UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіка епохи Відродження (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8825
Скачало1275
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Логіка епохи Відродження

 

Мислителі-гуманісти епохи Відродження захищали свободу наукової думки,

закликали людину стати «своїм власним скульптором і творцем», прямувати

до безмежного вдосконалення своєї природи. Проте ставлення їх до науки

про закони мислення (до існуючої тоді схоластичної логіки) загалом було

негативним, а нових ідей щодо її вдосконалення виникало небагато.

 

'«|—» — знак виведення, читається: «дає», «виводиться».

 

Відродження — перехідна епоха. Це стосується і логіки, яка, поступово

заступаючи схоластику, разом з тим успадкувала чимало характерних для

неї ознак. Боротьба проти схоластизованого Арістотеля стала своєрідним

гаслом цієї епохи. Під ним об'єдналися представники найрізноманітніших

напрямів. Так, Мі-шель Монтень називав Арістотеля царем догматиків і

схоластів, оцінюючи його вчення як неспроможне. Ху-ан-Луіс Вівес

головним недоліком логіки Арістотеля вважав відсутність у ній

предметного фундаменту, оскільки вона розв'язує питання істини й хиби не

на підставі вивчення окремих спеціальних наук. Бернар-діно Телезіо

писав, що арістотелівське вчення є лише прикриттям незнання мудрими

термінами. Головний недолік арістотелівського методу він убачав у тому,

що Арістотель замість точного спостереження явищ природи прагнув

«командувати досвідом», нав'язуючи свої упереджені поняття. А П'єр Раме

твердив: «Все, сказане Арістотелем, хибне». На його думку, в логіці

Арістотеля немає нічого, що заслуговувало б на увагу.

 

Еразм Роттердамський у жартівливому творі «Похвала дурості» їдко

висміював логіку схоластів, які уявляють себе всезнайками і проголошують

пусті й безглузді промови про ідеї, всезагальне, форми, первинну

матерію, сутність та інші подібні «тонкі предмети». Дотепно висміювалася

схоластична логіка і в іншому видатному творі, анонімно опублікованому в

1515—1517 pp. під назвою «Листи темних людей».

 

Які ж причини такого негативного ставлення до логіки Арістотеля?

 

По-перше, логіка Арістотеля, яка впродовж багатьох століть була засобом

обґрунтування догматів християнства, виродилася, стала схоластичною, з

притаманним їй бездумним догматизмом. Не дивно, що проти схоластичного

арістотелізму виступали навіть щирі прибічники цього талановитого

мислителя, вважаючи, що схоласти перекрутили його вчення. (Це

стосується, зокрема, поглядів П. Помпонацці.)

 

По-друге, логіка Арістотеля, навіть у її справжньому, не перекрученому

вигляді, не могла претендувати на роль єдино наукового методу пізнання

за умов зародження капіталістичного способу виробництва. Саме тому в цю

епоху «...багато вчених виступають з критикою основ арістотелівської

логіки. Ця критика виходить за межі критики схоластичної логіки. Вона

стосується основ логіки самого Арістотеля».

 

Критика арістотелівської логіки фактично була критикою безплідного за

умов середньовіччя дедуктивного методу, який ігнорував чуттєвий досвід,

а в кінцевому підсумку — й реальний світ. Відповіді на будь-які питання

схоласти намагалися вивести шляхом чистого логізування з таких загальних

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ