UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОпосередковані дедуктивні умовиводи (пошукова робота)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось22227
Скачало1357
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

Опосередковані дедуктивні умовиводи

 

До складу опосередкованих дедуктивних умовиводів можуть входити різні

за відношенням судження: тільки категоричні (простий категоричний

силогізм), тільки розділові (суто розділовий умовивід), тільки умовні

(суто умовний умовивід) та різні комбінації цих суджень, які загалом

становлять відповідні різновиди розділових та умовних умовиводів.

 

Простий категоричний силогізм

 

Простий категоричний силогізм — опосередкований дедуктивний умовивід, що

складається з двох засновків (посилок) і висновку, які є категоричними

судженнями.

 

Так, умовивід «Всі паралелограми — чотирикутники, а ромби —

паралелограми; отже, ромби — чотирикутники» — типовий приклад

категоричного силогізму, бо цей умовивід дедуктивний, оскільки в ньому з

більш загальних положень одержують менш загальні, а засновки і висновок

цього умовиводу є категоричними судженнями.

 

Аксіома силогізму. Хоч силогізм має чимало виявів, модифікацій, та в

його основі лежить загальне правило, яке називають аксіомою силогізму. Є

кілька формулювань цієї аксіоми:

 

1) те, що належить роду, належить також виду та індивіду;

 

2) ознака ознаки речі є ознакою самої речі;

 

3) все, що стверджується (або заперечується) стосовно певної множини

предметів, стверджується (або заперечується) стосовно будь-якого

предмета, який належить до цієї множини.

 

Будова простого категоричного силогізму

 

Оскільки до складу простого категоричного силогізму входять три простих

судження, то звідси випливає висновок, що цей силогізм складається з

шістьох термінів. Проте при ближчому ознайомленні з ним виявляється, що

до його складу входять лише три терміни, кожен з яких двічі

повторюється. У цьому можна пересвідчитися, звернувшись до наведеного

вище прикладу.

 

Неважко помітити, що в засновках є всі три терміни, які фігурують у

силогізмі, а один термін навіть двічі повторюється (у нашому прикладі —

«паралелограм»).

 

Термін, який повторюється в засновках і пов'язує їх між собою, називають

середнім, два інших терміни — крайніми.

 

Ширший за обсягом крайній термін називають більшим (він виконує у

висновку роль предиката), а вужчий за обсягом крайній термін — меншим

(він виконує у висновку роль суб'єкта).

 

Засновок, до складу якого входить більший термін, називають більшим, а

засновок, до складу якого входить менший термін — меншим.

 

Беручи до уваги саме таку будову простого категоричного силогізму та

роль у ньому середнього терміна, його визначають і так:

 

— «Простий категоричний силогізм є умовивід про відношення двох термінів

на підставі їх відношення до третього терміна»

 

— «Силогізм — це такий умовивід..., в якому встановлюється зв'язок між

крайніми термінами у висновку на підставі їх відношення до середнього

терміна в засновках»

 

Ознайомившись зі структурою силогізму, зокрема запам'ятавши, що висновок

у ньому робиться з крайніх термінів, можна піддатись ілюзії, ніби вже

осягнуто всі секрети побудови силогізму. Вона підсилюється тим, що для

побудови правильного міркування у формі простого категоричного силогізму

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ