UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАспекти духовно-національного почуття юриста (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4606
Скачало443
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Аспекти духовно-національного почуття юриста

 

План

 

1. Духовна культура юриста

 

2. Кармічна культура юриста

 

3. Національна культура юриста

 

4. Політична культура юриста

 

5. Філософська культура юриста

 

6. Наукова культура юриста

 

Література

 

1. Духовна культура юриста

 

Духовна культура юриста – це сукупність засвоєння тих норм духовного

права, оволодіння сукупністю духовних надбань людства у галузі науки,

освіти, мистецтва та реалізацію цих цінностей у правових нормах на

практиці.

 

Принципи: державність, моральність, догматичність, інтелектуальність,

людяність, глибинність, поглинання, безмежність, відвернення від

матеріального.

 

Функції: збагачення юристів гуманістичним світоглядом; формування

духовних резервів нації; здійснення духовного відродження юристів;

розвиток власних духовних вартостей; наповнення законів духовним

змістом; сприйняття духовного змісту; виконання юристами духовної місії;

поширення і розширення духовного простору юридичної діяльності;

осмислення законів духовного світу; запобігання духовним потрясінням;

управління внутрішнім життям юриста.

 

Довідка: дух — це потенціал творчої активності, того переходу від стану

речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється в середині

діяльності. Дух характеризує самоздійснення суб’єкта, його здатність

відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та

розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Дух зберігає і

захищає життя, підвищує, удосконалює (“одухотворює”) тілесну діяльність.

Він може це робити, тільки витісняючи життєві спрямування. Так, дух

порушує гармонію органічного і протилежний тенденції життя

удосконалювати людський вид шляхом жорстокості, що полягає в тому, що б

не давати можливості слабким різновидностям брати участь у продовженні

роду. Інколи він так сильно обтяжує індивіда, що починає страждати

тілесне життя: висококультурні сімейства вимирають, якщо їх кров не

оновлюється за рахунок сфери, не обтяженої духом.

 

До атрибутів духу належать: активність як самотворча діяльність на

перетині буттєвості та свідомості; безпечність, тобто здатність до

трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину

усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями

та розуму суб’єкта; свобода як самодіяльність, як необмеженість

самовідтворення, проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження

своєї буттєвості; абсолютність як самоцінність та властивість

самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм

перетворення існуючого; самосвідомість у вигляді саморефлексивного

мислення та самопокладання смислу.

 

Звідси: людина має триєдину антропологічну природу, яку можна подати у

вигляді формули-схеми:

 

,

 

— векторні, спрямовані на регулювання дій юриста (стрілки вказують

напрями впливу). Любов є основою формування уявлень про право, де

пріоритетним виступає природне право.

 

Примітка: внаслідок появи людини у природі виникає духовне право.

Духовне право юрист створює для себе особисто на основі сприйнятих норм

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ