UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіка нового часу (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10297
Скачало1617
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Логіка нового часу

 

Суперечливий характер логіки епохи Відродження давався взнаки і в нові

часи. Так, Ф. Бекон і його послідовники (емпірики) високо цінували

індукцію і недооцінювали дедукцію, а Р. Декарт і його прибічники

(раціоналісти), навпаки, перебільшували значення дедукції й

недооцінювали індукцію.

 

Необхідно відзначити великий внесок у розвиток логіки видатних

мислителів тієї епохи.

 

Френсіс Бекон (1561—1626) запропонував докорінно перебудувати філософію

і науку, метою якої, на його думку, є щастя людей, їх могутність,

досягнення влади над природою. Він піддав нищівній критиці логіку

Арістотеля, протиставивши їй свою логіку. Його праця «Новий Органон»

мала замінити старий арісто-телівський «Органон», який Бекон вважав не

тільки некорисним, але й глибоко шкідливим для науки. Перша, «руйнівна»

частина «Нового Органону» містить вчення про «ідоли», або «привиди»

(типові труднощі, які виникають у процесі пізнання): «ідоли роду»,

«ідоли печери», «ідоли ринку» та «ідоли театру».

 

Побудувати нову науку неможливо без наукового методу. Саме в розробці

такого методу, який указував би шлях до істини, Бекон бачив завдання

логіки, створення якої призведе до того, що наукові відкриття і винаходи

здійснюватимуться не випадково, а систематично, згідно з відповідними

планами. Істинний науковий метод (він вважав ним індукцію) виходить із

одиничних випадків, від них переходить до найнижчих узагальнень, потім

до середніх і, нарешті, до все-загальних положень. Найважливішими, на

думку Бекона, є середні узагальнення, оскільки вони мають найбільше

практичне значення.

 

Бекон критикував індукцію Арістотеля і схоластів — «індукцію через

простий перелік», основним недоліком якої вважав врахування в ній

переважно тих випадків, які підтверджують індуктивний висновок. Цій

індукції він протиставляв «індукцію через виключення», сутність якої

полягає в тому, що шляхом найретельнішого порівняння багатьох фактичних

даних щодо досліджуваного явища вилучаються неістотні умови його

виникнення й існування, а виявляються і враховуються лише істотні.

 

Великого значення Бекон надавав дослідженню фактів, які не узгоджуються

з індуктивними висновками, бо, скільки б позитивних фактів не було

зібрано для захисту того чи іншого загального положення, досить одного

суперечливого прикладу, щоб воно було спростовано.

 

Розуміючи недосконалість свого індуктивного методу, зокрема його

громіздкість, Бекон висунув «ідею прерогативних інстанцій». Ідеться про

існування пре-рогативних випадків, коли досліджуване явище виступає

настільки в «чистому», «незмішаному» вигляді, що виникає можливість

швидко і легко відрізнити випадкове від необхідного, неістотне від

істотного. За цих умов можна вдатися до прискореної індукції. Серед 27

видів прерогативних інстанцій, які називав Бекон, є й досить цінні для

науки. Деякі з них нагадують відомі зараз методи встановлення причинних

зв'язків між явищами — метод подібності, метод відмінності і метод

супутніх змін. Проте вважається, що Бекон не створив завершеної теорії

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ