Урок
Охорона природи, Червона книга, заповідники
До грудей колоссям припаде,
Забринить, заквітне, засміється,
Рідна і пахуча як ніде…
С.Будний «Земля»
У нашому житті охорона природи має надзвичайно важливе значення.
Залежність людини від стану навколишнього середовища стає дедалі
очевиднішою. З розвитком науково-технічного прогресу значно змінилися
умови життя людей. Залізобетон, синтетичні матеріали, пересування
різними видами транспорту тощо різко відокремили людину від природи.
Пояснюють це однозначно: «Неминуча данина цивілізації!» Несамохіть
спадає на думку фантастичне оповідання. Школярі вирушають на екскурсію.
З багатокілометрової висоти міста вони спускаються ліфтом усе нижче й
нижче.
Ось промайнули яруси житлових поверхів, яруси заводів і фабрик, ще нижче
потужні енергосистеми і, нарешті, діти ступають на землю. Крихітний
клаптик землі, несміливий промінь сонця, дивак-садівник. Який доживає
свої дні, і хирляві зелені паростки, призначення яких діти ніяк не
можуть зрозуміти… Тільки один хлопчик, затиснувши в руці подаровану
садівником квітку, відчуває глибоке і дивне відчуття смутку. Сумне
оповідання. І мимоволі замислюєшся: а може й справді річки і океани,
ліси й корисні копалини під натиском крокуючих у море бурових вишок,
могутніх екскаваторів, бульдозерів виявляться вичерпними й скінченними?
Чому людина – дитина природи – мусить у гуркоті й метушні міст мріяти
про тишу, чисте повітря? Як же бути? Як зробити так, щоб не зважаючи на
інтенсивну господарську діяльність людини, природа, відновлювала і
примножувала свої багатства? Чи є такий шлях? Так є. Це постійна увага
до стану навколишнього середовища, глибоке знання законів природи і
врахування їх у господарській діяльності, раціональне використання
природних багатств та турбота про їхнє відновлення. «Є такий простий
відомий усім вислів «квітучий край». Так називають землі, де знання,
досвід людей, їх прихильність, їх любов до природи справді творять
чудеса.
У сучасній флорі України налічується понад 10 тис. видів рослин. Проте
через значний вплив людини на довкілля під загрозою вимирання опинилися
не тільки окремі організми, а й їхні угруповання. Тому з’явилась
нагальна потреба охороняти рослини, тварини, довкілля, а отже, зберегти
життя на Землі. Як саме людина має охороняти рослини? По-Перше,
визначено види, які потребують охорони. Такі види заносять до Червоної
книги або Червоних списків. По-друге, створено різні види
природоохоронних територій. Свою мандрівку ми розпочнемо із станції
Червона книга.
Вчитель ставить проблемне запитання: Навіщо існують Червоні книги? Учні,
щоб відповісти на це запитання вирішили детальніше вивчити історію
виникнення Червоних книг за таким планом:
1. Перші випуски Міжнародної Червоної книги, занесення до них рідкісних
і зникаючих видів, які повинні охоронятися на території усіх без винятку
країн. (Розповідь вчителя з елементами бесіди).
2. Червона книга певної держави та Європейський список видів.
(Демонстрація малюнків рослин: вудія альпійська – сон великий, адіантум
Венерин волос, шафран великий і інших).
3. Положення про Червону книгу України. Червона книга України.
(Повідомлення учнів).
4. Назва кожного виду рослин, опис характерних рис їхньої зовнішньої
будови, поширення, екологічні особливості, чисельності, а також перелік
вжитих або запланованих заходів їхньої охорони (понад 540) додається
опис. (Демонстрація малюнків рослин: едельвейс альпійський, шафран
жовтий, білоцвіт весняний, плаун річний і ін.).
Станція «Зелена книга»
1. Охорона рослинних угруповань – створення Зеленої книги України.
(Розповідь учителя з елементами бесіди).
2. Унікальні системи карпатських лісів і альпійських лук, цілинні степи.
(Мандрівка по карті України).
Станція «Природоохоронні території».
1. Заповідники – установи загальнодержавного значення, пета їх
створення.
2. Біосферні заповідники (Асканія-Нова), Карпатський, Чорноморський,
«Дунайські плавні», їх міжнародне значення.
3. Національні природні парки – природоохоронні установи, призначені
зберігати цінні природні, історико-культурні комплекси та об’єкти.
(Карпатський, Швацький, Азово-Сиваський, Винницький, «Синевір»,
«Подільські Товтри», «Святі гори»).
4. Заказники – природні території, створені з метою збереження і
відтворення природних комплексів або окремих видів організмів.
(Учні опрацювавши дану учителем літературу повідомляють про значення
природоохоронних територій).
Станція «Зелені пам’ятки Брідщини, або краса в Законі»
1. Заповідні об’єкти природи на Брідщині.
2. Заповідні території загальнодержавного значення. Підгорецький парк і
заказник «Лешнівський».
3. Природоохоронні території місцевого значення: «Підкамінь», комплексна
геолого-ботанічна пам’ятка «Триніг», що у Підкамінському лісництві,
ботанічна пам’ятка природи «Конвалія» розташована на території
Бродівського лісництва, заповідне урочище «Піски» розташоване на
території Лешнівського лісництва, заповідне урочище «Заболотцівське»
знаходиться на території Заболотцівського лісництва, урочище
«Синичівське» на території цього ж лісництва, заповідне урочище
«Лагодівське». Всі ці пам’ятки природи скромно іменуються заказниками
місцевого значення.
(Повідомлення матеріалів зібраних вчителем і учнями).
Станція «Законодавство».
1. Основний Закон нашої держави – Конституція України.
2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
3. Закон «Про природно-заповідний фонд України».
4. Створення міністерства охорони навколишнього природного середовища і
ядерної безпеки.
(Робота з матеріалами стенду «Охорона природи – справа мільйонів»,
опрацювання природоохоронного законодавства).
Тема уроку: Охорона рослин. Природоохоронні території.
Мета уроку: поглибити знання учнів про охорону рослин та природо-
навчальна: охоронних територій; з’ясувати значимість нагальної потреби
охороняти рослини. Тварини, довкілля, а також зберігати життя на Землі.
розвивальна: розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, естетичні
почуття.
виховна: виховати бережливе ставлення до природи, почуття
відпо-відальності за стан довкілля.
Основні поняття і терміни: Червона книга, Зелена книга, природоохоронні
території, національні природні парки, заказники, природоохоронне
законодавство, заповідники.
Обладнання: плакати, малюнки, схеми, таблиці, Червона і Зелена книги
України, карта Львівської області, Бродівського району, глобус, фізична
карта України, стенд «Охорона природи – справа мільйонів», «Рідкісні
рослини Львівщини», Конституція України.
Тип уроку: нестандартний – урок «заочна мандрівка».
Структура уроку, основний зміст і методи роботи.
І. Вивчення нового матеріалу.
Вступне слово вчителя.
Буду палко землю цілувати,
Де вітри і сонце і блакить,
Коли я промовлю тихо: мати,
То вона кохана не мовчить,
Чистою росою враз заб’ється,
Додаток
1. Зелені пам’ятки Брідщини, або краса в Законі
Бродівський район розташований в північно-східній частині Львівської
області, в зоні Малого Полісся. Південно-східна частина району розміщена
в північній частині Подільського лісостепу, займає Львівсько-Томашевські
гори. Цей район називається Північним Опіллям. Основна частина території
належить до надстирянської зони Малого Полісся.
Всі ми знаємо про те, що необхідно любити і берегти природу. Та не всі
ми знаємо про те, що конкретно підлягає охороні в першу чергу. У даній
роботі розповідається про заповідні об’єкти природи на Брідщині, які у
більшій кількості є унікальними зеленими пам’ятниками.
Чи охороняється краса природи законами України? Аналіз законодавства
дозволяє певною мірою дати на це запитання позитивну відповідь. «Закон
про охорону навколишнього середовища» вже в першій своїй статті одним із
завдань законодавства про охорону навколишнього середовища визнає справу
«збереження ландшафтів». А в статті 5 «Об’єкти правової охорони
навколишнього середовища» наголошується, що «особливій державній охороні
підлягають території та об’єкти природно-заповідного фонду».
На територіях Бродівського району розташовані 15 заповідних об’єктів на
загальній площі 289 гектарів, із них два об’єкти загальнодержавного
значення.
1.1. Заповідні території загальнодержавного значення
Це Підгорецький парк і заказник «Лешнівський», який розташований у
держлісфонді.
Заказник «Лешнівський» входить до складу природно-заповідного фонду
України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється
особливий режим охорони, відтворення і використання.
Заказник загальною площею 58 гектарів розташований на території земель
держлісфонду у кварталах №42, 49, 50 Леншнівського лісництва,
Бродівського району.
$ F H ?
^„I a$
r6>7?8?:e:J;†;?;e;$ІІ. Висновки. Знаючи, яке велике значення має рослинний світ у нашому житті, ми повинні дбати не тільки про збереження, а й про збільшення кількості рослин. Багато з нас так чи інакше бере участь в охороні природи за велінням серця. Отже в наш час долю природи вирішує людина. Збереження неоціненного багатства – землі, запровадження у виробничих процесах такої технології, щоб промисловість, сільське господарство не забруднювали атмосферу, не порушували чистоту річок, озер, збереження рослинного і тваринного світу – усе це наша турбота. Турбота в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь. Ми звикли вважати, що природа всесильна, забуваючи при цьому, що вона дуже чутлива і крихка. Людство бере, а точніше – відбирає у природи щорічно десятки мільярдів тонн речовин і мінералів на свої потреби. Зелений покрив Землі кожного року скорочується на 1%. Щорічно планета безповоротно втрачає десятки видів рослин і тварин, назвали яких поповнюється Червона книга. Від нас усіх і від кожного зокрема, залежить чи лунатиме пісня солов’я, чи будуть дихати прохолодою прозорі джерельця, чи плескатиметься риба у чистій воді, чи буде над нами блакитне небо. Вірш «Лист до Людини» зачитує вчитель: Людино! Розумна істото! Ти можеш усе на Землі. Відсунути можеш і потоки, І будуть цілі кораблі. Та знову і знову, людино, До тебе звертаємось ми, Бо гинемо, гинемо, гинем! Будь ласка, ти нас збережи. Хай будуть в нас цілі дерева, Рослини, тварини, птахи. Людино! Людино! Людино! Ми просимо: нас збережи! ІІІ. Підведення підсумків. Мотивація оцінок учнів. Література: Бригідер Г.З., гайда Р.В., Гала шин О.Я., Кравчик Г.Я., Олійник І.В., Стецюк Л.Г., Фічка Л.Б. – Тернопіль: Богдан, 2000, Біологія. Поурочне планування. Конспекти уроків, 181 с. Тернопільський інститут удосконалення вчителів. Біологія і духовність. – Тернопіль, 1994. Заповідники і національні парки України. – Київ: Вища школа, 1999. – 230с. М.Г.Павленко. Для нинішнього і майбутніх поколінь. – Київ: Рад.школа, 1981. М.М.Мусієнко, Ю.Г.Вервес, П.С.Славний, П.Г.Балан, М.Ф.Войцехівський. Біологія – 6 клас. – Київ: Ґенеза, 2002, 199-204с. Червона книга України. Рослинний світ. – Київ: Українська енциклопедія ім.М.П.Бажана, 1996. Проказ юк М.К. // Газета «Голос Відродження», 1998. - №25-с.2.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
