UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми оцінки та ставлення до процесуальної діяльності слідчого (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось851
Скачало94
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Проблеми оцінки та ставлення до процесуальної діяльності слідчого

 

Розбудова демократичної правової держави не уявляється без реформування

правоохоронних органів з метою більш ефективного виконання покладених на

них законом завдань. Найважливішим питанням реформування правоохоронних

органів є створення ефективної системи досудового розслідування, яка б

повною мірою забезпечувала судочинство якісним провадженням досудового

слідства та виступала б надійною гарантією забезпечення прав та свобод

громадян. У цьому контексті важко переоцінити важливість та значущість

досудового слідства у виконанні завдань кримінального судочинства.

 

В Україні історично склалося і функціонує судочинство, яке

характеризується “змішаною” формою організації кримінального процесу,

яка, як відомо, включає розшукове попереднє розслідування і змагальний

судовий розгляд. При тому “левова частка” процесуального навантаження в

судочинстві припадає саме на досудове слідство, яке є найбільш складною

та працемісткою його частиною. Значення досудового слідства у

забезпеченні охорони прав, свобод і законних інтересів громадян постійно

зростає, змінюються акценти оцінки його діяльності, зростає увага до

слідчої діяльності з боку суспільства. Водночас збільшуються вимоги до

процесуальної діяльності слідчого, рівня його професійної підготовки та

відповідальності за порушення законодавства.

 

Необхідно звернути також увагу на те, що наша судово-слідча система за

своєю суттю не є змагальною, проте, “модернізуючи” її, у неї

впроваджують змагальні елементи, але не за змістом, а лише за формою.

Приміром, участь захисника з моменту появи підозрюваного і фактично до

реальної змагальності сторін, які необхідно розсудити, а в результаті,

як правильно зазначається, “слідчий втратив “свободу”, однак і захисник

не одержав достатніх можливостей” [1, с. 246].

 

Через це здебільшого відбувається не захист прав та інтересів винного

(про жертву зазвичай забувають), а “розвал” кримінальної справи завдяки

тому, що під час проведення розслідування захисник виступає лише в ролі

спостерігача і ніяких активних дій, спрямованих на виправлення помилок

слідства, не вживає і не розкриває наявних у нього даних, які суттєві

при вирішення справи, а в суді за відсутності слідчого активно діє [2,

с. 195–202].

 

С. Теймен підкреслює, що умови забезпечення права на захист у нас

набагато ширші, ніж прийняті в американському праві [3, с. 186–187].

 

Це говорить про те, що, “впроваджуючи” у наше кримінальне судочинство

“передові положення правових систем Заходу” щодо захисту прав особи, ми

прагнемо бути “попереду всієї планети”, забуваючи про суттєві

відмінності нашої судово-правової системи та умови, за яких вона діє [4,

с. 50–53].

 

У зв’язку з цим Б.Г. Розовський правильно підкреслює, що “право не може

бути вище, ніж економічна система і рівень загальної культури. Оскільки

економіка України занедбана, то правові акти варто орієнтувати не на США

і Японію, а, ймовірно, на Перу чи Замбію” [5, с. 37–38].

 

Вихід з цього становища не в тому, щоб відмовитися від впровадження в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ