Реферат на тему
Гармонізація баса
План
1. Застосування гармонічного з’єднання
2. Застосування мелодичного з’єднання
3. Застосування переміщень
4. Практичні вказівки по гармонізації баса
Література
1. Застосування гармонічного з’єднання
Гармонізація даного басового голосу, що складається з послідовності
основних звуків тоніки, субдомінанти і домінанти, не представляє ніяких
утруднень в значенні вибору акорду:
наявність в басу I ступеня гамми даної тональності вказує на тонічний
тризвук, IV ступінь указує на субдомінантовий тризвук і V- на
домінантовий. Ясно, що в наступному басовому голосі:
в 1-у такті – Т,
в 2-м – D,
в 3-м – двічі Т і на третій четверті- S,
в 4-у такті – зупинка на D,
в 5-у такті – Т,
в 6-м – S, Т і знову S,
в 7-м – D і в
8-м – Т.
Пам’ятаючи, що за наявності між акордами загального звуку простіше
всього з’єднувати їх гармонічно, можна було б гармонізувати даний уривок
приблизно таким чином:
В значенні вибору і з’єднанні акордів тут все правильно, але сама
мелодія незадовільна, оскільки стоїть майже на місці – як би топчеться
на звуках сі і до. Вийшло це через застосування одного лише гармонічного
з’єднання акордів Т-S, Т-D.
2. Застосування мелодичного з’єднання
Набагато кращих результатів можна добитися, застосовуючи, разом з
гармонічним, і мелодичне з’єднання: звук, який при гармонічному
з’єднанні залишився б в мелодії на місці, при з’єднанні мелодичному буде
змінятися іншим звуком, і мелодія стане рухомішою:
Зрозуміло, мелодійна лінія може також варіюватися залежно від
мелодичного положення початкового акорду.
3. Застосування переміщень
Додатковим засобом збагачення мелодії служить застосування переміщень
акордів. Достатньо спробувати застосувати переміщення в гармонізації
даного баса, щоб переконатися в мелодичному значенні цього прийому:
Широкий висхідний стрибок в першому такті викликає тут природний
мелодичний рух в низхідному напрямі до кінця першої половини всієї
мелодії. В другій половині посилюєте висхідний напрямок мелодії, яка в
кінці шостого такту досягає свого кульмінаційного розвитку.
4. Практичні вказівки по гармонізації баса
6 ? c o T
X
¶
e
ь октавні скачки (див., наприклад, баси в задачах 1 і 3), або в)
представлений більш крупною тривалістю (яку неважко уявити собі як
об’єднання декількох більш дрібних тривалостей, зв’язаних лігами).
При цьому, не слід зловживати переміщеннями; щоб уникнути зайвої
метушливості і строкатості в гармонії доцільно обмежити переміщення
межами рахункової долі, наприклад, в розмірі 44-четвертями, в розмірі
68-восьмими.
Крім того, при розподілі загального ритмічного руху слід враховувати
загальний темп, а також те, що на сильній долі такту природно поміщати
тривалості не більш дрібні, ніж на слабих, а швидше більш крупні або
рівні їм (див., наприклад, баси в задачах 5 і 6). Щоб уникнути помилок в
голосоведенні слід пам’ятати, що хід баса на кварту допускає з’єднання
як гармонічне, так і мелодичне, а хід на квінту – тільки гармонічне.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.
2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.
3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.
4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.
5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.
6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.
7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.
8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.
Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.
10. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.
11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
