.

Гармонізація мелодії головними тризвукими (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
321 2674
Скачать документ

Реферат на тему

Гармонізація мелодії головними тризвукими

План

1. Гармонізація

2. Практичні вказівки

Література

1. Гармонізація

Гармонізацією даного голосу (мелодії або баса) називається приєднання до
нього зв’язної і логічної послідовності акордів. Гармонізація
ґрунтується на тлумаченні функціонального значення звуків цього голосу в
їх взаємному зв’язку і розвитку.

2. Практичні вказівки

1) Кожний звук мелодії повинен бути функціонально визначений як
основний, терція або квінта тризвуку Т, S або D.

При нагоді двоякого тлумачення того або іншого звуку мелодії необхідно
враховувати подальший гармонічний рух. Таке «заглядання вперед»
допомагає уникнути неправильних з’єднань, а також небажаної
послідовності D-S.

2) Першим і останнім акордом всієї побудови звичайно буває стійка
функція – тоніка. Втім, іноді побудова починається з домінанти,
переважно – із затакту. Початок з субдомінанти – рідко.

3) Повторення акорду із слабої долі на наступну за ним сильною небажано.
В складних тактах або при дробленні часток в простих тактах це
торкається і щодо сильних часток.

Примітка. Це обмеження пояснюється тим, що звичайно виклад має свою
«гармонічну пульсацію», яка перш за все характеризується зміною гармоній
на грані між слабим моментом і найближчим сильним (або навіть відносно
сильним), тобто диференціює «розмах до удару» і «удар» (слабій і сильній
долі).

Виключення – якщо акорд вступив на сильній долі, то він може бути
продовжений і за межі даного такту (див. приклади: 31, 89, 90, 98).

4) Необхідно стежити за правильністю з’єднання кожної пари акордів:
першого з другим, другого з третім і т.д. до кінця.

5) Бас повинен бути хвилеподібною лінією обмеженого діапазону, в межах
1-1/2, в крайньому випадку двох октав. Це досягається чергуванням
висхідного руху з низхідним. Зокрема, не слід допускати двох кроків
підряд на квінту (а по можливості і на кварту) в одному напрямі,
зважаючи на явну немелодичність такого ходу, особливо, якщо він
починається і кінчається на сильній долі. Окрім стрибків баса на кварту
і квінту, можливий хід і на октаву при повторенні акорду.

Приклад гармонізації мелодії

Приступимо до практичної гармонізації наступної мелодії:

Програвши мелодію на фортепіано, визначаємо її тональність (по
функціональній будові, заключному звуку і ключовому позначенню) – в
даному випадку тональність До – мажор.

Початковий звук соль в даній тональності є або основним звуком
домінантового тризвуку (соль-си-ре) або ж – квінтою тоніки (до-ми-соль).
Як відомо, початковим акордом частіше всього буває тоніка. Окрім, того,
далі в мелодії слідує звук ля – це безумовно терція субдомінанти (в інші
акорди ля не входить). Якщо першому акорду надати значення D, то за нею,
таким чином, послідує субдомінанта, що небажано. Тому перше тлумачення
звуку соль відпадає, і ми вважатимемо його квінтою тонічного тризвуку.

Оскільки мелодія дана у відносно низькому регістрі, більш доцільно тісне
розташування; воно зберігається до кінця задачі:

Другий звук мелодії – ля – терція субдомінанти. З’єднання початкової
тоніки з субдомінантою робимо гармонічно, бо тільки в цьому випадку
виходить плавне голосоведення:

$

$

?

зміни гармонії. Тоді на сильній долі третього такту виявиться домінанта;
далі ж в мелодії слідує звук фа, який може бути тільки S.

Таким чином виходить наступний гармонічний план даного відрізка мелодії:

Це тлумачення відпадає не тільки тому що утворюється небажаний хід D-S.
Як відомо, при з’єднанні акордів секундового співвідношення бас повинен
йти протилежно трьом верхнім голосам. В даному випадку бас від D в
третьому такті переходить до S низхідним секундовим ходом. Отже, верхні
голоси повинні б йти у висхідному напрямі, тим часом мелодія має не
висхідний, а низхідний хід на ту ж секунду. Зрозуміло, що за даних умов
правильне мелодичне з’єднання D-S неможливе (до того ж воно і небажано в
принципі).

Виходячи з такого аналізу, вибираємо інший, правильний гармонічний
варіант даного ходу:

З’єднання S і D в другому такті мелодичне – бас підіймається на ступінь,
три верхні голоси йдуть вниз:

Діючи далі по наміченому плану, ми одержуємо гармонічне з’єднання D-Т
(загальний звук – соль – залишається в сопрано):

І потім мелодичне з’єднання акордів Т-S в третьому такті прикладу:

Звук ре четвертого такту – квінта домінанти (інше тлумачення тут
неможливе). З’єднання з попередньою субдомінантою – мелодичне, з типовим
для секундового співвідношення трезвуків протилежним рухом баса і трьох
верхніх голосів:

Аналізуючи так само другу половину мелодії, оформляємо її гармонічно
так:

Звернемо увагу на другий варіант кінця: в ньому тонічний тризвук даний
неповним, без квінти, з потрійним основним звуком. Основне ж значення в
застосуванні неповного тонічного тризвуку – розв’язання ввідного звуку
сі в середньому голосі по тяжінню в пріму тоніки – до. Для заключного
обороту D-Т така неповна Т, при низхідному русі домінантової квінти, є
нормою.

Наводимо приклад гармонізації тієї ж мелодії в широкому розташуванні.
Для уникнення багатьох додаткових лінійок і дуже низького регістра
переносимо мелодію на октаву вгору:

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.

2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.

3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.

4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.

5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.

6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.

7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.

8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.

Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.

10.  Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.

11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.

12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020