UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіка Давньої Індії (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5778
Скачало904
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Логіка Давньої Індії

 

Уже в давніх упанішадах («Чхандогья», «Мунда-ка») «...йдеться про

існування кількох самостійних видів звання..., в переліку яких крім Вед

і різних магічних мистецтв згадуються хронологія, логіка (риторика),

етимологія, граматика, наука чисел, астрономія, військова наука» [1].

 

Виникненню логіки в Індії сприяли філософські диспути, на яких

представники різних течій відстоювали свої погляди і спростовували думки

опонентів. Тому логіка тривалий час була тісно пов'язана з риторикою,

теорією ораторського мистецтва.

 

В історії індійської логіки виділяють три основних періоди, по-різному

окреслюючи хронологічні межі.

 

За В. Донченком

 

— перший період: VI ст. до н.е. — II—III ст. н.е.;

 

— другий період: II—III ст. — X ст.;

 

— третій період: XII—XVII ст. За М. Кондаковим [39]:

 

— перший період (рання буддистська логіка) — VI—V ст. до н.е. — II ст.

н.е.;

 

— другий період (діяльність шкіл вайшешика і ньяя) — III—V ст.;

 

— третій період (розквіт буддистської логіки) — VI—VIII ст.

 

Перший період

 

Уже в ранній буддистський період (буддистська логіка до Дигнаги) були

написані трактати про те, як ефективно вести диспути. При цьому в центрі

уваги стояло питання про сутність, види та місце виголошення промов.

Важливого значення надавали психології мислення (не радили виступати з

промовами у стані перевтоми, суму, гніву чи якогось іншого сильного

збудження) і власне ораторському аспекту промови (якими засобами слід

впливати на аудиторію). Звертали увагу й на логічну переконливість

промов та необхідність дотримання правил логіки.

 

Тогочасні мислителі розрізняли шість видів промов1:

 

— промова про себе;

 

— красива промова, що дає насолоду (художнє слово);

 

— промови диспутів, у яких співбесідники, втягнуті в дискусію,

висловлюють протилежні думки з приводу певної тези;

 

— «нерозумна промова», в якій викладається хибне вчення;

 

— правильна промова, яка узгоджується з істин

 

ним ученням і ставить за мету донести до слухачів іс

 

тинне знання;

 

— промова, в якій викладається істинне вчення.

 

Вважали, що перший і другий види промов можуть

 

бути як «розумними», так і «нерозумними»; і це треба брати до уваги.

Третій і четвертий — завжди «нерозумні», тому їх необхідно уникати. А

п'ятий і шостий — завжди «розумні», їх треба завжди застосовувати.

Розрізняли промови і за місцем виголошення:

 

— перед царем;

 

— перед правлячими;

 

— на великому зібранні;

 

— перед тими, хто добре знає вчення;

 

— перед брахманами;

 

— перед тими, хто любить слухати істинне вчення.

 

Детально було розроблено тему «прикрашення промов». Вважалося, що

промову прикрашають, по-перше, досконале знання як своєї системи, так і

тих учень, проти яких доводиться виступати, а по-друге — досконалість

зовнішньої форми. Досконалою визнавалася, промова, вільна від грубих,

неоковирних, неграмотних висловів; легка, природна, проста; ясна;

складна, послідовна; цікава за змістом.

 

Прикрашенням промови вважали і такі моменти: високий авторитет її

автора, довір'я і прихильність до нього; готовність вислухати виступ з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ