UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОб’єкти оперативно-профілактичного впливу у боротьбі з організованими формами злочинності (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2292
Скачало298
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Об’єкти оперативно-профілактичного впливу у боротьбі з організованими

формами злочинності

 

Для того, щоб успішно організувати і здійснювати профілактику злочинів,

потрібні глибокі знання і правильне розуміння об’єкта цієї діяльності,

тобто того, “що протистоїть суб’єкту в його предметно-практичній і

пізнавальній діяльності” [1, с. 453].

 

Поділяючи наведену точку зору, слід зазначити, що вивчення причин і умов

вчинення злочинів як об’єкта профілактики становить науковий і

практичний інтерес. За останні роки простежується системний підхід до

складної проблеми причин злочинності та комплексний характер її

дослідження.

 

В юридичній літературі щодо цього немає єдиної думки. Проте, більшість

вчених як об’єкт профілактичної діяльності розглядають причини, що

породжують злочини, і умови, які сприяють їх вчиненню.

 

К.Є. Ігошев та В.С. Устинов визначають, що об’єктами як загальної

профілактики, так оперативно-розшукової профілактики, є криміногенні

явища різного рівня [2, с. 40]. Саме вони дають найбільш повну

класифікацію таких явищ, які впливають на: а) в цілому на злочинність,

її динаміку та структуру; б) на окремі групи злочинів та категорій

(класифікаційні або типологічні групи) злочинців; в) на конкретні

злочини та особистість злочинця.

 

В.Г. Лихолоб, В.П. Філонов, О.І. Коваленко, А.Є. Михайлов відносно

об’єктів профілактики дотримуються загальновизнаної позиції, яка

міститься у кримінологічній літературі, та визначають, що до них

відносяться:

 

– злочинність та її види;

 

– причини та умови, які її породжують;

 

– особи, які вчинили злочини, а також окремі “фонові явища” [3, с. 156].

 

При цьому вони чітко не визначають поняття “фонових явищ”. Саме тому

виникає питання щодо розуміння цього поняття, яке може носити причинний

зміст, що суперечить дефініції поділу (оскільки причини та умови, які

породжують злочинність, віднесені в окрему категорію).

 

Зважаючи на це, вважаємо, що, на відміну від причин, умови розуміються

як явища, що можуть бути необхідні для настання даної події, але як такі

її не викликають. Тому відношення причини і наслідку реалізується не

прямо (причина – наслідки), а через умови, що приводять у дію причини у

тій чи іншій ситуації. Таке положення співзвучне з визначенням Ю.Д.

Блувштейна, М.І. Штиріна та В.В. Романова [4, с. 42]. Саме вони вперше

дійшли такого висновку.

 

Інакше кажучи, причина, що передує настанню наслідку, може проявляти

свою дію лише за наявності певних умов, які також необхідні для настання

наслідку. Одна із складностей форми причинного зв’язку злочинності

полягає у тому, що наслідок (злочин) звичайно викликається не однією, а

декількома різними за значимістю причинами за наявності багатьох умов.

Загальне визначення понять причин і умов вказує на те, що автори

підручника “Кримінологія” між причинами і умовами вбачають відносну

різницю [5, с. 66–67].

 

Незважаючи на певну відносність меж між причинами і умовами злочинів,

можливості їх мінятися місцями, поділ останніх має велике значення як

для теорії, так і практики. Розроблення понятійного апарату причин і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ