UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПовна функціональна система мажору і гармонічного мінору. Діатонічна система (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2873
Скачало284
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Повна функціональна система мажору і гармонічного мінору. Діатонічна

система

 

План

 

1. Мажор

 

2. Особливості тонічної групи

 

3. Гармонічний мінор

 

4. Властивості побічних тризвуків

 

5. Логіка послідовності акордів

 

6. Головні септакорди

 

7. Обороти повної функціональної системи

 

8. Діатонічна система

 

Література

 

1. Мажор

 

На терцію вище і на терцію нижче за кожен з головних тризвуків

розташовані побічні тризвуки, що знаходяться в близькій функціональній

спорідненості з головними. Ця спорідненість обумовлена наявністю у цих

акордів двох загальних звуків:

 

Так утворюються три функціональні групи, з яких кожна має в центрі свій

головний тризвук. По функції головного тризвуку одержує назва і вся

група.

 

Як в субдомінантній, так і в домінантній групі є поодиничні трезвуки, що

входять також і до групи тоніки, що створює зв'язок між всіма групами.

 

Дані вище три схеми об'єднуються в одну, яка містить в собі повну

функціональну систему тризвуків мажору:

 

Пропоновані позначення побічних тризвуків мажору складаються з великої

букви (Т, S або D), що визначає функціональну приналежність акорду, і

римської цифри, вказуючої ступінь гамми, від якої даний акорд будується

по терціях. Тризвуки, що входять до двох різних груп, позначаються

подвійними і буквами (DTIII, TSVI).

 

Звуки, що входять в тонічний тризвук, позначені в схемах білими нотами,

а інші - чорними. Це робить наочним поступове зменшення звукового

зв'язку з тонікою (у міру видалення від неї «управо» і «вліво») і

природне зростання нестійкості.

 

Нестійкість досягає найбільшої сили в крайніх тризвуках даної схеми

(SII, DVII); в цих тризвуках звукова спільність з тонікою зовсім

відсутній.

 

У всіх акордах домінантової групи є ввідний звук (терція домінанти), що

обумовлює природну напругу, взагалі властиве цій функції.

 

Акорди субдомінантової групи характеризуються наявністю в них VI ступеню

гамми (терція субдомінанти), що не володіє таким яскраво вираженим

тяжінням, як ввідний звук. Тому акордам субдомінантової функції властива

менш гостра нестійкість, ніж акордам домінантової групи.

 

2. Особливості тонічної групи

 

В межах функціональної системи тонічна група займає особливе місце.

 

Тоніка, як центр ладу, єдина, а обидві медіанти - тризвуки VI і III

ступені - є у складі двох інших функціональних груп: тризвуків VI

ступеню (субмедіант) входить до субдомінантової групи, а тризвуки III

ступені (медіанта)-в домінантову.

 

Але, як свідчить сама назва цих акордів (медіанта- середня), вони

займають проміжне функціональне положення: функція їх може мінятися

залежно від найближчого акордового оточення (так звана змінність

функції).

 

Так, наприклад, характерною особливістю акордів домінантової функції є

не тільки наявність ввідного звуку (VII ступінь гамми), але і його

перехід в основний звук Т, тобто розв’язання згідно природному тяжінню

ладу.

 

Тому, якщо після тризвуку III ступеня слідує субдомінанта і ввідний звук

йде вниз, в терцію S, то це звучить природно лише тому що в даному

конкретному обороті тризвуки III ступеня виконує не домінантову функцію,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ