UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДеонтологічна правосвідомість та обов\'язки юриста (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6070
Скачало445
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Деонтологічна правосвідомість та обов'язки юриста

 

План

 

1. Поняття деонтологічної правосвідомості юриста

 

2. Службовий обов’язок окремих юридичних спеціальностей

 

3. Обов’язок юриста в організації самозахисту населення від злочинних

посягань

 

Література 1. Поняття деонтологічної правосвідомості юриста

 

Свідомість досліджують різні науки — психологія, філософія, соціологія.

Певною мірою результати дослідження залежать від стану розвитку цих

наук.

 

Свідомість — це вищий рівень психічного відображення людиною дійсності,

її реалізація в узагальнених образах і поняттях. Досить часто поняття

“свідомість” ототожнюється з іншими поняттями, насамперед з такими, як

“душа”, “сумління”, “пам’ять”, “знання”, “досвід”, “інтелект”, “розум”

тощо.

 

Зокрема, різниця між свідомістю і сумлінням полягає у тому, що сумління

конкретно виявляється у практичній діяльності чи поведінці, а свідомість

інколи має прихований характер. Крім цього, свідомість зумовлює

сумління, тобто свідомість первинна, а сумління — похідне.

 

Стосовно понять “пам’ять”, “інтелект”, “розум” можна зазначити, що з їх

допомогою (як і з допомогою інших психологічних понять) у людини

формується свідомість. Різновидів свідомості не існує, за винятком

правової і релігійної.

 

У юридичній діяльності свідомість є розумінню вищої етики людини.

Свідомість дає змогу правникові осмислювати вищі закони духовного світу,

формувати духовні думки, розуміти душевні якості інших людей, впливати

на тіло через дух і душу, розуміти причини й наслідки втрати земних благ

та ін.

 

Правосвідомість — це сукупність ідей, поглядів, уявлень, почуттів, у

яких виявляється ставлення до дійсного або бажаного права як до

справедливого чи несправедливого і до дій людей як до правомірних чи

неправомірних

 

Правосвідомість особистості — це така форма відображення правових явищ,

яка включає психічні, інтелектуальні, емоційні й вольові процеси та

стани: знання чинного права і законодавства, правові вміння і навички,

правове мислення, правові емоції й почуття, правові орієнтації, позиції,

мотиви, правові переконання та настанови, які синтезуються в прийнятих

рішеннях і спрямовані на пізнання, спілкування і взаємодію в процесі

правової діяльності й поведінки у сфері правовідносин.

 

Правосвідомість ґрунтується на інформації, яку юрист повинен усвідомити.

Однак він усвідомлює не всю інформацію. Неусвідомлена інформація надалі

виступає як значний потенціал для усвідомлення, тобто стає в нагоді у

потрібний момент.

 

Існують зовнішні та внутрішні структурні елементи індивідуальної

правосвідомості. До зовнішніх елементів належать: правові знання; повага

до права, закону на основі правових переконань; соціально-правова

активність особи, а точніше, готовність (установка) до такої діяльності

та поведінки. Внутрішні елементи — це: інтелектуальні (раціональні)

процеси і стани; емоційні процеси і стани; вольові процеси і стани.

 

Деонтологічна правосвідомість (як частина правосвідомості) передбачає

передусім усвідомлення юристом свого призначення і власної соціальної й

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ