.

Оперативно-розшукові заходи: удосконалення правового регулювання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
693 11747
Скачать документ

Реферат

на тему:

Оперативно-розшукові заходи: удосконалення правового регулювання

Сучасна злочинність характеризується високим рівнем професіоналізму,
організованості. Їй притаманний транснаціональний характер, володіння
новітніми формами й методами протидії правоохоронним та судовим органам.
Організовані злочинні угруповання нерідко встановлюють зв’язок з
окремими посадовими особами владних структур, у тому числі –
правоохоронних та судових органів. Деякі злочинні угруповання мають у
розпорядженні свою розвідку й контррозвідку, добре оснащені найновішими
технічними засобами. Тому одержання необхідної інформації про факти
підготовки чи вчинення злочинів такими угрупованнями та їх
документування, як правило, можливе лише шляхом проникнення в злочинне
середовище із застосуванням відповідних оперативно-розшукових заходів
(далі – ОРЗ), форм та методів, оскільки своєчасне виявлення
підготовлюваних та вчинюваних ними злочинів лише
кримінально-процесуальними та криміналістичними засобами, а також їх
подальше ефективне розслідування, як свідчить аналіз практики, не є
можливим.

Проведений вибірковий аналіз кримінальних справ про злочини, вчинені
організованими групами, закінчених провадженням органами досудового
розслідування СБ України за останні 10 років, свідчить про те, що у 100
% із них застосовувалися відповідні ОРЗ. У 96 відсотках провадження у
таких кримінальних справах було порушено за матеріали ОРД.

Разом з цим, аналіз оперативно-розшукової, слідчої, прокурорської та
судової практики у справах цієї категорії свідчить про те, що одним із
недоліків, який впливає на ефективність боротьби з організованою
злочинністю, є відсутність у чинному законодавстві України нормативно
визначеного поняття ОРЗ, їх переліку та чітко визначених правових
підстав для їх проведення, недивлячись на те, що поняття ОРЗ у теорії
оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД), контррозвідки й розвідки,
кримінального процесу, криміналістики, а також у законодавстві й
практиці належить до фундаментальних категорій.

Правова невизначеність поняття ОРЗ та відсутність їх законодавчого
переліку негативно позначається на правозастосовному процесі не лише
підрозділів, уповноважених на здійснення ОРЗ, а й органів досудового
розслідування кримінальної справи, прокуратури та суду при використанні
в ході досудового слідства чи судового розгляду кримінальної справи
матеріалів ОРД, отриманих у ході проведення ОРЗ, здійсненні
прокурорського нагляду і судового контролю за ОРД, поновленні прав
громадянина, порушених незаконним проведенням ОРЗ та ін.

Формулювання поняття ОРЗ і законодавче визначення їх переліку має
важливе значення для розробки правових інститутів та окремих норм
законодавчих і відомчих нормативних актів, що регулюють ОРД,
контррозвідувальну, розвідувальну діяльність та кримінальний процес,
наприклад, для законодавчого визначення підстав проведення ОРЗ,
використання їх результатів у кримінальному процесі, прокурорського
нагляду й судового контролю за їх проведенням.

Зважаючи на значення поняття ОРЗ для теорії, законодавства й практики,
йому як предмету наукового дослідження присвячено низку наукових праць
вітчизняних та зарубіжних вчених-фахівців у галузі ОРД,
контррозвідувальної діяльності, розвідки, криміналістики та
кримінального процесу, в яких виявлено понад 30 його визначень [1, с.
18; 2; 3, с. 38; 4; 5, с. 20–21; 6, с. 482; 7; 8; 9; 10, с. 98; 11, с.
96–97; 12; 13, с. 61 та ін.]. Неоднозначне розуміння поняття ОРЗ у
теорії призводить до того, що в законодавстві, відомчих
нормативно-правових актах і на практиці нерідко до ОРЗ відносять такі
заходи, що не відповідають їх змісту (наприклад, організаційні заходи,
що здійснюються в межах ОРД, оперативно-розшукові операції, які за своєю
гносеологічною й правовою природою мають інше змістовне значення).

Таким чином, наукова й правова невизначеність поняття ОРЗ та їх переліку
актуалізує теоретичну й законодавчу розробку цієї проблеми, що має
практичне значення для підвищення ефективності правозастосовного процесу
органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, а
також суду та підвищення гарантій забезпечення прав людини, що
притягується до цієї сфери.

Слід зазначити, що на сьогодні ані чинний КПК України, в якому термін
“оперативно-розшуковий захід” вживається у ч. 1 ст. 103, ч. 3 ст. 104
КПК поряд з термінами “оперативно-розшукові дії” (ч. 3 ст. 104 КПК),
“розшукові дії” (ч. 5 ст. 104, ч. 3 ст. 114 КПК), ані Закон України №
2135–12 від 18 лютого 1992 р. (далі – Закон про ОРД) не дають його
визначення. Окрім того, сам термін “оперативно-розшуковий захід” навіть
не включається до законодавчого визначення поняття ОРД (ст. 2 Закону про
ОРД) як невід’ємна її складова, хоча згадується в низці його норм.

Наприклад, у ст. 6 цього Закону вказані підстави здійснення ОРД за
допомогою ОРЗ. У статті 7 Закону про ОРД зазначається, що оперативні
підрозділи зобов’язані вжити необхідних ОРЗ щодо попередження,
виявлення, розкриття злочину тощо. У ст. 9 вказаного Закону визначаються
умови законності проведення ОРЗ.

Термін “захід” окремими вченими визнається синонімом “засобу” [14], і
це, на наш погляд, не є помилкою. Засіб тлумачиться як спеціальна дія,
що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось, спосіб, прийом
[15, с. 326].

У науковій та навчальній літературі з ОРД органів внутрішніх справ до
засобів ОРД традиційно відносять лише оперативні обліки,
оперативно-технічні засоби та службових собак [1, с. 134–185; 16, с.
18].

У правовій теорії під засобами розуміють предмети (явища, процеси), за
допомогою яких забезпечується отримання результату юридичної діяльності
[17, с. 14]. З цього приводу М.М. Трубніков справедливо зазначав, що
“предмет взагалі може бути визнаний засобом лише остільки, оскільки цей
предмет слугує меті, оскільки має призначення бути засобом певної мети”
[18, с. 72]. Отже, засобами в ОРД, з нашої точки зору, є все те, за
допомогою чого забезпечується отримання результату ОРД, у тому числі й
ОРЗ. Виходячи з цього, оперативно-розшуковий захід є лише одним із
засобів ОРД.

ОРЗ, на нашу думку, можна визначити як сукупність узгоджених,
взаємопов’язаних і поєднаних між собою загальною метою та завданнями дій
уповноважених Законом про ОРД суб’єктів, що здійснюються переважно
негласно шляхом використання оперативних сил, засобів, методів та форм.
ОРЗ, до складу яких входять як розвідувально-пошукові, так і
контррозвідувальні заходи, що здійснюються суб’єктами ОРД, слід
відрізняти від контррозвідувальних заходів, що проводяться
контррозвідувальними підрозділами СБУ для отримання фактичних даних про
розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав і
організацій і регламентуються Законом України “Про контррозвідувальну
діяльність” від 26 грудня 2002 р. (статті 6, 7, 8) та відомчими
нормативно-правових актами, а також від розвідувальних заходів, що
здійснюються розвідувальними органами України з метою отримання
інформації, яка необхідна для забезпечення інтересів безпеки громадян,
суспільства й держави, і регламентуються таємними відомчими нормативними
актами, оскільки Закон України “Про розвідувальні органи України”
проведення таких заходів не регламентує, а визначає лише правові основи
організації і діяльності спеціальних органів державної влади, які
здійснюють розвідувальну діяльність з метою захисту національних
інтересів України від зовнішніх загроз, порядок контролю й нагляду за їх
діяльністю, а також встановлює правовий статус співробітників цих
органів, їх соціальні гарантії.

Слід зазначити, що контррозвідувальні підрозділи СБУ здійснюють поряд з
контррозвідувальною і оперативно-розшукову діяльність. Правові режими
цих видів діяльності, а також розвідувальної діяльності розвідувальних
органів України та їх заходів мають різний характер. Наприклад, такі
заходи, як негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи,
зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням,
телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією,
застосування інших технічних засобів, що проводиться виключно з метою
отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки
України, запобігання і припинення розвідувально-підривних посягань
спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій, як
зазначається в ч. 3 ст. 8 Закону про ОРД, здійснюються в порядку,
узгодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду
України, який відрізняється від того, що встановлений у ч. 2 ст. 8
Закону про ОРД.

Варто зауважити, що у чинному Законі України про ОРД та у відомчих
нормативно-правових актах відсутня й окрема стаття, яка б встановлювала
вичерпний перелік ОРЗ з розкриттям їх змісту, підстав та порядку
проведення, як це має місце, наприклад, у законодавстві про ОРД окремих
країн СНД та Балтії [19, с. 196–352]. Оперативно-розшукові поряд з
іншими заходами, що здійснюються оперативно-розшуковими підрозділами,
лише у загальній формі вказані у ст. 8 Закону України про ОРД, яка
встановлює права підрозділів, що здійснюють ОРД. Окремі з них, а також
підстави та порядок їх здійснення, документування й надання органам, що
ведуть кримінальний процес, передбачені у розрізнених закритих відомчих
нормативно-правових актах, які не є доступними для суб’єктів
кримінально-процесуальних відносин (слідчих, прокурорів, суддів,
обвинувачених, потерпілих, захисників та ін.), що значно ускладнює
використання матеріалів ОРД, отриманих у ході проведення таких заходів у
кримінальному судочинстві, негативно позначається на ефективності
боротьби зі злочинністю та захисті прав і законних інтересів учасників
кримінального процесу [20], а також не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19
Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх
посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб,
що передбачені Конституцією та законами України, тому ця проблема, як
вже нами зазначалося [21], потребує свого вирішення шляхом доповнення
відповідною нормою Закону України про ОРД, у якій слід визначити
поняття, перелік ОРЗ і підстави проведення кожного з них, а також форму
отриманого результату без докладного розкриття їх змісту, який становить
державну таємницю [22, п. 4.2; п. 4.1.3, 4.2].

Аналіз статті 8 Закону України про ОРД, а також відповідних статей
Законів про ОРД інших країн – учасниць СНД та країн Балтії і відповідних
відомчих нормативно-правових актів дозволяє зробити висновок, що заходи,
які проводять оперативно-розшукові підрозділи в ході ОРД, мають різний
правовий і організаційно-тактичний характер, що дало можливість окремим
науковцям запропонувати низку їх класифікацій [19, с. 196–198; 3; 9; 12,
с. 9–10]. Не маючи можливості докладного їх аналізу, враховуючи обсяг
роботи, зазначимо, що, з нашого погляду, в усіх запропонованих
класифікаціях, кожна з яких заслуговує на увагу, однак загальним
недоліком їх є те, що в них необґрунтовано змішуються такі поняття, як
дії, заходи, методи, операції, засоби, які, хоч і є схожими, проте мають
своє власне значення. Невизначеність у понятті ОРЗ ускладнює й вибір
правильного критерію для їх класифікації. На нашу думку, які б критерії
не застосовувалися для класифікацій ОРЗ, будь-яка з них є умовною,
оскільки кожен з ОРЗ за певних обставин може бути віднесений до тієї чи
іншої групи, а, наприклад, у сукупності з іншими ОРЗ складати відповідні
операції. Поряд з цим, кожний з ОРЗ є в своє чергу і відповідним засобом
ОРД.

Для вирішення проблеми використання матеріалів ОРД у кримінальному
процесі важливими критеріями класифікації ОРЗ, з нашого погляду, є їх
функціональне призначення, обмеження конституційних прав людини, умови й
особливості проведення, характер регламентації Законом про ОРД,
документування та використання їх результатів у кримінальному процесі.

Оперативними організаційно-управлінськими є ті заходи, що проводяться
для самозабезпечення функціонування ОРД як самостійної державної
діяльнісної системи, а також здійснення ОРЗ (оперативно-забезпечувальних
та інформаційно-пізнавальних заходів: використання допомоги гласних і
негласних штатних та позаштатних працівників (п. 12 ст. 8 Закону про
ОРД); встановлення конфіденційного співробітництва з особами на засадах
добровільності (п. 13 ст. 8 Закону про ОРД); створення з метою
конспірації підприємств, організацій, використання документів, які
зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і
транспортних засобів оперативних підрозділів (п. 16 ст. 8 Закону про
ОРД); створення і застосування автоматизованих інформаційних систем (п.
17 ст. 8 Закону про ОРД).

Організаційно-управлінські, як і оперативно-забезпечувальні, заходи
(операції) не мають самостійного характеру, а є допоміжними, оскільки
спрямовані на успішне проведення інформаційно-пізнавальних заходів, і у
кінцевому рахунку на створення умов для своєчасного отримання
оперативної інформації.

У свою чергу, ОРЗ можна поділити на оперативно-забезпечувальні й
інформаційно-пізнавальні.

Aooooooooooooooooooooooooonoo

розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав,
організацій та окремих осіб (п. 5); проникнення в злочинну групу
негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка
співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних
щодо їх особистості (п. 8).

Інформаційно пізнавальні заходи – це такі заходи, що безпосередньо
спрямовані на отримання оперативної інформації відповідно до завдань
ОРД. Оперативні інформаційно-пізнавальні заходи в залежності від мети, з
якою вони проводяться, можуть бути розвідувально-пошуковими, розшуковими
й контррозвідувальними.

До оперативно-пізнавальних заходів належать вказані в ст. 8 Закону про
ОРД: опитування (п. 1); відвідування жилих та інших приміщень за згодою
їх власників або мешканців для з’ясування обставин вчиненого або такого,
що готується, злочину, а також збирання відомостей про протиправну
діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка (п.
6); негласне виявлення та фіксування слідів тяжкого злочину, документів
та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення
такого злочину, чи одержання розвідувальної інформації, у тому числі
шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні
засоби, на земельні ділянки (п. 7); зняття інформації з каналів зв’язку,
застосування інших технічних засобів отримання інформації (п. 9);
контроль шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових
відправлень (п. 10); здійснення візуального спостереження в громадських
місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та
радіоприладів, інших технічних засобів (п. 11).

На наш погляд, формулювання окремих ОРЗ цієї категорії в чинній редакції
Закону про ОРД потребує певних уточнень. Окрім того, є потреба у тому,
щоб Законом про ОРД були передбачені й такі ОРЗ, як наведення довідок
про об’єктів оперативно-розшукової діяльності; оперативний експеримент;
ототожнення особистості.

Залежно від мети та завдань проведення кожний із вищевказаних заходів
може бути розвідувально-пошуковим, контррозвідувальним та розшуковим.
Виходячи із особливостей та засобів проведення ОРЗ можуть бути
оперативними й оперативно-технічними.

Враховуючи умови проведення, ОРЗ можна класифікувати на ті, що обмежують
конституційні права людини й проводяться лише на підставі судового
рішення (негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи,
зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням,
телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією,
застосування інших засобів одержання інформації (ст. 8, ч. 2), й ті, що
не потребують такого рішення.

Залежно від гласності проведення ОРЗ можна класифікувати на гласні
розшукові заходи (опитування осіб за їх згодою (ст. 8, п. 1), порушення
в установленому законом порядку питання про проведення перевірок
фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій
(ст. 8, п. 3), витребування, збирання й вивчення документів та даних, що
характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також
спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні
злочину, джерело та розміри їх доходів (ст. 8, п. 4); відвідування жилих
та інших приміщень за згодою їх власників або мешканців для з’ясування
обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирання
відомостей про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких
провадиться перевірка (ст. 8, п. 6)) й негласні ОРЗ (негласне
проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з
каналів зв’язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами,
телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших засобів
одержання інформації тощо). Окремі з них можуть бути як гласними, так і
негласними (наприклад, опитування, збирання відомостей про протиправну
діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка, та
ін.).

Враховуючи вимоги до документування та використання результатів ОРЗ у
кримінальному процесі, ОРЗ можна класифікувати на ті, що можуть бути
використані лише в інформаційно-тактичних цілях у кримінальному процесі,
й ті, що за певних умов відповідно до вимог КПК можуть використовуватися
для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній
справі.

Для визначення поняття та видів ОРЗ слід визначити їх співвідношення з
розшуковими заходами органу дізнання, що зазначені у ч. 5 ст. 104, ч. 3
ст. 114 КПК. Обов’язок їх проведення покладається також і на ті органи
дізнання, що не уповноважені на здійснення ОРД (це, наприклад, капітани
морських суден, що перебувають у далекому плаванні, органи пожежного
нагляду та ін.) [6, с. 482–490]. На наш погляд, ОРЗ, що вказані у ст. 8
Закону про ОРД, можуть проводити лише ті органи дізнання, що визначені у
ст. 5 цього Закону. Що ж стосується розшукових заходів, які вказані в ч.
5 ст. 104, ч. 3 ст. 114 КПК, то їх можуть проводити будь-які органи
дізнання. Ці заходи не мають статусу оперативно-розшукових. Їх перелік
слід визначити у КПК України.

Зважаючи на те, що на ОРД покладається превентивна функція у боротьбі зі
злочинністю, яка чинним Законом про ОРД не врегульована, а лише
передбачається (ст. 1), вважаємо за доцільне в цьому Законі докладно
визначити її, надавши право оперативним підрозділам з метою її
здійснення проводити ті оперативно-розшукові (розвідувально-пошукові
заходи), що не обмежують права громадян [23].

Отже, виходячи з викладеного, вважаємо за доцільне:

1. Виключити із ч. 1 ст. 8 Закону про ОРД пункти 2, 8, 9, 10, 11,
частини 2, 3 цієї статті і п. 1 ч. 1 цієї статті викласти в такій
редакції: “проводити оперативно-розшукові заходи”.

2. Доповнити чинний Закон про ОРД ст. 81 “Поняття й види
оперативно-розшукових заходів” такого змісту: “Оперативно-розшуковий
захід – це сукупність узгоджених, взаємопов’язаних і поєднаних між собою
загальною метою та завданнями дій уповноважених Законом про ОРД
суб’єктів, що здійснюються переважно негласно шляхом використання
оперативних сил, засобів, методів та форм.

В ході оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшуковий підрозділ
може проводити такі оперативно-розшукові заходи: 1) опитування громадян;
2) наведення довідок про об’єктів оперативно-розшукової діяльності; 3)
дослідження предметів та документів; 4) збирання зразків для
порівняльного дослідження; 5) оперативний експеримент; 6) ототожнення
особистості; 7) візуальне спостереження в громадських місцях із
застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів,
інших технічних засобів; 8) оперативна закупівля та контрольоване
постачання; 9) негласне проникнення до житла чи іншого володіння особи,
обстеження приміщень, споруд, ділянок місцевості та транспортних
засобів; 10) зняття інформації з каналів зв’язку, застосування технічних
засобів отримання інформації; 11) контроль шляхом відбору за окремими
ознаками телеграфно-поштових відправлень.

Перелік оперативно-розшукових заходів є вичерпним і може бути доповнений
лише Законом.

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення
зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення
розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та
іноземних організацій зазначені заходи можуть здійснюватися в порядку,
узгодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду
України.

Негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи негласний
обшук чи огляд, зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за
листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою
кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання
інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника
відповідного оперативного підрозділу або його заступника за попереднім
погодженням з прокурором. Ці заходи здійснюються виключно з метою
запобігання тяжкому або особливо тяжкому злочину чи з’ясування істини
під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати
інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених
оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними
додатками, який може бути використаний для отримання фактичних даних та
їх джерел, що можуть бути доказами у кримінальному процесі відповідно до
вимог кримінального судочинства.

Рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, вказаних у ч. 2
цього Закону, приймає апеляційний суд за місцем їх проведення”.

Визначене нами поняття ОРЗ, а також їх перелік надає можливість
подальшої розробки проблеми правових підстав для проведення кожного із
них, а також організаційно-правових форм їх здійснення, що має
теоретичне й практичне значення і є перспективним напрямком подальших
наукових досліджень. При цьому, на наш погляд, при розробці зазначених
проблем слід виходити з принципу “загальних дозволів та загальних
заборон” [24], щоб з одного боку, не завадити оперативності ОРЗ, з
іншого – створити надійний механізм, який би мінімізував можливості
обмеження прав людини в сфері ОРД. Реалізація запропонованих нами змін
та доповнень до Закону про ОРД, на нашу думку, сприятиме підвищенню
ефективності засобів боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

 

Список використаних джерел

1. Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ. Заг.
частина: Підручник / Під ред. Л.В. Бородича [Авт. кол.: Е.О. Дідоренко,
І.П. Козаченко, Я.Ю. Кондратьєв, В.П. Пилипчук, В.Л. Регульський]. –
Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999. – Т. 1. – 390 с.

2. Долженков О.Ф., Думко А.Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова
діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції. – Одеса: НДРВВ
ОІВС, 2000. – 134 с.

3. Захарцев С.И. Оперативно-розыскные мероприятия. Общие положения. –
СПб: Изд-во Р. Асланова “Юрид. центр Пресс”, 2004. – 259 с.

4. Ященко В.А. Форми та методи оперативно-розшукової діяльності:
філософсько-правовий аналіз // Збірник наук. праць. – К.: НА СБУ, 2003.
– № 7. – С. 3–9.

5. Закон України “Про розвідувальні органи України” від 22 березня 2001
року № 2331-ІІІ // ВВР. – 2001. – № 19. – Ст. 94.

6. Аверьянова Т.В., Белкин та ін. Криминалистика: Учебник для вузов /
Под ред. Р. С. Белкина. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 900 с.

7. Антонов В.В. К вопросу о сущности и содержании оперативно-розыскных
мер // Актуальные вопросы теории оперативно-розыскной деятельности //
Тр. Акад. управления МВД России. – М., 2001. – С. 60–64.

8. Бобров В.Г. О правовой природе оперативно-розыскных мероприятий:
исходные положения к исследованию проблемы // Актуальные вопросы теории
оперативно-розыскной деятельности // Труды Академии управления МВД
России. – М., 2001. – С. 65–73.

9. Сервецький І.В. Проблеми теорії оперативно-розшукових заходів //
Науковий Вісник НА ВСУ. – Ч. ІІ. – 2002. – № 3. – С. 51–59.

10.Чечетин А.Е. К вопросу о понятии оперативно-разыскных мероприятий //
Проблемы формирования уголовно-разыскного права (Оперативно-разыскная
теория и практика в государствах – участниках СНГ): Вневедомственный
сборник научных работ / Под ред. А.Ю. Шумилова. – Вып. 6. – М.: Изд-ль
Шумилова И.И., 2003. – С. 89–98.

11. Чечетин А.Е. О понятии розыскных мер в новом УПК РФ // Уголовное
право. – 2004.– № 1. – 96–97.

12. Шумилов А.Ю. Юридические основы оперативно-розыскных мероприятий:
Учебное пособие. – М.: Изд-ль Шумилова И. И., 1999. – 128 с.

13. Комментарий к Федеральному закону “Об оперативно-розыскной
деятельности”. С постатейным приложением нормативных правовых актов и
документов /Авт. – сост. А.Ю. Шумилов. 6-е изд., доп. и перераб. – М.:
Изд-ль Шумилова И.И., 2004. – 331 с.

14. Веселов Ю.И. Оперативно-розыскные данные и их отличие от
доказательств // Тр. Омской высш. шк. милиции МВД СССР. – 1974. – Вып.
17. – С. 3–20.

15. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Упоряд. і
голов. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ: Перун, 2001. – 1440 с.

16. Атмажитов В.М., Бобров В.Г. Об основных направлениях дальнейшего
развития теории оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел
// Актуальные вопросы теории и практики оперативно-розыскной
деятельности: Труды Академии управления МВД России. – М., 2001. – С.
7–30.

17. Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие,
классификация // Советское государство и право. – 1987. – № 6. – С.
14–19.

18. Трубников Н.Н. О категориях “цель”, “средство”, “результат”. – М.:
Вища школа, 1968. – 148 с.

19. Горяинов К.К., Кваша Ю.Ф., Сурков К.В. Федеральный закон “Об
оперативно-розыскной деятельности”: Комментарий. – М.: Новый Юрист,
1997. – 576 с.

20. Узагальнення практики апеляційного суду Харківської області з питань
надання дозволу на зняття інформації з каналів зв’язку та негласного
проникнення до житла чи іншого володіння особи. // Наряд № 2 за
Харківського Апеляційного суду 2003–2004 рр. – 8 с.

21. Погорецький М.А. Межі доручень слідчого органу дізнання про
проведення оперативно-розшукових заходів // Право України. – 2000. – №
9. – С. 47–49.

22. Наказ Голови СБУ № 52 від 1 березня, 2001 р. “Про затвердження зводу
відомостей, що становлять державну таємницю”. – К.: СБУ, 2001. – 33 с.

23. Погорецький М.А. Проблеми правового регулювання превентивних заходів
в оперативно-розшуковій діяльності // Методологічні проблеми теорії та
практики ОРД в сучасних умовах: Вісник Луганської академії МВС ім. 10-ти
річчя незалежності України. – Спец. вип. № 2. – Ч. 1. – 2004. – С.
35–44.

24. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве. –
М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.

М.А. Погорецький. Оперативно-розшукові заходи: удосконалення правового
регулювання. “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і
практика)” 14’2006.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020