UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласифікація суджень (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13287
Скачало1186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Класифікація суджень

 

Залежно від обраної основи (принципу) поділу судження поділяють на

різні види — прості й складні, категоричні й некатегоричні (спеціального

терміна для позначення останніх поки що немає). Названі види у свою

чергу можна поділити на підвиди тощо (див. схему 13).

 

Простими називають судження, структура яких виражається формулами «S є

(не є) Р» або «аіїF>», «і? (а, Ь)і>, а складними — ті, що містять два чи

більше простих.

 

Прості судження

 

Жодну частину простого судження не можна вважати самостійним судженням.

У суб'єкті такого судження мислиться певна множина предметів, а в

предикаті — властивість, яка належить чи не належить цим предметам, або

відношення між ними. Наприклад: «М. Коцюбинський — видатний український

письменник»; «Життя на Марсі не існує»; «Місто Одеса більше за Херсон».

 

Прості судження за змістом предиката поділяють на атрибутивні та

судження про відношення.

 

Атрибутивне судження — судження, в якому стверджується чи заперечується

наявність певних властивостей у предметів.

 

Одним із різновидів атрибутивних суджень є судження існування, або

екзистенційні. До них належать ті судження, в яких констатується

наявність чи відсутність у предметів думки їх найзагальнішої властивості

(атрибуту) — буття. Прикладом такого судження може бути наведене нами

судження про відсутність життя на Марсі.

 

До складу атрибутивного судження входять суб'єкт (S) і предикат (Р), які

є логічними змінними і можуть бути замінені тими чи іншими предметними

постійними, а також зв'язка, яка виконує роль логічної постійної і

виражається словами «є», «не є», «суть», «не суть», «належить», «не

належить» тощо. Формула атрибутивних суджень «S є (не є) Р».

 

Судження про відношення — судження, в якому відображено зв'язки між

предметами та відношення (за розміром, положенням у просторі,

послідовністю в часі тощо).

 

Наприклад: «Тетяна — сестра Юлії»; «ріка Синюха більша за річку Вись»;

«Кіровоград знаходиться південніше від Києва».

 

Категоричні судження та їх види

 

Категоричне судження — судження, в якому констатується наявність чи

відсутність властивості предмета безвідносно до будь-яких умов.

 

За кількістю, тобто за обсягом суб'єкта, категоричні судження поділяють

на загальні («Всі люди мають свідомість»); часткові («Деякі люди —

талановиті») та одиничні («Гегель — геніальний мислитель»).

 

Загальне судження — судження, в якому за кожним мислимим у суб'єкті

елементом множини стверджується чи заперечується певна ознака.

 

Формула загального судження — «Всі S є Р» або «Жодне S не є Р». У

сучасній логіці замість кванторних слів «всі», «жоден» (а також

«будь-який», «кожен» тощо) вдаються до квантора загальності, який

позначається знаком «V». Якщо названі кванторні слова відсутні, а

суб'єкт судження не є одиничним поняттям, то таке судження раціональніше

розглядати як часткове, приєднавши до нього слова «принаймні деякі».

Так, нічого не знаючи про гриби і одержавши інфорМацію про наявність

отруйних грибів, коректно буде сформулювати одержані знання у формі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ