м; естафета 4х100 м;

б) пірнання в ластах на 100, 200, 400, 800 м; естафета 4х100 м;

в) пірнання в ластах в довжину на 15 м (дівчата) і на 25 м (юнаки).

Підводне орієнтування включає п(ять видів програми: а) орієнтири; б)
«зірка»; в) «слалом»; г) «зони»; д) «кут». При виконанні вправ, які
входять до програми, враховується час, витрачений на проходження всієї
дистанції, і використовуються дихальні апарати, ласти (моноласти),
маска, гідрокостюм, ніж, пристрійний вузол, засоби пошуку, сигнальний
буй з буйреломом й інші спорядження і устаткування.

В підводному орієнтуванні змагання проводяться на дистанціях, описаних в
спортивній класифікації.

Спортивна підводна стрільба включає наступні вправи:

– стрільба під водою по нерухомих мішенях;

– стрільба під водою по рухомих мішенях;

– стрільба по рухомих цілях (рибах);

– кульова стрільба з малокаліберного пістолета (в тирі) на суші ( МП-1.

При виконанні перерахованих вправ використовуються наступні спорядження:
гарпунна гвинтівка, ласти, рукавиці, маска (окуляри), дихальна трубка,
пояс з тягарем, гарпуни, ножі, підводні ліхтарі, годинник, глибинометр,
рятувальний желет.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020