UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУмовивід (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7155
Скачало1042
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Умовивід

 

Умовиводи та їх види

 

Умовивід — форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків)

одержують нові думки — висновки.

 

Завдяки умовиводам продукують так зване вивідне знання. Залежно від

того, як рухаються знання в умовиводах — від більш загального до менш

загального, від одиничного до часткового чи й загального, від знань

певного ступеня загальності до знань такого ж ступеня загальності, — їх

(умовиводи) поділяють на дедуктивні, індуктивні і традуктивні.

Різновидом останніх є аналогія.

 

За ступенем обґрунтованості висновку умовиводи поділяють на достовірні

(необхідні) і ймовірні (правдоподібні). Висновки перших є необхідно

істинними (за умови істинності засновків і правильності зв'язку між

ними), а висновки других — імовірно істинними, навіть за умови

істинності засновків.

 

Залежно від кількості засновків, що входять до складу умовиводів,

останні поділяють на безпосередні (до складу яких входить лише один

засновок) та опосередковані (які містять у собі два і більше засновків).

 

Безпосередні умовиводи

 

Безпосередній умовивід — умовивід, до складу якого входить лише один

засновок (і, звичайно ж, — висновок).

 

Оскільки його засновок виражається судженням, то цей вид умовиводу

здійснюється у формі перебудови судження. За способом перебудови

судження-зас-новку розрізняють такі види безпосередніх умовиводів:

перетворення, обернення, протиставлення предикатові, протиставлення

суб'єктові.

 

Перетворення — перебудова судження, внаслідок якої з вихідного утворюють

нове рівнозначне судження, але протилежної якості: стверджувальне

судження перетворюється на заперечне, а заперечне — на стверджувальне.

 

Підставою для одержання висновку за схемою перетворення виступає

закономірність відношення обсягів двох суперечних понять, які є

предикатами стосовно одного й того ж суб'єкта, будь-які два видових

суперечних поняття завжди вичерпують обсяг відповідного родового

поняття. Якщо обсяг суб'єкта входить до обсягу предиката Р, то звідси

випливає, що він не входить до обсягу предиката не-Р, і навпаки. Так,

виходячи з того, що ссавці належать до хребетних, з необхідністю

доходимо висновку, згідно з яким ссавці не належать до нехребетних

(безхребетних).

 

У кожному стверджувальному судженні («S є Р») безпосередньо виражається

тотожність предметів класу S з множиною інших предметів в ознаках,

характерних для предметів класу Р. Та разом з названою тотожністю в

цьому судженні неявно стверджується і відмінність від усіх предметів,

які не належать до класу Р. А в заперечному судженні («S не є Р»)

безпосередньо виражається відмінність предметів класу S від усіх

предметів класу Р, а тим самим опосередковано визнається тотожність

предметів S з усіма предметами ue-Pv Тобто завдяки перетворенню у

стверджувальному судженні виявляється відношення відмінності, а в

заперечному — відношення тотожності, які неявно мис-ляться в названих

типах суджень.

 

Не випадково, що одна і та сама схема (див. схему 18) одночасно ілюструє

і судження «Всі ссавці — хребетні», і судження «Жоден (всі) ссавець не є

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ