UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна характеристика судження (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5625
Скачало882
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Загальна характеристика судження

 

Судження — форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення

розкриваються зв'язки предметів з їх ознаками або відношення між

предметами.

 

Так, у судженні «Ця троянда червона» розкривається належність

відповідної ознаки троянді, а в судженні «Ця троянда не червона»,

навпаки, заперечується наявність у неї названої ознаки. В судженні

«Ссавці належать до хребетних» множина ссавців включається до ширшої

множини — «хребетних», а в судженні «Комахи не належать до ссавців»

обсяг першого поняття виключається з обсягу другого. В усіх цих випадках

судження можна розглядати і як форму мислення, яка відображає відношення

між обсягами понять — сумісні вони чи несумісні, а якщо сумісні, то в

якій формі сумісності перебувають — у відношенні тотожності,

пе-рехресності чи підпорядкування. У першому випадку троянду включають

до множини червоних, а в другому, навпаки, виключають із цієї множини.

 

Відображаючи належність чи неналежність певної ознаки предметові думки

(належність чи неналежність однієї множини предметів до іншої), судження

тим самим співвідноситься з відповідною об'єктивною реальністю, а тому

воно неодмінно є або істинним, або хибним1. В істинному судженні думка

про предмет і думка про його ознаку пов'язані відповідно до того, як цей

предмет і його ознака пов'язані в дійсності. В хибному судженні,

навпаки, те, що перебуває у зв'язку, роз'єднується, а те, що в дійсності

є роз'єднаним, поєднується. Так, у судженні «Сталін — великий гуманіст»

поєднується непоєднуване, оскільки Сталін причетний до знищення

мільйонів людей. А заперечне судження, в якому суб'єкт і предикат

проголошуються несумісними поняттями «Українці не нація», теж не

відповідає дійсності.

 

Формальна логіка абстрагується від діалектики абсолютного і відносного в

істині. Вона виходить з абсолютного протиставлення істинних і хибних

суджень, розглядаючи кожне з них або як істинне і тільки істинне, або як

хибне і тільки хибне (тризначна логіка, крім «істини» і «хиби»,

припускає і третю можливість — «невідомо»).

 

Істинність і хибність судження називають їх логічними значеннями. Кожне

судження має логічне (іс-тиннісне) значення, тобто неодмінно є або

істинним, або хибним. Перевіркою істинності змісту суджень займаються

науки, до предметної сфери яких належать предмети того чи іншого

судження. Так, істинність чи хибність судження «Сума кутів трикутника

дорівнює ста вісімдесяти градусам» належить до компетенції геометрії, а

істиннісне значення судження «Б. Хмельницький — видатний політичний діяч

українського народу» — до компетенції історичної науки.

 

Структура судження

 

Кожне судження має певну структуру (будову, зв'язок його елементів), яка

залежить від того, що воно відображає — властивості чи відношення між

предметами.

 

Судження, в яких констатується наявність чи відсутність властивості в

того чи іншого предмета, називаються судженнями про належність, або

атрибутив-ними. Наприклад: «Ссавці — хребетні»; «"Три" — просте число».

 

Судження, в яких стверджується чи заперечується наявність відношення між

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ