UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтан і перспективи організаційно-правового забезпечення протидії та запобігання корупції в Україні (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4732
Скачало434
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Стан і перспективи організаційно-правового забезпечення протидії та

запобігання корупції в Україні

 

Однією з найгостріших проблем українського суспільства за роки

проведення соціально-економічних реформ у напрямі подальшої

демократизації суспільного життя є корупція. В Україні корупція є однією

з проблем, яка потребує невідкладного розв’язання. Вона становить значну

загрозу для демократії, реалізації принципу верховенства права і закону,

соціального прогресу, національної безпеки, становлення громадянського

суспільства. Тому створення дієвої системи запобігання корупції,

розробки і впровадження комплексу організаційно-правових заходів для

протидії цьому явищу, виявлення та подолання її соціальних передумов і

наслідків має стати одним із пріоритетів держави та її кримінологічної

політики [1]. Правове та організаційне забезпечення заходів протидії

корупції є тією наріжною проблемою, від вирішення якої залежить і

ефективність всіх напрямків боротьби з цим явищем.

 

З середини 90-х років почався процес нормативного та організаційного

оформлення заходів боротьби з корупцією в Україні: був прийнятий Закон

України “Про боротьбу з корупцією“ від 5 жовтня 1995 р., в який постійно

вносилися зміни і доповнення; прийнята низка додаткових законів, указів,

інших нормативно-правових актів, концепцій, програм, спрямованих на

боротьбу з корупцією; створені чисельні державні органи, безпосереднім

завданням яких стала боротьба з корупцією [2]. Але всі ці заходи не дали

відчутних позитивних результатів внаслідок стійкої корупційної установки

значної кількості державних службовців і правової аномії суспільства в

цілому. Боротьба, що велась з корупцією, була декларованою і реально не

стала одним із національних пріоритетів у внутрішній політиці.

 

Аналіз нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку, що

неефективність їх втілення в правозастосовчу практику зумовлена невірно

вибраною ідеологією боротьби з цим антисоціальним явищем. Фактично була

створена і реально діяла замкнена система боротьби з корупцією, при якій

здійснювався контроль одних корупціонерів за іншими, “вилов“ останніх

був мотивований або відомчою конкуренцією, або політичним замовленням

[3].

 

Серед головних недоліків українського антикорупційного законодавства

можна виділити наступні: “політична кон’юнктурність” боротьби з

корупцією; відсутність спеціалізованих органів, що були б реально

визначені та наділені відповідними ресурсами для протидії корупції;

розмитість, роздільність між різними галузями законодавства визначень

корупційних правопорушень; обмеження проблеми лише публічною сферою;

збереження соціально та юридично необґрунтованих імунітетів для значної

кількості осіб; відсутність дієвих законодавчих та загальносоціальних

механізмів попередження корупції (наприклад, стандартних законодавчих

конструкцій щодо регулювання конфлікту інтересів, гарантій прозорості

адміністративних процедур тощо); недоліки в механізмах формування усіх

гілок влади і державного апарату в цілому; відсутність інституційно

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ